Постанова № 45397929, 22.06.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1391/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року

09год.01хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Торубка М.А.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

Від відповідача: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Л-Форт до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Л-Форт, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте Південною митницею Міндоходів рішення про коригування митної вартості товарів за № 500040001/2014/410051/2 від 26.11.2014 року; визнати протиправною та скасувати прийняту Південною митницею Міндоходів картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2014/00243 від 04.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 02 жовтня 2014 року між ТОВ Л-ФОРТ та компанією VEZZA LIMITED CORP. (Панама) укладено зовнішньоекономічний контракт № 10-2014, відповідно до якого останній зобов'язався поставляти, а позивач приймати та оплачувати товар відповідно до специфікації поставки чи інвойсів. Відповідно до електронного Інвойсу № 100-347 від 14.10.2014 року Позивачем по справі та компанією «VEZZA LIMITED CORP.» погоджено поставку товарів на загальну суму 32860,01 доларів США. У відповідності до вищезазначеного електронного інвойсу умовами постачання було зазначено як CIF Іллічівськ, Україна. Виходячи з територіального розташування порту постачання товару ТОВ «Л-ФОРТ» було прийнято рішення про здійснення його митного оформлення митним постом «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів. Так, 25.11.2014 року відповідно до Митного кодексу України Позивачем з метою митного оформлення до митного посту «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів подано в порядку електронного декларування наступні документи: ВМД № 500040001/2014/020125 та додатки до неї; пакувальний лист №100-347 від 14.10.2014 року; навантажувальний документ № 924 від 24.11.2014р.; сертифікат відповідності иА-УТ<116/010/14 від 04.03.2014р.; декларацію про відповідність UA.TR.076.0.0227-14 від 04.03.2014р.; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 500/2014/0000894; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару № 2761 від 22.10.2014р.; електронний Інвойс № 100-347 від 14.10.2014 року; Акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів № 2233 від 25.11.2014 року; лист Відправника № 5221 від 23.10.2014 року та лист Продавця №52/20; міжнародні товарно-транспортні накладні (СМЯ) № 2454, № 9776; коносамент № 564837741; Акти про зважування вантажів на вантажній ділянці ПП «Контейнерний термінал Іллічівськ» (ДСД № 435-0) від 24.11.2014 року; зовнішньоекономічний контракт № 10-2014 від 02.10.2014 року, резервна позиція № 915 від 26.07.2001р. Однак, Південною митницею Міндоходів, митним постом «Іллічівськ» було складено Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначених у потрібних для здійснення митного контролю документах від 24.11.2014р. Так, ТОВ «Л-Форт» було додатково надано документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: прайс-лист від 13.10.2014 року та Висновок експерта №51- 57-01/11-2014 від 25.11.2014 року про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Фонду Державного майна України.

Відповідачем за результатами розгляду наданих додатково документів було прийнято Рішенням № 500040001/2014/410051/2 від 26.11.2014 року, яким здійснено коригування заявленої Позивачем митної вартості товарів. 04.12.2014 року Відповідачем оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2014/00243.

Позивач вважає Рішення про коригування та картку відмови незаконними та не погоджується з висновками про наявність розбіжностей в поданих позивачем для митного оформлення документах, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом про їх скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2015р. заперечував проти задоволення позовних вимог, в своїх поясненнях посилався на доводи письмових заперечень проти адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 25.11.2014 декларантом позивача до Південної митниці Міндоходів було подано митну декларацію (МД) № 500040001/2014/020125 для здійснення митного оформлення товарів "іграшки, які зображують людей", "іграшки у вигляді тварин", "інструменти та пристрої музичні іграшкові", "іграшки дитячі у наборах: набір іграшковий пластиковий: військовий", іграшки дитячі пластикові з умонтованим двигуном : вертоліт пластиковий па радіо керуванні", "іграшкова зброя, що не є копією справжньої зброї", "іграшки дитячі пластикові: колесо-каталка", миту вартість яких декларантом вказано на рівні 3,75 дол. США за кг. нетто. Для підтвердження заявленої у МД митної вартості товару позивачем до Південної митниці Міндоходів були подані зовнішньоекономічний контракт від 02.10.2014 № 10- 2014, інвойс від 14.10.2014 № 100-347, коносамент від 22.10.2014 №564834741 та інші товаросупровідні документи

