увійти
УКР
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| 05 серпня 2009 р. | м. Полтава | Справа № 2а-11298/09
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Ф.Ф.Соколенко При секретарі - Н.С.Саченко За участю: представника позивача: ОСОБА_1 представника відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Полтаві ради про здійснення перерахунку грошової допомоги.
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2008 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Полтаві ради про здійснення перерахунку грошової допомоги. Просив зобов'язати відповідача провести їй перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до тьох років за період з 2007 року по 2008 рік включно, а також допомогу як одинокій матері за такий же період. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Позивачка зазначає, що їй виплачується допомога по догляду за дитиною у значьно меншому розмірі ніж це передбачено вищезазначеною нормою закону. Також ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до ст. 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на отримання державної допомоги, як одинока матір, але на дана допомога їй не виплачується. Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Відповідач надав заперечення на позовну заяву в яких проти позову заперечував вказуючи на те, що він діяв в межах Законів України Про Державний бюджет на відповідний рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 р. № 13, якою затверджено «Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування». Щодо допомоги позивачці як одинокій матері відповідач зазначив, що позивачка в період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року отримувала вказану допомогу, в зв»язку із тим, що відповідно до п.19 та 36 порядку призначення та виплати державної допомоги сім»ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 роуц №1751 вкзана допомога призначається на строк 6 місяців, а позивачка після сплину вказаного періоду не підтвердила своє право на зазначену допомогу, проведення виплат було зупинено. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив у позові відмовити.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши доводи позивача та представника відповідача, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є незастрахованою особою та має дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Згідно із довідками Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Полтаві ради, які залучені до матеріалів справи, ОСОБА_1 має статус одиноко матері та їй виплачувалася допомога як одинокій матері в період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року, даний факт не заперечується відповідачем. Згідно із п.19 порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 (далі - порядок N 1751) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі. Пунктом 34 порядку N 1751 встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, відповідно до довідки про доходи виданої Полтавським технічним національним університетом ім.Ю.Контратюка від 04.10.2007 року ОСОБА_1 не отримувала доходу за період з 01.06.2007 року по 30.11.2007 року. Відповідно, позивачці за її заявою від 10.10.2007 року було призначено допомогу на дітей як одинокій матері в розмірі 17,29 грн. (235 грн. (50% прожиткового мінімуму) - 141 грн. (мінімальний розмір допомоги) - 76,71 грн. (сердньомісячний дохід з розрахунку на одну особу за 6 місяців)=17,29 грн.). Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що за період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року. відповідачем правомірно було встановлено розмір та виплачувалась допомога на дитину ОСОБА_1 як одинокій матері. Відповідно до п.19 порядку №1751 ОСОБА_1 кожні 6 місяців повинна звертатися до відповідача та підтверджувати своє право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний. Згідно із матеріалами справи та поясненнями сторін позивачка не подавала до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Полтаві ради письмової заяви про призначення їй допомоги на наступні 6 місяців. Також необхідно зазначити, що позивач попередніх 6 місяців мала такий доход: щомісячна допомога при народженні в сумі 1275 грн., допомога по вагітності та пологах - 642,28 грн., допомога на дітей одиноким матерям - 332,65 грн., державна допомога малозабезпеченим сім'ям -344,34 грн. таким чином, сукупних дохід складає 2594,27 грн. відповідно середньомісячний дохід з розрахунку на дну особу становить 216,19 грн. Відповідно до пункту 34 порядку N 1751 допомога одиноким матерям розраховується за такою формулою 284 грн. (50% прожиткового мінімуму) - 90 грн. (мінімальний розмір допомоги) - 216,19 грн. (сердньомісячний дохід з розрахунку на одну особу за 6 місяців)= - 22,19 грн. Виходячи з наведеного ОСОБА_1 не мала права на отримання збільшеного розміру допомоги одиноким матерям, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. У відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для захисту прав, свобод та інтересів позивача в частині здійснення перерахунку грошової допомоги. Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" - одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (в у редакції Закону України від 21.11.92 № 2811-ХІІ). Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на 2007 рік зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Згідно з абзацами 1,3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими що не відповідають Конституції України (неконституційними), зокрема, положення ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при нарахуванні допомоги з 09 липня 2007 року органи соціального захисту населення повинні були керуватися ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції Закону України від 21.11.92 № 2811-ХІІ, якою допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було визначено у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 09 липня 2007 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 09 липня 2007 року управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання позивача повинно було нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною, передбачену частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 02 листопада 2007 року (дати звернення позивача до відповідача про виплату допомоги по догляду за дитиною) мав діяти у відповідності до приписів частини першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Між тим, до 09 липня 2007 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснював виплати допомоги відповідно до абзаців 1,3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року задоволенню не підлягають. Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Полтаві ради здійснити перерахунок та нарахувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 02 листопада по 31 грудня 2007 року (враховуючи дату звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про виплати допомоги п доляду за дитиною до трьої років).
Що стосується перерахунку допомоги по догляду за дитиною до трьох років за 2008 року, суд вважає за необхідне відмітити наступне. Пунктом 23 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідно до яких , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Пунктом 3 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми", пунктом 22 постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміна редакції ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , на підставі якої відповідні управління праці та соціального захисту населення призначають і здійснюють виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не конституційною не визнавалась , а отже є чинною, а тому Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Полтаві ради при нарахуванні та виплаті допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році діяло на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства України. Таким чином, виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2008 року по грудень 2008 року розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років перерахунку не підлягають.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Згідно ч.3 п.2 прикінцевих положень КАС України розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року , а саме 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (3,40 грн.). Виходячи з викладеного керуючись вимогами ч.3 ст. 94 КАС України позивачу необхідно відшкодувати 1,70 грн. судових витрат. Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, 94, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково. Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Полтаві ради в частині не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 02 листопада по 31 грудня 2007 року протиправною. Зобов'язати до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Полтаві ради здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, передбаченого Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік» за період з 02 листопада по 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити. Копію постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Повний текст постанови виготовлений: 10.08.2009 р.
Суддя (підпис) Ф.Ф.Соколенко З оригіналом згідно Суддя Ф.Ф. Соколенко Постанова не набрала законної сили. Секретар судового засідання
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69 E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510 |
