ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17 червня 2015 р. Справа № 902/520/15
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця
до: Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського, м.Вінниця
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фінансова інспекція у Вінницькій області, м.Вінниця
про стягнення 24 535 грн 35 коп. заборгованості за договором на виконання послуг від 22.01.2015 р.
За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.
За участю представників :
позивач: ОСОБА_1, підприємець, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області 23.11.1995 р. (присутній до оголошення перерви 17.06.2015 р.).
ОСОБА_3, довіреність № 1045 від 22.04.2015 р. (присутній до оголошення перерви 17.06.2015 р.).
відповідач: Кронівець Т.М., довіреність № 04/128 від 02.02.2015р.
третьої особи: Ченчик Катерина Миколаївна, довіреність № 113/15 від 17.06.2015 р., посвідчення № 50 від 21.02.2012 р. (присутня до оголошення перерви 17.06.2015 р.).
Чабан Вікторія Вікторівна, довіреність № 7/15 від 05.01.2014 р., посвідчення № 366 від 10.07.2014 р. (присутня до оголошення перерви 17.06.2015 р.).
Присутні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (присутні до оголошення перерви 17.06.2015 р.).
В С Т А Н О В И В :
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського про стягнення 24 535 грн 35 коп. заборгованості за договором на виконання послуг від 22.01.2015 р.
Ухвалою суду від 10.04.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/520/15 та призначено до розгляду на 23.04.2015 р.
В зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача та неподанням витребуваних доказів необхідних для розгляду справи по суті, суд ухвалою від 23.04.2015 р. відклав розгляд справи на 03.06.2015 р.
02.06.2015 р. відповідачем на виконання ухвали подано ряд витребуваних доказів.
Ухвалою від 03.06.2015 р. до участі в розгляді справи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну фінансову інспекцію у Вінницькій області, продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням сторін та відкладено розгляд справи на 17.06.2015 р.
В судовому засіданні 17.06.2015 р. оголошено перерву в межах цього дня з метою надання представником відповідача додаткових доказів.
По закінченні перерви в судове засідання не з'явились представники позивача та третьої особи.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
22.01.2015 р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) та Вінницьким державним педагогічним університетом ім. М.Коцюбинського (Замовник) було укладено договір на виконання послуг відповідно до п.1.1 якого Підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт холу навчального корпусу № 2 ВДПУ ім.Коцюбинського в м.Вінниця та здати виконані роботи Замовнику, гарантувати рівень якості виконаних робіт протягом одного року (а.с.8-9, т.1).
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили вартість робіт в розмірі 98 717,82 грн.
Згідно п.п.8.1, 8.2 Договору підставою для проведення розрахунків є акт прийняття виконаних робіт, при цьому Замовник перераховує 30 % від суми Договору.
20.02.2015 р. між сторонам було підписано довідка про вартість виконаних робіт форма № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в на суму 53 727,58 грн.
25.03.2015 р. позивачем заявлено вимогу про погашення заборгованості за договором від 22.01.2015 р. (а.с.10, т.1).
27.03.2015 р. відповідач сплатив позивачу 29 192,23 грн, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками.
Таким чином борг відповідача становить 24 535,35 грн (53 727,58-29 192,23).
Непроведення відповідачем оплати за виконані підрядні роботи в добровільному порядку спонукали позивача звернутись з даним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З підписанням 22.01.2015 р. сторонами договору між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 3 (Будівельний підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864, 875-886 ЦК України), ст.ст. 317-323 ГК України.
Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст.879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем підписано всі акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 без зауважень та застережень.
Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо погашення боргу в сумі 24 535,23 грн на день розгляду справи відповідач не надав позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними, а отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу.
Заперечення відповідача наведені у його поясненнях оцінюються судом критично, оскільки є юридично неспроможними та не спростовують правомірності та обгрунтованості заявлених позовних вимог.
Зокрема посилання відповідача на те, що існує примірник договору з іншою датою та іншим номером не може слугувати підставою для звільнення від грошового зобов'язання за договором від 22.01.2015 р.
При цьому суд виходив із пояснень сторін, що фактично роботи виконувались за договором від 22.01.2015 р., а підписання договору від 20.03.2015 р. № 49 (за змістом ідентичним договору від 22.01.2015 р.) було зумовлено вимогами органів державної казначейської служби.
Також не приймається в якості підстави для звільнення від відповідальності посилання відповідача на заяву про припинення грошових вимог зарахуванням від 20.05.2015 р. позаяк наведена у вказаному листі сума вимог відповідача до позивача в розмірі 24 535,23 грн грунтується на акті перевірки ДФІ, не визнається позивачем, а тому є спірною.
Наведене виключає можливість проведення зарахування вказаних вимог з урахуванням приписів ст.601 ЦК України та п.22 інформаційного листа ВГСУ від 12.03.2009 р. № 01-08/163.
При цьому відхилення судом вказаної заяви відповідача від 20.05.2015 р. не позбавляє права останнього звернутись за захистом свого порушеного права із відповідним позовом до суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову з мотивів наведених вище.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
17.06.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 86, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, вул.Острозького, 32, м.Вінниця, 21100 (ідентифікаційний код - 02125094) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21050 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) - 24 535 грн 23 коп. - боргу, 1 827 грн 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати позивачу та третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 22 червня 2015 р.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - АДРЕСА_1
3 - третій особі - Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21036.
Судове рішення № 45400808, Господарський суд Вінницької області було прийнято 17.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/520/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: