Постанова № 45398585, 16.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2015 року 16:12 год. № 826/7089/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., при секретарі судового засідання Трухан К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Громадської організації "Вселенські цінності" до треті особи: Голови Київської міської державної адміністрації Кличко Віталія Володимировича Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", Комунальне підприємство "Київавтодор" про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

за участю сторін:

представника позивача: Міндріної Л.І.

представника відповідача: Тетерятник Т.В.

представника третьої особи 1: Галій Т.Д.

представника третьої особи 2: Олійник Ю.П.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Громадська організація "Вселенські цінності" з адміністративним позовом до Голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича, в якому просила:

- визнати бездіяльність Голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича по виконанню своїх зобов'язань по відновленню бруківки на Майдані Незалежності м. Києва;

- визнати тяганину у встановленні мотивів для виняткового не покладання бруківки біля пам'ятника з Глобусом;

- зобов'язати Голову Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича виконати свої зобов'язання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року позовну заяву Громадської організації "Вселенські цінності" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків до 04 травня 2015 року.

Як вбачається з роздруківки відстеження пересилання поштових відправлень, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року отримана представником позивача лише 08 травня 2015 року тому 13 травня 2015 року судом було винесено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, слухання якої по суті було призначено на 28 травня 2015 року, а сторонам ще раз надано можливість провести відповідні дії та на виконання вимог суду надати відповідні докази.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, просила суд задовольнити адміністративний позов з огляду на доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, подав письмові заперечення.

28 травня 2015 року під час судового засідання судом було залучено в якості третіх осіб Українське державне підприємство "УКРПОШТА" та КП "Шляхо-експлуатаційне управління по утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11 грудня 2014 року позивачем було подано звернення до голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В. про перевірку законності дій при проведенні робіт на Майдані Незалежності в м. Києві, а саме, підстави непокладання бруківки біля поштового знака "ГЛОБУС" та з'ясування - чи було то навмисною неповагою?

16 грудня 2014 року вищевказане звернення було зареєстровано відповідачем за № 34617 та передано до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, яка листом від 24 грудня 2014 року №109/03/46-8873 повідомила, що рішенням Київської міської ради від 24 жовтня 2002 року № 91-4/251 "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади м. Києва об'єктів комунального призначення" поштовий знак "ГЛОБУС" закріплено на праві повного господарського володіння за Українським державним підприємством поштового зв'язку "УКРПОШТА" і Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація не є розпорядником запитуваної інформації.

З листа Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "КИЇВЗЕЛЕНБУД" № 148-03/01-3623 від 30 грудня 2014 року позивачу стало відомо, що територія з твердим покриттям біля поштового знаку "ГЛОБУС" перебуває на балансі КП "Шляхо-експлуатаційне управління по утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва".

22 січня 2015 року позивач звернувся з листом до Київської міської ради в якому повідомив про заходи щодо пошуку власника поштового знаку та просив з'ясувати причини невідновлення покриття бруківкою біля цього знаку.

09 квітня 2015 року позивач повторно звернувся зі скаргою до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації в якій повідомляв, що на лист зареєстрований за № 34617 не надано відповіді, що стало приводом для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим по справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.

У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів є Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР.

Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до статті 1 Закону №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 3 Закону №393/96-ВР, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності, а скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до статті 5 Закону №393/96-ВР, звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Водночас, згідно частини 3 статті 7 Закону №393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Наведеним Законом передбачений порядок розгляду звернень громадян, який згідно статті 14 встановив, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Так, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач дізнався про те, що бруківка біля поштового знаку "ГЛОБУС" не була відновлена понад шість місяців до дня звернення до суду з даним адміністративним позовом та, у відповідності до вимогам ч. 1 ст. 100 КАС України, цей позов повинен бути залишений без розгляду.

Однак суд вважає, що фундаментальне право на судовий захист, передбачене ст. 6 КАС України та забезпечене завданням адміністративного судочинства (ст.2 КАС України) не може бути обмежене недостатньою юридичною обізнаністю особи в процесуальних питаннях оцінка яким може бути надана судом під час розгляду справи по суті та прийнятті резолютивного рішення по справі.

За наведених обставин суд вважає, що хоча позивачу було відомо про порушене його право за шість місяців до звернення до суду з цим адміністративним позовом, однак таке порушення є триваючим і його звернення з відповідними заявами та скаргами до суб'єктів владних повноважень фактично поновлювали перебіг цих строків.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що рішенням Київської міської ради від 24 жовтня 2002 року № 91-4/251 "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єктів комунальної власності" поштовий знак "ГЛОБУС" (1 шт.) балансовою вартістю 294680,00 грн. закріплено за Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" на праві повного господарського відання та передано вказаному підприємству в управління.

Вищевказане рішення є чинним, у судовому порядку не оскаржено, на його підставі було складено авізо № 106 від 24 жовтня 2002 року між Дирекцією будівництва ШТС м. Києва та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта", де вказано: передаються безкоштовно на баланс витрати по закінченню об'єкта "Реконструкція Майдану Незалежності з підземним торговельно-виставковим комплексом (парна сторона вулиці Хрещатик). Загальна балансова вартість 294680,00 грн.

З пояснень, наданих у судовому засіданні третьою особою КП «Шляхо-експлуатаційне управління по утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» встановлено, що вказане авізо містить в своїй складовій суму балансової вартості поштового знаку "ГЛОБУС" та прилеглої території викладеної бруківкою.

Таким чином, наведені вище обставини вказують на недотримання позивачем вимог КАС України стосовно строків звернення з адміністративним позовом та неналежністю відповідача, що не дає суду правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи, викладені в адміністративному позові не знайшли свого підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову Громадської організації "Вселенські цінності" відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року.

Суддя С.І. Нагорянський