Постанова № 45397226, 05.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 р. Справа № 805/1875/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 2 468,02 грн., -

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 2 468,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на час подання даного позову за відповідачем обліковується заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб, яка виникла внаслідок несплати відповідачем грошового зобов'язання, самостійно визначеного ним у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік у сумі 2 468,02 грн. Позивач додатково зазначив, що з метою погашення наявної заборгованості відповідача податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 24 жовтня 2014 року № 2789-25, але зазначені заходи не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 наявної суми боргу.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2 468,02 грн. (арк. справи 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 год. 15 хв. 26 травня 2015 року (арк. справи 1). Зазначена ухвала про відкриття провадження у справі направлена сторонам.

25 травня 2015 року від відповідача на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява, згідно з якою відповідач просила суд перенести розгляд даної адміністративної справи на іншу дату, у зв'язку з необхідністю уточнення наявної суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, оскільки, як зазначила відповідач, нею було частково погашено суму боргу у загальному розмірі 618,02 грн. (арк. справи 18-19).

З урахуванням викладеного, судом відкладено розгляд даної адміністративної справи на 12 год. 30 хв. 05 червня 2015 року, про що повідомлено сторін, та запропоновано представникові позивача для підтвердження наведеної вище інформації надати (або надіслати) до суду зворотній бік облікової картки платника податків станом на час слухання даної адміністративної справи.

05 червня 2015 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про розгляд даної адміністративної справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2 468,02 грн., несплата якої підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку станом на 04 червня 2015 року (арк. справи 21-25).

Відповідач до судового засідання не з'явилась, доказів сплати наявної суми заборгованості суду не надала, хоча про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи була повідомлена належним чином.

За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача, у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначених грошових зобов'язань, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення грошових зобов'язань та податкового боргу прямо визначені Податковим Кодексом України.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку у ДПІ у м. Краматорську як платник податків.

З приводу заборгованості відповідача з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 2 468,02 грн. суд зазначає наступне.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітнім, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею декларації.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, 30 квітня 2014 року відповідачем надано до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію № 1400013895 про майновий стан і доходи за 2013 рік, якою відповідач самостійно визначив суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету у розмірі 2 468,02 грн. (арк. справи 7-11). Втім, станом на час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем зазначені податкові зобов'язання сплачені не були, що підтверджується відомостями зворотнього боку облікової картки платника податків по заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, а також довідкою ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області про наявність заборгованості відповідача станом на 04 червня 2015 року (арк. справи 21-24).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

24 жовтня 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 2789-25, яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, та отримана нею особисто 26 листопада 2014 року, що підтверджується підписом відповідача у відмітці про отримання на зазначеному рекомендованому листі (арк. справи 13).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога направлена відповідачу 24 жовтня 2014 року, тому з цього періоду відповідач має несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, кожен зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 468,02 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 2 468,02 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок № 33111341700059, код платежу 11010500, одержувач: Краматор. УК/м. Краматорськ, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 468,02 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят вісім грн. 02 коп.).

Постанова прийнята у письмовому проваджені 05 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.