Ухвала суду № 45397881, 18.06.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6671/14

УХВАЛА

18 червня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Стеценко О.О.

судді - Потоцької Н.В.

судді - Стефанова С.О.

за участю секретаря - Рубан Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду питання про зупинення провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Південної митниці Міндоходів, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Державна фіскальна служба України, Одеська митниця ДФС про скасування наказів про звільнення та про оголошення наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Південної митниці Міндоходів, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Державна фіскальна служба України, Одеська митниця ДФС про скасування наказів про звільнення та про оголошення наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження по справі до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України по справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

Представник позивача зазначив, що зупинення провадження по справі з вказаних підстав фактично відповідає вимогам, встановлених КАС України, проте зупинення провадження по справі на тривалий час позбавить позивача відновлення його права на працю та коштів на існування, у зв'язку з чим заперечував проти зупинення провадження.

Представник відповідачів, який в свою чергу є представником третіх осіб по справі, вважав можливим зупинити провадження по справі.

Вислухавши думку представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, позивач звільнений з посади начальника другого оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Південної митниці Міністерства доходів і зборів України на підставі наказу Міністерства доходів і зборів України «Про звільнення ОСОБА_1» № 2172-0 від 29.10.2014 року. Правовою підставою для винесення оскаржуваного наказу слугував підпункт 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".

Згідно відомостей офіційного сайту Конституційного Суду України, станом на 18 червня 2015 року на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України перебуває подання Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про очищення влади" та подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про очищення влади".

Тобто, предметами вказаних конституційних подань стали, в тому числі, норми положень Закону України "Про очищення влади", які були підставою для звільнення позивача із посади.

Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (п. 5.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005).

Принцип законності передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012).

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Відповідно до ч.3 ст.61 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Згідно ст.ст. 63, 69-70 цього Закону рішення і висновку Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Рішення і висновки Конституційного Суду України є остаточними і не підлягають оскарженню.

Таким чином, враховуючи зазначене, Конституційний Суд України, за результатами розгляду конституційного подання, може визнати окремі положення Закону України "Про очищення влади" такими, що не відповідають Конституції України, а отже правове регулювання суспільних відносин пов'язаних із очищенням влади відповідно до цього закону може змінитися.

Тобто, результат розгляду Конституційним Судом України вказаних вище подань може істотно вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення, а отже наявні підстави для зупинення провадження по даній справі.

Згідно з п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Вислухавши думки представників сторін, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України по справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про очищення влади" та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про очищення влади".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 156, 160, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження по справі № 815/6671/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Південної митниці Міндоходів, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Державна фіскальна служба України, Одеська митниця ДФС про скасування наказів про звільнення та про оголошення наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - зупинити до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України по справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про очищення влади" та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про очищення влади".

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, або в порядку ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Стеценко О.О.

Суддя Потоцька Н.В.

Суддя Стефанов С.О.