Рішення № 45398879, 04.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

04 червня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.,

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.,

при секретарі - Басюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» - Бондаренко ДарїВолодимирівни на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року,

встановила:

у листопаді 2014 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 55 666 грн., а також моральну шкоду по 10 000 грн. на користь кожного з позивачів, посилаючись на те, що відповідачем було надано позивачам туристичні послуги, які за якістю не відповідали умовам договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ТТВК».

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 34 440 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, а на користь ОСОБА_2 - моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилались на те, що вони разом з їх неповнолітніми дітьми замовили тур в Грецію, курорт Родос та сплатили за проживання в готелі «Forum Beach&Spa Hotel», номери категорії «superior renovated» терміном з 18.07 по 25.07.2014 р. та з 20.07. по 03.08.2014 р. За вказані тури ними було сплачено 3 623 євро. По приїзду 18.07 двоє туристів відмовились від проживання в означеному готелі і їм було запропоновано поселитись до готелю «Residence». Однак номери в даному готелі також не відповідали вказаній категорії, оскільки були не відремонтовані та брудні. Тому позивачі просили стягнути на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 13 920 грн. як різницю вартості категорії номерів та 20 000 грн. як компенсацію моральної шкоди. В ході розгляду справи позивачі збільшили свої вимоги спочатку до 14 888 грн. матеріальної шкоди, а остаточно просили стягнути на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 55 666 грн. та моральну шкоду по 10 000 грн. кожному.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 34 440 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а на користь ОСОБА_2 - моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 уклала з відповідачем Договір на туристичне обслуговування та сплатила за тур на 4 особи кошти в сумі еквівалентній 3 623 євро. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_5, а ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_6 Суд визначив, що відповідачем не було надано послугу належної якості, а тому стягнув на користь ОСОБА_1 вартість проживання 4 осіб в сумі, еквівалентній 2 100 євро на день розрахунку та стягнув по 5 000 грн. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості компенсації моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, переживаннях, очікуванні поселення в замовлений готель.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_2 - з 18.07 по 25.07.2014 р., а ОСОБА_1 перебувала в готелі разом з ОСОБА_5 з 20.07.2014 р. по 03.08.2014 р.

ОСОБА_2 18.07.2014 р. відмовився від проживання в готелі «Forum Beach&Spa Hotel», оскільки йому не сподобались номери на першому поверсі. Тому йому було замінено готель проживання на готель, який розташований поруч - «Residence», про що він розписався у відповідній заяві, де також вказано, що він не має претензій до готелю та туристичного агента (а/с 46).

19.07.2014 р. ОСОБА_1 направила менеджеру відповідача, з яким було укладено Договір про туристичне обслуговування, лист, в якому висловила бажання проживати в готелі «Residence» (а/с 48).

В листі бронювання (а/с11), яким було замінено готель, визначений в Договорі про надання туристичних послуг, зазначено, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було заброньовано проживання в готелі «Residence», тип номеру «superior residence» терміном з 20.07 по 03.08.2014 р. 20.07.2014 р. вона також висловила свою згоду на поселення до номеру 305 вказаного готелю (а/с 49).

Всі зазначені в Договорі про туристичне обслуговування особи, в повному обсязі скористались наданим туристичним продуктом.

Висновок суду першої інстанції про надання послуги неналежної якості, а саме - поселення в номери категорії, яка не відповідала категорії заброньованих номерів, було зроблено лише на підставі фотознімку з пошкодженням оздоблення ліжка в номері 305.

Також є безпідставними доводи позивачів про те, що готель «Residence» не відповідав категорії 4 зірки. Визначення категорії залежить як від місця розташування готелю, так і від набору послуг, які надаються готелем, площі номерів та їх обладнання. Вартість проживання в номерах №204 та 305 готелю «Residence» не є нижчою від проживання в номерах категорії «apartment superior renovated» готелю «Forum Beach&Spa Hotel».

В ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Ст. 611 ЦК України передбачено наслідки порушення зобов'язання, які полягають, зокрема, у наступному: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В ст. 33 Закону України «Про туризм» передбачено відповідальність суб'єкта туристичної діяльності за надання послуг неналежної якості.

Позивачі не навели даних про те, яких саме збитків їм було завдано в результаті переселення до іншого готелю. Як видно з матеріалів справи, вказані готелі розташовані поруч.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не було доведено, що вона не отримала послуг, які є предметом Договору на туристичне обслуговування від 03.07.2014 р.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яка була завдана позивачам в результаті поселення до іншого готелю, суд першої інстанції вказав, що така шкода полягає в моральних стражданнях, переживаннях та очікуванні поселення в замовлений готель. Однак матеріали справи не містять даних про те, що позивачі після поселення до готелю ««Residence» чекали переселення до готелю «ForumBeach&Spa Hotel».

Неповнолітні діти позивачів мали станом на липень 2014 р. вік 16 та 17 років та тур придбавався на них з розрахунку як на дорослих, а тому доводи позивачів про порушення їх прав через поселення їх до готелю «Residence», який не призначений для проживання дітей, є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою не вказували, що вони виступають в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей. Зазначення в тексті позовної заяви, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є неповнолітні, а тому позивачі є їх законними представниками (а/с 5), не свідчить про те, що позов заявлений ними також в інтересах дітей.

Даних, про те, що ОСОБА_1 діяла в якості представника ОСОБА_2, а також його неповнолітнього сина, відповідно до ст. 244 ЦК України, в матеріалах справи немає.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» - Бондаренко ДарїВолодимирівни задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 756/15437/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6510/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Яценко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.