Постанова № 45397225, 22.06.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м.Житомир справа № 806/2036/15

час прийняття: 11 год. 15 хв. категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Шкорботун Ю.О. ,

за участю: представника позивача Зайченко В.Ю.,

представника відповідача Домарацька В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюз" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015 р. №0004602200,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросоюз" звернулося з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015 р. №0004602200.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Відповідачем була призначена та проведена позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2014року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про нікчемність господарських операцій Позивача з ТОВ "АТД Сервіс" щодо придбання товару ( відсів і щебінь фракцій 20х40, фракції 5х20) та надання транспортних послуг по перевезенню цього вантажу. Вказані господарські операції, як зазначив представник Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, що стало підставою для врахування їх при визначенні податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість.

Представник Відповідача, Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно в період з 14.04.2015року по 20.04.2015року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2014року. За результатами такої перевірки було встановлено, що господарські операції Позивача з ТОВ "АТД Сервіс" по придбанню щебеневої продукції і транспортних послуг по її перевезенню не мають реального товарного характеру, не відповідають вимогам ЦК України щодо такого роду договорів та не підтверджуються відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення щодо збільшення Позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій за вказаний період.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення платником своїх зобов'язань з цього податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 14.04.2015року по 20.04.2015року уповноваженими посадовими особами Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2014року, про що був складений відповідний акт перевірки від 27.04.2015року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 15.05.2015 р. №0004602200, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 6295,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 3148,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 15.05.2015 р. №0004602200, підставою для його винесення щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросоюз" суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 6295,00грн. та застосування фінансових санкції в сумі 3148,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 27.04.2015року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно невизнання податковим органом сум податкового кредиту, сформованого за результатами господарських операцій Позивача з ТОВ "АТД Сервіс" по придбанню щебеневої продукції і транспортних послуг по її перевезенню, які мали місце в листопаді 2014року.

Доводи податкового органу про завищення Позивачем сум податкового кредиту за листопад 2014року на 6295,00грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

За приписами п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача, що зазначені угоди щодо придбання щебеневої продукції і надання транспортних послуг між Позивачем та ТОВ "АТД Сервіс" носили нікчемний характер, так як не носили реального характеру.

В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини були зумовлені договором купівлі - продажу та договором про надання послуг на перевезення відсіву і щебня, укладеними 03.11.2014року між Позивачем та ТОВ "АТД Сервіс".

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "АТД Сервіс" щодо придбання щебеневої продукції (щебень та відсів) та надання послуг з їх перевезень, які мали місце в листопаді 2014року, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ( акти здачі-прийняття послуг, товаро - транспортні та податкові накладні, банківські платіжні доручення), які підтверджують факт надання зазначених послуг та їх оплату.

Як зазначено в платіжних дорученнях від 21.11.2014року №2243 та №2244, досліджених в судовому засіданні, Позивачем ТОВ "АТД Сервіс" сплачено відповідно за вказані товаро-матеріальні цінності 21257,00грн., в тому числі 3543,00грн. ПДВ, і за транспортні послуги 16511,00грн., в тому числі 2752,00грн. ПДВ (а.с.91-92).

Використання вказаної щебеневої продукції в господарській діяльності Позивача підтверджується дослідженими в судовому засіданні картками-рахунків за листопад 2014року та актом №1356 від28.11.2014року про використання вказаних матеріальних цінностей для ремонту складу для зберігання зерна №7 (а.с.33-42).

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сплачені Позивачем у вартості вказаних товару та послуг суми податку на додану вартість ( відповідно 3543,00грн. та 2752,00грн.) правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача за листопад 2014року в розмірі 6295,00грн. (3543,00+2752,00=6295,00).

Правомірність визначення Позивачем свої зобов'язань з податку на додану вартість виключає можливість застосування до нього жодних фінансових санкцій.

За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Заперечуючи проти позову Відповідачем та його представником, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано жодних належних та відповідних доказів того, що досліджені судом податкові накладні оформленні з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Більш того, при дослідженні в судовому засіданні податкових накладних, виданих ТОВ "АТД Сервіс" Позивачу в листопаді 2014року щодо наданих транспортних послуг та реалізованої щебеневої продукції, представник Відповідача визнала, що такі податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Загальновідомо, що в розумінні вимог ст.ст.138 і 139 Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення спірних відносин в листопаді 2014року, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток не враховуються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Тобто, висновок податкового органу про "певну безтоварність" таких господарських операцій Позивача, як платника податку на прибуток, зумовлював зменшення валових витрат по цим операціям та визначення Позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Разом з тим, в судовому засіданні представник Відповідача зазначила, що податковим органом підтверджені валові витрати Позивача, зумовлені вказаними господарськими відносинами з ТОВ "АТД Сервіс" в листопаді 2014року. Жодного обґрунтування таких алогічних дій податкового органу її представник не надала.

Зазначене свідчить, що доводи податкового органу про відсутність документального підтвердження зазначених господарських операцій Позивача (дефектність первинних документів) є надуманими і судом до уваги не приймаються.

Одночасно суд визнає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.1, 11.4 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яку Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, Позивач не був учасником транспортного процесу, а лише отримував певні послуги від ТОВ "АТД Сервіс", як учасника такого процесу, а чинним законодавством України суб'єкт господарювання не зобов'язаний здійснювати перевірку повноти і справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за наявні чи можливі порушення правил оподаткування його контрагентами чи контрагентами його контрагентів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 15.05.2015 р. №0004602200, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросоюз" збільшено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 6295,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 3148,00грн., винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказом понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюз" у вигляді судового збору в сумі 182,70грн. підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити, скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 15.05.2015 р. №0004602200.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюз" у вигляді 182,70грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2015року.