За результатами візуальної перевірки документів та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів, та відомостей, що необхідні для здійснення Митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до п.п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.10.2014 №10-2014 зазначено, що сплата за товари здійснюється як у вигляді передплати, так і можливе відстрочення платежу та оплата за товар здійснюється згідно з інвойсами. Однак, у інвойсі від 14.10.2014 № 100-347, наданому до митного оформлення, відсутні жодні відомості щодо порядку здійснення розрахунку за товари; в інвойсі від 14.10.2014 № 100-160 відсутній підпис іноземного контрактоутримувача. А також не однозначно вказано за яку саме одиницю виміру визначено ціну товару: у коносаменті від 22.10.2014 №564834741 у графі "marks and number" зазначено запис "N/М", який розшифровується як "no mark", що свідчить про відсутність інформації про торгові марки товару. Але в наданому до митного оформлення пакувальному листі від 14.10.2014 року № 100-347 зазначено торговельну марку "Metr Plus". Крім того, у наданих декларантом додаткових документах, а саме: у прайс-листі продавця від 13.10.2014 б/н не вказано, за яку саме одиницю виміру визначено ціну товарів. Також у розділі "Результати дослідження" висновку експерта від 25.11.2014 №51- 57-01/11-2014 про вартісні характеристики товару не вказано, на яких умовах поставки ним визначено ринкову вартість товару.

Для підтвердження митної вартості товару, заявленої МД № 500040001/2014/020125, декларанта позивача зобовязано на вимогу митниці протягом встановлених законом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення. Крім того, позивача повідомлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На означену вимогу митниці декларант електронним повідомленням від 25.11.2014 №1/11 проінформував про неможливість надання всіх витребуваних додаткових документів у звязку із неможливістю розголошувати комерційну таємницю.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, декларанту було повідомлено про обраний метод визначення митної вартості товарів за допомогою електронних повідомлень між митним органом та декларантом, про що наявні записи у спірному рішенні про коригування митної вартості від 26.11.2014 № 500040001/2014/410051/2. Позивача було повідомлено, що для визначення митної вартості товарів було обрано резервний метод.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України (ЄАІС), митницею здійснено коригування заявленої декларантом позивача митної вартості до рівня митної вартості аналогічних (застосовано обґрунтовану гнучкість в застосуванні методу) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом вартості товарів №№ 1, 2. З, 4, 5, 6, 7 на рівні 3,75 дол. США за кг. нетто до 5,00 дол. США за кг. нетто (МД від 08.11.14 500040001/14/19333 щодо товарів №1,2,3,5,6; МД від 08.11.14 №500040001/14/19340 щодо товару №4. та МД від 08.11.2014 № 500040001/2014/19342 щодо товару №7).

Таким чином, у звязку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України Південною митницею Міндоходів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 26.11.2014 № 500040001/2014/410051/2, правомірно, з дотриманням норм чинного законодавства та у межах своєї компетенції, та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/00243 від 04.12.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17-18.06.2015р. не зявився, про дату, час та місце судового розгляд справи був повідомлений належним чином та завчасно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.10.2014р. між ТОВ Л-ФОРТ (Покупець) та VEZZA LIMITED CORP. Панама (Продавець), укладено Контракт №10-2014, згідно з п.п.1.1, 2.1 якого Продавець зобовязується постачати, а Покупець приймати та сплачувати товар згідно специфікації поставки або інвойсів. Загальна сума за даним контрактом складає 2500000 USD.

Відповідно до електронного Інвойсу № 100-347 від 14.10.2014 року ТОВ Л-ФОРТ та компанією «VEZZA LIMITED CORP.» погоджено поставку товарів на загальну суму 32860,01 доларів США.

У відповідності до вищезазначеного електронного інвойсу умовами постачання було зазначено як CIF Іллічівськ, Україна. Митне оформлення здійснювалося митним постом «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів.

Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

25.11.2014 року Південною митницею Міндоходів, митним постом «Іллічівськ» було складено Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначених у потрібних для здійснення митного контролю документах.

