Постанова № 45396489, 12.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2015 р. Справа № 804/6459/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до обласного комунального підприємства "Фармація" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2015 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до обласного комунального підприємства «Фармація», в якому просить стягнути з обласного комунального підприємства «Фармація» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 129 482,68 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 129,48 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідно до якої підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Відповідно до п. 3.7. Порядку нарахування пені та її сплати від 15.05.2007 № 223, у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Таким чином, за 4 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2015 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 129 482,68 грн. Сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується звітом за формою 10-ПІ № 03-07/6207 від 25.02.2015 та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Розмір пені у сумі 129,48 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 129 612,48 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні та додатково пояснив, що на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ОКП «Фармація», своїм наказом від 06.01.2014 р. № 2/1 затвердило перелік робочих місць для працевлаштування інвалідів. Крім того, з метою працевлаштування більшої кількості інвалідів, ніж установлено нормативом, ОКП «Фармація» своїм наказом від 10.07.2014 № 255/1 збільшило кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Про наявність в ОКП «Фармація» вакансій для працевлаштування інвалідів підприємство протягом 2014 року надавало Бабушкінському районному центру зайнятості м. Дніпропетровська відповідні звіти по формі 3-ПН. В кожному з таких звітів, а саме у п. 1 і п. 4 розділу II ОКП «Фармація» зазначало посаду та можливість працевлаштування на неї інваліда.

Протягом 2014 р. ОКП «Фармація» працевлаштувало двох інвалідів, які самостійно звернулися з таким проханням.

Особи, які були направленні районними центрами зайнятості м. Дніпропетровська для працевлаштування в ОКП «Фармація» і які належали до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, самостійно відмовились від працевлаштування в ОКП «Фармація», зазначивши в направленнях центрів зайнятості причини своєї відмови.

Водночас аналіз норм ст. ст. 18, 19 Закону 875-ХІІ вказує на відсутність у підприємства обов'язку здійснювати безпосередній пошук інвалідів для їх працевлаштування на виділені та створені для них робочі місця на цьому підприємстві.

Недостатня кількість направлених центрами зайнятості інвалідів до ОКП «Фармація» та їх добровільна відмова від запропонованих посад виключає вину ОКП «Фармація» у вчиненні господарського правопорушення, а отже виключає підстави для застосування заявлених позивачем адміністративно-господарських санкцій разом з пенею за їх несвоєчасну сплату. Крім того, позивачем не надано доказів відмови ОКП «Фармація» у працевлаштуванні інвалідів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до звіту обласного комунального підприємства «Фармація» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу налічує 491 особу; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону - 20 осіб; фактично у відповідача штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, обліковуються у кількості 16 осіб; фонд оплати праці штатних працівників становить 15 894 000 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 32 370,67 грн.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського Кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

В силу частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, які використовують найману працю, обовязку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Судом також встановлено, що наказом від 06.01.2014 р. № 2/1 відповідач затвердив перелік робочих місць для працевлаштування інвалідів. З метою працевлаштування більшої кількості інвалідів, ніж установлено нормативом, наказом від 10.07.2014 р. № 255/1 підприємство відповідача збільшило кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Також про наявність в ОКП «Фармація» вакансій для працевлаштування інвалідів підприємство протягом 2014 року надавало Бабушкінському районному центру зайнятості м. Дніпропетровська відповідні звіти по формі 3-ПН, в яких було зазначено посаду та можливість працевлаштування на неї інваліда.

Крім того протягом 2014 р. відповідач працевлаштував двох інвалідів, які самостійно звернулися з таким проханням.

Особи, які були направленні районними центрами зайнятості м. Дніпропетровська для працевлаштування в ОКП «Фармація» і які належали до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, самостійно відмовились від працевлаштування в ОКП «Фармація», зазначивши в направленнях центрів зайнятості причини своєї відмови.

Так, зокрема, громадянка ОСОБА_5 відмовилася від роботи у звязку з малою заробітною платою.

Громадянин ОСОБА_6 відмовився від працевлаштування у звязку з тим, що робота повязана з телефонними розмовами.

Викладене свідчить про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Недостатня кількість направлених центрами зайнятості інвалідів до ОКП «Фармація» та їх добровільна відмова від запропонованих посад виключає вину ОКП «Фармація» у вчиненні господарського правопорушення, а отже виключає підстави для застосування заявлених позивачем адміністративно-господарських санкцій разом з пенею.

Докази, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до підприємства відповідача або які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені в суді.

З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 17 червня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 17 червня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1