Постанова № 45398287, 18.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"18" червня 2015 р. № 820/5330/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі третя особа Малоданилівська селищна рада Дергачівського району, Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі № РВ-6300403022015 від 02.02.2015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

2. Зобов'язати державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі внести відомості до Державного земельного кадастру та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка розташована за адресою: смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 розташованої на території Малоданилівської селищної ради, смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області.

В обґрунтування позову зазначено, що Рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі № РВ - 6300403022015 від 02.02.2015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру державним реєстратором Відділу Держземагенства у Дергачівському районі ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру за заявою від 02.02.2015 (реєстраційний № 3В-6302006992015).

Підставою відмови у внесенні вищезазначених відомостей до Державного земельного кадастру послугувала невідповідність поданих позивачами документів вимогам, які установлені ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме те, що в документах не вірно визначена форма власності. Згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора земельна ділянка, щодо котрої ОСОБА_1, звернувся із заявою, розташована за межами населеного пункту та перебуває в державній власності, у зв'язку з чим Малоданилівська селищна рада не є власником (розпорядником) цих земель. Позивачі з зазначеним Рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі № РВ - 6300403022015 від 02.02.2015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не погоджуються та вважають таким, що підлягає скасуванню.

В судове засідання представник позивачів зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився але надав суду клопотання в якому просив слухати справу

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти задоволення позовних заперечував посилаючись на те, що Рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі № РВ - 6300403022015 від 02.02.2015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру винесене в межах чинного законодавства України.

Судом встановлено, що позивачі, є власниками в рівних частках (по 1/2 частини кожний) житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в смт. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області по вул. Гриценка № 59.

Зазначений житловий будинок з надвірними будівлями успадковано нами після смерті нашої матері ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 17,06.2014, які видано державним нотаріусом десятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за номерами 1-592 та 1-590.

Відповідне право власності зареєстровано за нами - позивачами, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 23087972 від 17.06.2014 та № 23086104 від 17.06.2014.

В цілому даний будинок з надвірними будівлями що знаходиться в смт. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області по вул. Гриценка № 59, належить родині позивача понад 10 років. Так, вказаний житловий будинок з надвірними будівлями першопочатково було придбано нашим батьком ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2004, за реєстровим № 2578. В подальшому даний будинок з надвірними будівлями на підставі договору дарування від 17.07.2009 було отримано нашою матір'ю, яка отримала його як обдарована від нашого батька. Дана обставина підтверджується договором дарування від 17.07.2009 № 3701, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області своїм рішенням від 14.11.2014 року, винесеного на LII сесії Vl-ro скликання, надала - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) по фактичному користуванню орієнтовною площею 0,1025 га, що знаходиться в користуванні для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 для передачі в приватну власність. (Додаток до позову № 5 на 1 арк.).

02.02.2015 позивачи звернулася із заявою до Відділу Держземагенства у Дергачівському районі про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 на підставі вищезазначених документів.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі № РВ -6300403022015 від 02.02.2015 позивачам було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Підставою відмови у внесенні вищезазначених відомостей до Державного земельного кадастру послугувала, як на думку державного кадастрового реєстратора, невідповідність поданих мною документів вимогам, які установлені ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме те, що в документах не вірно визначена форма власності. Згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора земельна ділянка, щодо котрої ОСОБА_7, звернувся із заявою, розташована за межами населеного пункту та перебуває в державній власності, у зв'язку з чим Малоданилівська селищна рада не є власником (розпорядником) цих земель. Окрім цього вказано про те, що межі ділянки не відповідають кадастровій карті ( плану) Дергачівського району та про те, що необхідно розробити проект відведення земельної ділянки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що адреса вулиці: смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка була присвоєна на підставі рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області XXXVI сесії V скликання від 18.12.2008 року.

Згідно з відповіддю на адвокатський запит КП «Архітектурне бюро Дергачівського району» від 06.04.2015 № 26: земельна ділянка по вул. Гриценка, 59, смт. Мала Данилівка розташована в межах генерального плану забудови селища ОСОБА_8 Данилівка Дергачівського району Харківської області та відноситься до території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, згідно генерального плану забудови селища ОСОБА_8 Данилівка Дергачівського району Харківської області, розробленого інститутом «Харківпроект» в 1980 році та актуалізованого рішенням XXXIV сесії VI скликання Малоданилівської селищної ради від 23.04.2013.

Відповідно до наданої на адвокатський запит відповіді №02-19/166 26.02.2015 від Малоданилівської селищної ради, встановлено, що відповідно до проекту встановлення меж населених пунктів, що входять до складу Малоданилівської селищної ради, розроблених філіалом інституту землеустрою Укрнііземпроект в 1992 році, а також відповідно до проекту індивідуальної забудови в смт. Мала Данилівка, розробленого інститутом «Харківпроект», Малоданилівською селищною радою були відведені громадянам земельні ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, оскільки дана земельна ділянка знаходиться на територія смт. Мала Данилівка .

Суд зазначає, що вичерпний перелік підстав за яких державний кадастровий реєстратор має право відмовити у реєстрації земельної ділянки визначений ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», а саме:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою 24 статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Суд аналізуючи вище зазначені положення зазначає, що в даному переліку відсутня така підстава як те, що земельна ділянка розташована за межами того населеного пункту, який надав дозвіл на складання землевпорядної технічної документації на яку посилається відповідач.

Також судом встановлено, що вищезазначена земельна ділянка яка знаходиться за адресою: смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області, знаходиться в межах населеного пункту смт. Мала Данилівка.

Згідно з рішенням КСУ № 6-рп/2002 від 26.03.2002: місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Такому конституційному змісту інституту місцевого самоврядування властиві принаймні дві найважливіші ознаки. Це - самостійність територіальної громади, органів місцевого самоврядування у вирішенні певного кола питань і те, що предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україніи від 21 травня 1997 року.

Відповідно до XL 5 Рішення КСУ №7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування»: зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

З рішення Конституційного Су0 України вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування, доки вони не скасовані у встановленому законом порядку ( тобто доки вони не скасовані судом) є такими, що виступають "гарантією стабільності суспільних відносин'' між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»: до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту. У зв'язку з тим, що саме Малоданилівською селищною радою було присвоєно поштову адресу спірній земельній ділянці, вбачається, що вона знаходиться в межах населеного пункту.

Суд зазначає, що ані рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, ані рішення про присвоєння поштової адреси відносно земельної ділянки розташованої за адресою: смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області не скасовано в судовому порядку.

Також суд зазначає, що позивачем 02.02.2015 відповідно до вимог ч.4 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»було повний пакет документів, а саме : 1 - заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; 2 - оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; 3 - документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;

Крім цього суд зазначає, що ст. 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Так, стаття 38 Земельного кодексу України дає визначення земель житлової та громадської забудови як земельних ділянок в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Стаття 39 Земельного кодексу України встановлює правила використання таких земель, згідно з якими, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється у відповідності до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що технічна документація надана позивача у повній мірі відповідає вимогам плану забудови сел. ОСОБА_8, що підтверджується довідкою з КП ««Архітектурне бюро Дергачівського району» та відповіддю з Малоданилівської селищної ради.

Щодо твердження відповідача про необхідності позивачам розробити проект відведення земельної ділянки, ту таку вимогу суд вважає необґрунтованою, оскільки згідно із пунктом 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012р. №1051, державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням»

Відповідно до ч.3 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Технічна документація є одним із видів документації із землеустрою, яка за наявності фактичного користування землею та чіткого виокремлення меж земельної ділянки, є належною та достатньою документацією для внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру України.

Пунктом 3 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі № РВ-6300403022015 від 02.02.2015 винесено з порушенням норм чинного законодавства України та про зобов'язання державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі внести відомості до Державного земельного кадастру та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка розташована за адресою: смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 розташованої на території Малоданилівської селищної ради, смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства в Дергачівському районі Харківської області, Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі, третя особа Малоданилівська селищна рада Дергачівського району, Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі № РВ-6300403022015 від 02.02.2015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

Зобов'язати державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Дергачівському районі внести відомості до Державного земельного кадастру та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка розташована за адресою: смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 розташованої на території Малоданилівської селищної ради, смт. Мала Данилівка, вул. Гриценка № 59 Дергачівського району Харківської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 червня 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.