25.11.2014 декларантом позивача до Південної митниці Міндоходів було подано митну декларацію (МД) № 500040001/2014/020125 для здійснення митного оформлення товарів "іграшки, які зображують людей", "іграшки у вигляді тварин", "інструменти та пристрої музичні іграшкові", "іграшки дитячі у наборах: набір іграшковий пластиковий: військовий", іграшки дитячі пластикові з умонтованим двигуном : вертоліт пластиковий па радіо керуванні", "іграшкова зброя, що не є копією справжньої зброї", "іграшки дитячі пластикові: колесо-каталка", миту вартість яких декларантом вказано на рівні 3,75 дол. США за кг. нетто. Для підтвердження заявленої у МД митної вартості товару позивачем до Південної митниці Міндоходів були подані в порядку електронного декларування наступні документи: ВМД № 500040001/2014/020125 з додатками: пакувальний лист №100-347 від 14.10.2014 року; навантажувальний документ № 924 від 24.11.2014р.; сертифікат відповідності UA-YTd.16/010/14 від 04.03.2014р.; декларацію про відповідність UA.TR.076.D.0227-14 від 04.03.2014р.; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 500/2014/0000894; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару № 2761 від 22.10.2014р.; електронний Інвойс № 100-347 від 14.10.2014 року; Акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів № 2233 від 25.11.2014 року; лист Відправника № 5221 від 23.10.2014 року та лист Продавця №52/20; міжнародні товарно-транспортні накладні (СМЯ) № 2454, № 9776; коносамент № 564837741; Акти про зважування вантажів на вантажній ділянці ПП «Контейнерний термінал Іллічівськ» (ДСД № 435-0) від 24.11.2014 року; зовнішньоекономічний контракт № 10-2014 від 02.10.2014 року, резервна позиція № 915 від 26.07.2001р.

За результатами візуальної перевірки документів та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до п.п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.10.2014 №10-2014 зазначено, що сплата за товари здійснюється як у вигляді передплати, так і можливе відстрочення платежу та оплата за товар здійснюється згідно з інвойсами. Однак, у інвойсі від 14.10.2014 № 100-347, наданому до митного оформлення, відсутні жодні відомості щодо порядку здійснення розрахунку за товари; в інвойсі від 14.10.2014 № 100-160 відсутній підпис іноземного контрактоутримувача. А також не однозначно вказано за яку саме одиницю виміру визначено ціну товару: у коносаменті від 22.10.2014 №564834741 у графі "marks and number" зазначено запис "N/М", який розшифровується як "no mark", що свідчить про відсутність інформації про торгові марки товару. Але в наданому до митного оформлення пакувальному листі від 14.10.2014 року № 100-347 зазначено торговельну марку "Metr Plus". Крім того, у наданих декларантом додаткових документах, а саме: у прайс-листі продавця від 13.10.2014 б/н не вказано, за яку саме одиницю виміру визначено ціну товарів. Також у розділі "Результати дослідження" висновку експерта від 25.11.2014 №51- 57-01/11-2014 про вартісні характеристики товару не вказано, на яких умовах поставки ним визначено ринкову вартість товару.

Позивача було повідомлено про виявлення митницею розбіжностей у поданих ним документах та відповідно до приписів п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості позивачу запропоновано протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення. Крім того, позивача повідомлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (повідомлення 1 а.с.79).

Листом №1/11 від 25.11.2014 року ТОВ «Л-Форт» проінформував Південну митницю Міндоходів про неможливість надання всіх витребуваних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вони містять комерційну таємницю (декларантом було надано прейскурант (прайс-лист) та висновок Експерта про якісні та вартісні характеристики товарів, не було надано виписку з бухгалтерської документації та копію митної декларації країни відправлення)

На повідомлення декларанта (лист від 25.11.14 №1/11) про неможливість подання всіх запитуваних додаткових документів митним органом було надіслане повідомлення про неможливість визнання заявленої ним митної вартості товару та обґрунтування щодо вибору методу визначення митної вартості (повідомлення 2 а.с.80).

