18.06.2015
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 494/728/15-к
Провадження № 1-кп/494/84/15
18.06.2015 м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.
за участю: секретаря - Козубенко О.О.,
прокурора - Полтавець Ю.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),-
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2015 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт та додані документи за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений висловили думки про можливість призначення судового розгляду.
Потерпілий у підготовчі судові засідання 09.06.2015 року та 18.06.2015 року не з'явився, хоча про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать телефонограми.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, доходить висновку, що він на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями від 13.05.2015 року (далі - КПК України) підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої ст. 314 КПК України «У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення: про повернення обвинувального акту…, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу».
Зміст обвинувального акту, порядок його складання та затвердження, а також які документи долучаються до нього передбачені статті 291 КПК України, вимогам якої не відповідає обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 291 КПК України: «Обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення».
Згідно з частиною першою статті 337 КПК України: «Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту…».
При цьому обвинувачення, згідно з пункту 13 частини першої статті 3 КПК України, «…це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України». Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.
За змістом положень частини четвертої ст. 110 КПК України: «Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування».
Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 взагалі не містить формулювання висунутого йому обвинувачення, а викладені лише фактичні обставини, які встановлені слідчим за результатами досудового розслідування, та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність, при цьому наявна вказівка на те, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення. .
При цьому твердження прокурора у суді, що фактично обвинувачення ОСОБА_1 сформульовано у правовій кваліфікації правопорушення, є неспроможними та такими, що не відповідають закону.
Суд також звертає увагу на твердження «у правовій кваліфікації та формулюванні обвинувачення» у обвинувальному акті, що ОСОБА_1 своїми діями саме вчинив кримінальне правопорушення, що також не відповідає меті формулювання обвинувачення.
Статтею 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п.79). Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно «оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див, рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини», п. 47). Крім того, право поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Суд не може розглядати як формулювання обвинувачення, зазначене прокурором у судовому засіданні, викладене у правовій кваліфікації правопорушення, оскільки це не узгоджується з вищезазначеними приписами законодавства, а також практикою Європейського суду з прав людини, й порушує право обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, а також на справедливий судовий розгляд
Відповідно до ст. 314 частини 2 КПК України: «Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду».
Приймаючи до уваги засаду кримінального провадження законності, що передбачена ст. 9 КПК України, недотримання будь-яких імперативних вимог КПК щодо змісту обвинувального акту, є підставою для визнання обвинувального акту таким, що не відповідає вимогам КПК України.
Таким чином, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема ч. 2 ст. 291 КПК України, суд дійшов висновку, що він в силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ст. ст. 291,314,370 - 372 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України повернути прокурору прокуратури Березівського району Одеської області для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області.
Суддя І.А. Римар
Судове рішення № 45395463, Березівський районний суд Одеської області було прийнято 18.06.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 494/728/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: