Рішення № 45400834, 15.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.15р. Справа № 904/3546/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-99", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпропетровськ

про стягнення 34 491,75 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Стеренчук О.В., довіреність № б/н від 12.05.2015 року, представник;

від відповідача: Гільбурд Р.Ю., довіреність 250 від 17.10.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-99" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про стягнення заборгованості у сумі 34 491,75 грн., з яких: 12502,33 грн. - пеня, 19 302,88 грн. - інфляційні втрати, 2 686,54 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПУ091306657 від 16.10.2013 року в частині своєчасної оплати виконаних робіт у сумі 149 340,77 грн., які останній сплатив з порушенням строку у зв'язку з чим позивач нарахував пеню у сумі 12 502,33 грн., інфляційні втрати у сумі 19 302,88 грн., 3% річних у сумі 2 686,54 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

У відзиві на позовну заяву відповідач погоджується з тим, що оплата виконаних робіт була здійснена ним з порушенням умов договору. Разом з тим, посилаючись на статтю 258 Цивільного кодексу України, відповідач просить відмовити у задоволенні позову та застосувати спеціальну позовну давність в один рік щодо стягнення штрафних санкцій, так як прострочення оплати виконаних робіт починається з 31.12.2013 року, а позивач звертається з позовом про стягнення штрафних санкцій у квітні 2015 року.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з підстав, зазначених у відзиві.

Розгляд справи призначався на 20.05.2015 року та на 15.06.2015 року.

У судовому засіданні 15.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-99" (далі - Виконавець, Позивач) був укладений договір № ПУ091306657 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується виконати технічне обслуговування та ремонт високовольтного обладнання понад 35 кВ підстанції 330/35/10 кВ "Пічна" (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги.

Згідно з пунктом 2.1. договору виконавець надає замовнику наступні послуги:

- технічне обслуговування високовольтного обладнання понад 35 кВ підстанції 330/35/10 кВ "Пічна";

- аварійно-відновлювальні роботи;

- послуги електролабораторії.

За умовами пункту 2.3. договору послуги надаються замовнику виконавцем відповідно до кошторису-калькуляції (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Щомісячно після надання послуг сторонами підписується акт здачі-приймання, який складається виконавцем та підтверджує виконання ним зобов'язань за договором (пункт 2.13. договору).

Підписаний сторонами акт здачі-приймання послуг є беззаперечною підставою для здійснення розрахунків за надані послуги (пункт 2.17. договору).

За змістом пункту 4.3. договору оплата фактично наданих послуг здійснюється замовником з відстрочкою платежу - 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання актів здачі-приймання послуг за цим договором.

Цей договір набуває чинності з дня підписання та скріплення печатками, діє до 31.12.2013 року і в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.6. договору).

На виконання умов договору позивач виконав роботи з технічного обслуговування високовольтного обладнання понад 35 кВ підстанції 330/35/10 кВ "Пічна", що підтверджується актом № 1 здачі-приймання робіт (наданих послуг) за жовтень 2013 року на суму 149 340,77 грн., підписаним сторонами 31.10.2013 року (а.с. 19 том 1).

Відповідно до умов пункту 4.3. договору оплата за виконані позивачем роботи мала бути здійснена відповідачем до 31.12.2013 року.

Відповідач здійснив оплату за виконані роботи з порушенням строку, а саме: 15.05.2014 року у сумі 100 000,00 грн. та 11.02.2015 року у сумі 49 340,77 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи (а.с. 20, 26 том 1).

Порушення відповідачем строків виконання договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт та нарахування позивачем штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, з якими відповідач не погоджується та просить застосувати до них спеціальну позовну давність і є причиною виникнення спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За обставинами справи відповідачем порушено визначений пунктом 4.3. договору строк оплати виконаних позивачем робіт за актом від 31.10.2013 року, яка мала бути здійснена до 31.12.2013 року.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.4. договору у випадку порушення строку оплати виконаних робіт, а також у випадку порушення строків оплати за товар замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми неоплачених у строк виконаних робіт (або вартість неоплаченого у строк товару) за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за увесь період прострочки.

Заявлена позивачем пеня у загальній сумі 12 502,33 грн. розрахована із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 31.12.2013 року по 14.05.2014 року, а саме:

3 285,47 грн. із суми заборгованості 149 340,77 грн. за період з 31.12.2013 року по 14.05.2014 року;

9 216,86 грн. із заборгованості 49 340,77 грн. за період з 15.05.2014 року по 10.02.2015 року (з урахуванням оплати у сумі 100 000,00 грн. 14.05.20214 року та 49340,77 грн. 11.02.2015 року).