За результатами проведених шляхом обміну електронними повідомленнями консультацій між митним органом і декларантом згідно п.6 ст.54 МК України запропоновано визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

На підставі аналізу наявної у митного органу Міндоходів інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже здійснено, - згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ, - митним органом здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості до рівня митної вартості аналогічних (застосовано обґрунтовану гнучкість в застосуванні методу) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом - тов. №1,2,3,4,5,6,7 - з 3,75дол.США/кг до 5,00 дол.США/кг (МД 500040001/14/19333 від 08.11.14 товар №1,2,3,5,6 ; МД №500040001/14/19340 від 08.11.14 товар №4, та МД № 500040001/2014/19342 від 08.11.2014 товар №7 ).

Також, позивачу розяснено права, викладені у п.3 ст.52 МКУ щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч,7 ст. 55 МКУ, роз'яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Південною митницею за результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2014/410051/2 від 26.11.2014р., відповідно до якого митну вартість товару визначено із застосуванням шостого, резервного методу визначення митної вартості, про що повідомлено позивача (а.с.80).

Також відповідачем у зв'язку із цим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/00243 від 04.12.2014 року, згідно якого відповідачем було визначено митну вартість товарів, які вже оформлені на рівні - 5,00 доларів США за одиницю, тобто за 1 кг.

Товари були випущені за МД №500040001/2014/020272 від 27.11.2014 року у вільний обіг під гарантійні зобовязання шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів №500040001/2014/410051/2 від 26.11.2014р., та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/00243 від 04.12.2014 року, позивач оскаржив їх до суду.

Суд не вбачає підстав для висновку про обґрунтованість та відповідність законодавству позовних вимог виходячи з такого.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідач правомірно запропонував декларанту надати додаткові документи, у зв'язку із встановленням у поданих в підтвердження визначеної митної вартості певних розбіжностей (а саме: п.п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.10.2014 №10-2014 зазначено, що сплата за товари здійснюється як у вигляді передплати, так і можливе відстрочення платежу та оплата за товар здійснюється згідно з інвойсами. Однак, у інвойсі від 14.10.2014 № 100-347, наданому до митного оформлення, відсутні жодні відомості щодо порядку здійснення розрахунку за товари; в інвойсі від 14.10.2014 № 100-160 відсутній підпис іноземного контрактоутримувача. А також не однозначно вказано за яку саме одиницю виміру визначено ціну товару: у коносаменті від 22.10.2014 №564834741 у графі "marks and number" зазначено запис "N/М", який розшифровується як "no mark", що свідчить про відсутність інформації про торгові марки товару. Але в наданому до митного оформлення пакувальному листі від 14.10.2014 року № 100-347 зазначено торговельну марку "Metr Plus". Крім того, у наданих декларантом додаткових документах, а саме: у прайс-листі продавця від 13.10.2014 б/н не вказано, за яку саме одиницю виміру визначено ціну товарів. Також у розділі "Результати дослідження" висновку експерта від 25.11.2014 №51- 57-01/11-2014 про вартісні характеристики товару не вказано, на яких умовах поставки ним визначено ринкову вартість товару).

25.11.2014р. декларантом надано частину документів, а саме: висновок експерта №51-57-01/11-2014 від 25.11.2014 року та прейскурант (прас-лист) №б/н від 13.10.2014 року, виписку з бухгалтерської документації та копію митної декларації країни відправлення, позивачем надано не було, з поясненнями про неможливість їх надання, оскільки це є комерційною таємницею.

Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Виходячи з норм цивільного законодавства та законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ціна зовнішньоекономічного договору є обов'язковою умовою договору, та за умови відсутності ціни товару в договорі, документ в якому вона зазначена фактично, в цьому випадку - інвойс є невід'ємною частиною договору.

Інвойс - це основний документ згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов. В комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Проте як встановлено судом в інвойсі підпис уповноваженої особи продавця відсутній.

Судом встановлено, що за результатами зважування вантажу, митним органом 25.11.2014р. складено Акти про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, а також Акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів, у звязку з чим встановлено невідповідність товарів відомостям зазначеним в коносаменті , а саме: товар перевищує вагу брутто на 275,76кг..

