Постанова № 45396564, 19.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 р. Справа № 804/6531/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представників позивача представників відповідача Зуйкової В.В., Іванової О.А. Семенко Т.В., Лісунова В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Обласне комунальне підприємство культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.04.2015 р. № 0001042205, яким Обласному комунальному підприємству культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 44 530,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 35 624,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 906,00 грн.; № 0001032205, яким Обласному комунальному підприємству культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності у загальній сумі 56 402,50 грн., з яких за основним платежем у розмірі 45 122,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 280,50 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Вказані договори не визнавались нікчемними в судовому порядку. Крім того, позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податку. Недоліки, на думку податкового органу, в первинних документах, не є такими, що мають наслідком визнання правочину нікчемним внаслідок відсутності господарських операцій. Ті документи, на відсутність яких посилається податковий орган, а саме, заявки, товарно-транспортні накладні, документи щодо якості товару, не відносяться до первинних бухгалтерських документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні». Позивачем вжиті всі заходи необхідної обачності при виборі контрагентів та укладенні договорів. Що стосується заниження податку на прибуток, то твердження відповідача про те, що послуги по розробці проектної документації, придбані позивачем, є незавершеними капітальними інвестиціями щодо придбання і поліпшення об'єктів основних засобів є передчасним, оскільки об'єкт у вигляді виконаних робіт придбаний у сторонньої організації не підпадає під визначення основного засобу, створення об'єкту який відповідав би визначенню основного засобу навіть не розпочато. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. № 0001042205,№ 0001032205 Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю«Інтбудпостач», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт», які не мали можливості здійснити постачання товарів,зазначених в первинних документах. Вказані контрагенти також не мають достатнього обсягу ресурсів для здійснення виду господарської діяльності, вказаного в договорах. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. При проведенні перевірки податковим органом не встановлено походження товару. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача вказаними в акті перевірки контрагентами. Угоди між позивачем та зазначеними підприємствами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. Крім того, підприємством протиправно віднесено до витрат 139 619,14 грн., сплачені за розробку проектної документації на здійснення капітального ремонту. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Обласне комунальне підприємство культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» зареєстровано 30.05.1997 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 02226049 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

03.04.2015 р.Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 01.03.2015 р.

За результатами перевірки складено акт № 1015/2205/02226049 від 10.04.2015 р.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Обласним комунальним підприємством культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету»:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» занижено податок на прибуток за 2014 р. на суму 45 122,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу Українизанижено податок на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 01.03.2015 р. у розмірі 35 624,00 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

Платник податку не може віднести витрати на оплату підряднику вартості проекту до складу валових витрат у межах, передбачених п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, ані збільшити балансову вартість групи основних фондів на суму витрат на оплату підряднику вартості проекту, оскільки ці витрати є лише витратами, пов'язаними з поліпшенням, а не вартістю фактично проведених поліпшень.

За перевіряємий період встановлено взаємовідносини Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» з контрагентамиТовариством з обмеженою відповідальністю «Інтбудпостач», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт», які допустили порушення податкового законодавства, а саме, не мають ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Крім того, в видаткових накладних відсутні обов'язкові реквізити, а саме, дані щодо осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення. Не надано доказів транспортування товару від постачальника до покупця.

В акті перевірки контролюючий орган прийшов до висновку, що господарські операції Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтбудпостач», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання та реалізації послуг та не спричиняють реального настання правових наслідків.

28.04.2015 р. на підставі акту перевірки № 1015/2205/02226049 від 10.04.2015 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0001042205, № 0001032205.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами надано копії наступних документів: договорів,видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, документів складського обліку, вимог, відомостей, витягу з журналу обліку довіреностей, банківських виписок.

15.08.2013 р. Обласним комунальним підприємством культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НПФ «Флоріт» (Виконавець) укладено договір № 15/08/13 на проектні роботи.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є виконання проектних робот по об'єкту «Капітальний ремонт частини приміщень ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету».