За результатами перевірки встановлено, що під час розрахунку допущена арифметична помилка, внаслідок чого фактична сума пені буде складати 17 037,72 грн.:

7 917,11 грн. із суми заборгованості 149 340,77 грн. за період з 31.12.2013 року по 14.05.2014 року;

9 120,61 грн. із заборгованості 49 340,77 грн. за період з 15.05.2014 року по 10.02.2015 року (з урахуванням оплати у сумі 100 000,00 грн. 14.05.2014 року та 49340,77 грн. 11.02.2015 року).

З урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, можлива до стягнення пеня за загальний період з 31.12.2013 року по 14.05.2014 року буде складати 12406,08 грн. (3285,47 + 9120,61 = 12406,08).

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафних санкцій відповідачем подана заява про застосування позовної давності, яка заслуговує на увагу, але частково.

Так, згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (частина друга статті 258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, з урахуванням обставин у справі перебіг строку позовної давності щодо стягнення пені починається з 31.12.2013 року.

Пунктом 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову.

Враховуючи звернення позивача з позовом до суду 23.04.2015 року, а також заяву відповідача про застосування строку позовної давності, позовна давність щодо стягнення пені обмежується періодом з 23.04.2014 року по 23.04.2015 року (а.с. 3 том 1).

За період з 23.04.2014 року по 14.05.2014 року пеня із суми заборгованості 149340,77 грн. (з урахуванням чинної у цей період облікової ставки НБУ 9,5% річних) буде складати 1 710,26 грн. (149340,77 грн. х (19%:365) х 22 дн. : 100% = 1710,26 грн.). Разом із пенею у сумі 9 120,61 грн. із суми заборгованості 49 340,77 грн. за період з 15.05.2014 року по 10.02.2015 року загальна сума пені за період з 23.04.2014 року по 10.02.2015 року у межах строку позовної давності буде складати 10 830,87 грн. (1 710,26 + 9 120,61 = 10 830,87).

Строк позовної давності за вимогами позивача щодо стягнення пені за період з 31.12.2013 року по 22.04.2014 року є пропущеним.

Згідно з частиною п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивач суду не надав.

Таким чином, із заявленої до стягнення пені у загальній сумі 3 285,47 грн., розрахованої позивачем із заборгованості у сумі 149 340,77 грн. за період з 31.12.2013 року по 14.05.2014 року, задоволенню не підлягають вимоги позивача щодо стягнення частини пені у сумі 1 575,21 грн. за період з 31.12.2013 року по 22.04.2014 року у зв'язку з пропуском строку позовної давності (3 285,47 - 1 710,26 = 1 575,21).

З огляду на викладене пеня, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 10 830,87 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних складають загальну суму 2 686,54 грн., з яких:

- 1 612,88 грн. за період з 31.12.2013 року по 14.05.2014 року із заборгованості у сумі 149 340,77 грн.;

- 1 073,66 грн. за період з 15.05.2014 року по 10.02.2015 року із заборгованості у сумі 49 340,77 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних порушень не встановлено.

Заявлені позивачем інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 19 302,88 грн., з яких:

9 587,68 грн. за січень 2014 року - квітень 2014 року із заборгованості у сумі 149340,77 грн.;

9 715,20 грн. за травень 2014 року - січень 2015 року із заборгованості у сумі 49340,77 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат встановлено, що він здійснений невірно, а саме позивачем допущено арифметичну помилку.

За результатом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, будуть становити:

9 557,81 грн. за січень 2014 року - квітень 2014 року із заборгованості у сумі 149340,77 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 106,4%);

10 361,56 грн. за травень 2014 року - січень 2015 року із заборгованості у сумі 49340,77 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 121%), однак з урахуванням меж позовних вимог до стягнення підлягає заявлена позивачем сума - 9 715,20 грн.

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 32 790,42 грн., з яких: 10 830,87 грн. - пеня, 2 686,54 грн. - 3% річних, 19 273,01 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 736,88 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 4, ідентифікаційний код 33718431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона - 99" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд. 49 Г, ідентифікаційний код 37621069) пеню у сумі 10 830,87 грн., 3% річних у сумі 2 686,54 грн., інфляційні втрати у сумі 19273,01 грн., судовий збір у сумі 1 736,88 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.06.2015 року.

Суддя І.І. Колісник