У звязку з ненаданням Товариством всіх витребуваних документів, та ненаданням обґрунтованих пояснень стосовно виявлених розбіжностей у поданих документах, Митницею 26.11.2014р. прийнято рішення про коригування митної вартості товару і визначено вартість за резервним методом та 04.12.2014 року картку відмови в митному оформленні товару. Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку різниці митних платежів митна вартість, визначена Митним органом, при прийнятті рішення про коригування митної вартості, склала 655881,50грн. та у звязку із цим різниця у задекларованій позивачем сумі ПДВ та сумі ПДВ, визначеній Митницею, склала 32773,31грн. (у бік збільшення ПДВ).

Як наголошено Верховним Судом України митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів (постанова від 10.04.2012р. по справі №21-52а12 за позовом відкритого акціонерного товариства "Грета" (далі - Товариство) до Східної митниці Державної митної служби України (далі - Митниця), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень).

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються при визначених обставинах. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В даному випадку, позивачем не надано усіх документів згідно з переліком, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимоги що ставляться до рішення про коригування заявленої митної вартості товарів визначені ч.2 ст.55 МК України.

Прийняте відповідачем рішення відповідає вказаним вимогам.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст.57 МК України.

Так, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наявність вказаних обставин встановлена судом під час судового розгляду.

Відповідачем обґрунтована неможливість застосування кожного попереднього методу визначення митної вартості у поданих запереченнях на позовну заяву, підставність чого не спростована позивачем в ході судового розгляду.

Судом встановлено, що з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару відповідачем було проведено аналіз баз даних ПІК Інспектор-2006 та ЄАІС Міндоходів та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено є більшим (МД 500040001/14/19333 від 08.11.14 товар №1,2,3,5,6 ; МД №500040001/14/19340 від 08.11.14 товар №4, та МД № 500040001/2014/19342 від 08.11.2014 товар №7), тому митну вартість визнано на рівні - 5,00 доларів США за одиницю.

Враховуючи викладене, Південною митницею Міндоходів обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості щодо товару, пред'явленого до митного оформлення, за результатами проведеної з декларантом консультації.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та ним законно та обґрунтовано були прийняті оскаржені позивачем рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2014/410051/2 від 26.11.2014 року., та оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/00243 від 04.12.2014 року

Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте позивачем в повному обсязі вимоги відповідача щодо надання додаткових документів виконано не було, що не заперечувалося його представником в суді, при цьому ствердження про наявність комерційної таємниці не були належним чином пояснені та обгрунтовані.

Відповідно до статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, обумовлено статтею 55 МК України.

Аналіз наведених норм, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012р. №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а субєкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів, як і необґрунтована відмова у їх наданні.

Підприємством витребувані митним органом належні документи в повному обсязі надано не було, декларант не вимагав надання письмового консультування в порядку ст.. 55 Митного кодексу України, що дало підстави для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст.ст.57, 64 МК України. При цьому, Митниця обґрунтувала та довела неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості, та зазначила у своєму рішенні номери та дати митних декларацій, які було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Здійснивши коригування митної вартості товару, митний орган у відповідності до приписів ст.64 МК України та принципів і положень Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, врахував, що митним органом здійснювалось митне оформлення подібного товару з рівнем митної вартості, що перевищує заявлену позивачем вартість.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що при вчиненні дій щодо визначення митної вартості товару та прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/00243 від 04.12.2014 року, а також рішення про коригування митної вартості товарів № 500040001/2014/410051/2 від 26.11.2014 року митний орган діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у ст.2 КАС України, що виключає задоволення адміністративного позову про скасування рішення Митниці про визначення митної вартості та картки відмови.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Цей процесуальний обов'язок дотриманий Південною митницею.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Л-Форт задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з позивача до Державного бюджету України стягується 4387грн. решти суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Л-Форт до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Л-ФОРТ (65101, м.Одеса, Люстдорфська дорога,90, код ЄДРПОУ 39414149) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, розрахунковий рахунок №31212206784005, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 4387(чотири тисячі триста вісімдесят сім)грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2014р.

Суддя М.М. Аракелян

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Л-Форт до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Л-ФОРТ (65101, м.Одеса, Люстдорфська дорога,90, код ЄДРПОУ 39414149) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, розрахунковий рахунок №31212206784005, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 4387(чотири тисячі триста вісімдесят сім)грн.

22 червня 2015 року.