08.08.2014 р. Обласним комунальним підприємством культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтбудпостач» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 108.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність балетне взуття, одяг та аксесуари. Найменування, кількість та строки поставки Покупець визначає в заявці, яку він передає продавцю для формування замовлення.

15.01.2014 р. Обласним комунальним підприємством культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1501-14.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність балетне взуття, одяг та аксесуари. Найменування та кількість товару, що поставляється за цим Договором, узгоджується сторонами в кожному конкретному випадку поставки.

15.01.2014 р. Обласним комунальним підприємством культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 15-1.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність балетне взуття - пуанти марки «GaynorMinden». Найменування, розмір, колір та кількість товару, що поставляється за цим Договором, а також інші характеристики, узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку поставки.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сумм податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податкутоварів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язкуз придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно до п.п. 44.6, 44.7 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієїстатті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчен іпечаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи абопосадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно до пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чистворених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Обласне комунальне підприємство культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» мало господарські взаємовідносини з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтбудпостач», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт».

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтбудпостач» здійснює наступний основний вид господарської діяльності - 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторг» - 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт» - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Таким чином, вид діяльності підприємств не відповідає предмету укладених договорів.

Згідно даних АІС «Податковий блок» на підставі звітів за формою 1-ДФ кількість працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтбудпостач», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт»за перевіряємий період склала 1 особа.

Відповідно акту перевірки Обласним комунальним підприємством культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету»не були надані до перевірки документи, які б підтверджували факт транспортування товару.

Суд погоджується з твердженням представників позивача стосовно того, що вказаний в договорах товар має не великий обсяг та не потребує залучення спеціальних засобів перевезення.

Проте, позивачем не надано як до перевірки, так і в судове засідання, доказів передачі товару від постачальника до покупця (актів приймання-передачі, довіреностей, інших документів).

Витяг з журналу довіреностей не береться судом до уваги, оскільки з цього витягу не вбачається, які особи отримували товар, та який саме товар було отримано.

Також, позивачем не надано до перевірки і до суду заявок, доказів узгодження найменування, кількості, розміру, кольору товару.

Перевірка підприємства була виїзною, ніяких доказів не прийняття первинних документів перевіряючими до суду не надано.

Відповідно до положень ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, згідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України, в разі наявності у платника податків первинних документів та ненадання їх вчасно контролюючому органу такий платник може надати документи після проведення перевірки та до прийняття рішення.

Позивач вказаним правом не скористався.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.»

Враховуючи наведене, позивачем надано не достатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтбудпостач», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрюгконтракт».

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.»

Як вже зазначалося, позивачем не надано достатньої кількості первинних документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Доводи позивача стосовно того, що реальність постачання товарів з боку спірних постачальників в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договорами, податковими накладними, видатковими накладними та іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки неможливо встановити походження товару, оскільки постачальники позивача та їх контрагенти по ланцюгу постачання не є виробниками або імпортерами товару, вказаного в первинних документах позивача.

Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах змісту розглядуваних операцій.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товарисправді отримувались позивачем, але не в тієї особи, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право на податковий кредит.

Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищій адміністративний суд України в ухвалі від 13.11.2013 р. по справі № К/800/11613/13.

Сторонами не заперечується, що Обласним комунальним підприємством культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» 139 619,14 грн., сплачені за виконання робіт по договору від 15.08.2013 р. № 15/08/13 на проектні роботи, віднесені до складу витрат.

Порядок відображення витрат при здійсненні ремонту чи поліпшення основних засобів встановлений пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

З аналізу положень п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) вбачається, що до складу витрат може бути віднесено суму витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.

Враховуючи вказане, висновок податкового органу про неможливість віднесення витрат на оплату підряднику вартості проекту до складу валових витрат, оскільки ці витрати не є вартістю фактично проведених поліпшень основних фондів, є обґрунтованим.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. № 0001042205, № 0001032205 Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VIвід08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсоткирозміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позовумайнового характеру становив 1 827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено частково судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 201,88 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1 625,12 грн. підлягає стягненню з Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Судові витрати в розмірі 1 625,12 грн.стягнути зОбласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» до Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 22.06.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова