Ухвала суду № 45395352, 19.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1066/14-к 17.06.2015 17.06.2015 19.06.2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в кримінальних справах:

Пісного І.М. Івченко О.М. Чернявського А.С.

секретаря судового засідання: Ястреби С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150150000413, за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_4, її захисника Вороненко Т.М. на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 дня народження, уродженки с. Онок Виноградівського району Закарпатської області, не судимої, проживає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участі:

прокурора: Лук'янової Г.О.

обвинуваченої: ОСОБА_4

захисників: Вороненко Т.М., ОСОБА_6

Провадження № 11-кп/784/411/15 Головуючий у першій інстанції: Старчеус О.П.

Категорія: ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: Пісной І.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і судового рішення суду першої інстанції

Обвинуваченою ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати вирок суду та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Апеляційна скарга захисника Вороненко Т.М. містить аналогічні вимоги.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України - позбавлення волі строком на 1 (один) рік; за ч. 2 ст. 307 КК України - позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією ? частини належного їй майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного їй майна.

Доводи осіб, які подали апеляційні скарги

На обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Вороненко Т.М. послалася на те, що її підзахисна - ОСОБА_4, не збувала наркотичні засоби, а тільки мала зберігати пакети та передати їх іншій особі, про їх вміст вона не здогадувалася. Стверджує, що судом першої інстанції безпідставно не було допитано основного закупника - ОСОБА_8, а в матеріалах провадження відсутні заяви закупників про їх згоду на участь в закупці. Крім того, апелянт ставить під сумнів законність складених процесуальних документів, а саме: рапортів, протоколів огляду предметів, протоколу ідентифікації грошових коштів, протоколу догляду закупника, протоколу про результати контролю за вчинення злочину, постанови про проведення оперативних закупок, відеозапису оперативних закупок, та інших процесуальних документів, в тому числі - висновків експертиз, які були виготовлені на підставі зазначених матеріалів. Апелянт зазначила, що стороною обвинувачення не підтверджено походження готівкових коштів, використаних під час закупівлі наркотичної речовини. Стверджує, що затримання ОСОБА_4 відбувалося всупереч вимогам закону, у відсутності захисника. На думку захисника Вороненко Т.М., протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, інформація на дисках з телефонними розмовами, спростовують наявність в ОСОБА_4 умислу на збут наркотичних речовин, оскільки до передачі коштів в с. Коблеве, вона не обумовила з закупником ні кількість, ні ціну, ні умови, ні порядок доставки наркотичного засобу, і немає даних з приводу того, що нею здійснювався збут наркотиків до проведення даних оперативних закупок. З чого апелянт зробила висновок про те, що дії співробітників міліції слід розцінювати, як провокацію. Крім того, скарга містить ряд посилань на те, що процесуальні документи щодо процесу оперативної закупки, не містять належних даних з приводу відеокамери, яку було використано.

Апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_4 містить вимоги та доводи, аналогічні тим, що викладені в скарзі захисника Вороненко Т.М..

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 03.07.2014р. приблизно о 19:30 год., умисно, протиправно, незаконно, розуміючи, що її діяльність заборонена законодавством, маючи умисел на збут наркотичних засобів та отримання від цього незаконного прибутку, перебуваючи в місці масового перебування громадян, а саме поблизу магазину «У Ксюші», у торгівельному наметі, розташованому за адресою - Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, просп. Курортний, 23, продала ОСОБА_8 за ціною 150 грн. купюрами номіналом по 50 грн. кожна, рослинну речовину сіро-зеленого кольору з характерним запахом коноплі, яка знаходилась у двох паперових згортках.

Згідно з висновком експерта №1280 від 11.07.2014р., видана ОСОБА_8 03.07.2014р. рослинна речовина, яка знаходиться у двох паперових пакетах, являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), вагою у висушеному стані 2,55 г.

Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 18.07.2014р., приблизно о 14:21 год., умисно, протиправно, незаконно, розуміючи що її діяльність заборонена законодавством, маючи умисел на збут наркотичних засобів та отримання від цього незаконного прибутку, повторно, перебуваючи в місці масового перебування громадян, а саме поблизу торгівельного павільону розташованого за адресою: с. Коблеве, просп. Курортний, 23, продала ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ціною 150 гривень купюрами номіналом 100 грн. та 50 грн., які використовувались в оперативній закупці, паперовий згорток, в середині якого знаходилась сіро-зелена речовина з характерним запахом коноплі.

Згідно з висновком експерта №1384 від 21.07.2014р., закуплена у ОСОБА_4 рослинна речовина, являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою у висушеному стані 1,425 г.

Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 25.07.2014р., приблизно о 14:22 год., умисно, протиправно, незаконно, розуміючи що її діяльність заборонена законодавством, маючи умисел на збут наркотичних засобів та отримання від цього незаконного прибутку, повторно, перебуваючи в місці масового перебування громадян, а саме поблизу магазину «У Ксюші», у торгівельному наметі продала ОСОБА_10 за ціною 150 грн. купюрами номіналом по 50 грн., які використовувались в оперативній закупці, паперовий згорток в середині якого знаходилась сіро-зелена речовина з характерним запахом коноплі.

Згідно з висновком експерта №1444 від 25.07.2014р., видана ОСОБА_10 25.07.2014р. рослинна речовина, яка знаходиться у паперовому згортку, являється особливо небезпечним наркотичних засобом - канабісом (марихуаною), вагою у висушеному стані 2,881 г.

Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 24.07.2014р., приблизно у вечірній час, точної години встановити не представилось можливим, отримала від невстановленого в ході проведення досудового розслідування чоловіка на ім'я ОСОБА_8 пакет зеленого кольору з-під кави «Jacobs», який умисно, протиправно, незаконно, розуміючи що її діяльність заборонена законодавством, маючи умисел на зберігання наркотичних засобів, перенесла до торгівельного намету, в якому працювала реалізатором за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, просп. Курортний, 23 (торгівельний павільон), торгівельне місце НОМЕР_1. 25.07.2014р. в ході проведення обшуку, санкціонованого Березанським районним судом, на даному торгівельному місці НОМЕР_1, в якому працювала реалізатором ОСОБА_4, виявлено та вилучено рослинну речовину сіро-зеленого кольору з характерним запахом коноплі, яка знаходилась у пакеті зеленого кольору з-під кави «Jacobs».

Згідно з висновком експерта №1309-1447 від 28.07.2014р., вилучена в ході обшуку рослинна речовина, являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), вагою у висушеному стані 15,1 г.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно в місцях масового перебування громадян, та за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої ОСОБА_4, захисників на підтримку апеляційних скарг з мотивів, викладених в них; думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляційних скарг без задоволення; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких вона обвинувачується, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_4 про те, що вона не вчиняла кримінальних правопорушень, які їй інкриміновано, є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів, в тому числі, показаннями свідків, письмовими матеріалами справи.

Апеляційні скарги містять посилання на недопустимість ряду доказів. Проте, мотивувальна частина вироку суду містить детальний аналіз та оцінку кожного з них, з обґрунтуванням їх належності та допустимості.

Так, в основу обвинувального вироку судом покладено багаточисельні докази, серед яких: рапорти співробітників райвідділу; заяви закупників про добровільну видачу придбаних в обвинуваченої наркотичних засобів; висновки судово-хімічних експертиз; постанова слідчого про зміну анкетних даних закупників; процесуальні документи, складені в ході проведення негласних слідчих дій, а саме: контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу на підставі постанов прокурора прокуратури; аудіо-, відеоконтроль особи під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі закупки наркотичного засобу на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв'язку, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду; постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 14.07.2014р., 23.07.2014р.; показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13; витяги з ЄРДР; постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів; протоколи помітки ідентифікованих коштів; протоколи огляду покупців; протоколи про результати контролю за вчиненням злочину від 18.07.2014р., 25.07.2014р.; протоколи огляду місця події та фототаблиці; протоколи огляду предметів та фототаблиці до них; протокол обшуку від 25.07.2014р.; протокол затримання ОСОБА_4 від 25.07.2014р.; протокол обшуку затриманої ОСОБА_4 від 25.07.2014р.; показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17; відеозаписи, які здійснювалися із застосуванням спеціальних технічних засобів, дозвіл на застосування яких надавався ухвалою слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області 14.07.2014р. та які були відтворені в ході судового засідання; протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 21.08.2014р.: 18.07.2014р. фіксувалося проведення оперативної закупки наркотичного засобу у обвинуваченої ОСОБА_4 на території зони відпочинку Коблеве Березанського району Миколаївської області. На магнітних носіях інформації зафіксовано факт передачі наркотиків обвинуваченою ОСОБА_4 закупнику 18.07.2014р.; 25.07.2014р. за цією ж адресою проведено фіксування оперативної закупки наркотичного засобу у обвинуваченої ОСОБА_4. На магнітних носіях інформації зафіксовано обмін грошовими коштами між ОСОБА_4 і закупником; відтворені в ході судового розгляду звукозаписи телефонних розмов обвинуваченої за період з 18.07.2014р. по 31.07.2014р., проведених на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області від 14.07.2014р. № 3676т, зміст вказаних телефонних розмов зафіксовано в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21.08.2014р..

В апеляційних скаргах містяться доводи з приводу того, що судом не було допитано головного, на їх думку, свідка-закупника ОСОБА_8, а матеріали провадження не містять даних про зміну анкетних даних закупників, та їх добровільної згоди для участі у оперативних закупках.

Проте, з матеріалів кримінального провадження вбачається наступне. Згідно з журналом з елементами протоколу, аудіозаписом робочої фонограми судового засідання Березанського райсуду Миколаївської області від 04.03.2015р. (т. 2 а.с. 33-35), захисником Вороненко Т.М. було заявлено клопотання про повторний виклик для допиту свідка ОСОБА_8. В порядку, передбаченому КПК України для розгляду клопотань, суддею було з'ясовано думки учасників процесу, встановлено, що прокурор відмовився від допиту даного свідка. З врахуванням зазначеної відмови, суддя обґрунтовано прийшов до переконання про необхідність відмовити в задоволенні клопотання захисника, оскільки сторона обвинувачення відмовилася від допиту даного свідка. А, відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора, та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого. Тобто, оскільки прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_8 для доказування обставин, передбачених ч. 1 ст. 91 КПК України, а на захисника обов'язку доказування кримінально-процесуальним законодавством не покладено, то суддя дійшов обґрунтованого висновку про недоцільність повторного виклику та допиту свідка.

Крім того, в даному журналі відображено і розгляд клопотання захисника Вороненко Т.М. з приводу надання для огляду технічних засобів, які використовувалися під час оперативних закупок. В порядку, передбаченому КПК України для розгляду клопотань, суддею було з'ясовано думки учасників процесу, встановлено, що прокурор просив відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки дані технічні засоби знаходяться під грифом секретності. З врахуванням наведеного, суддя обґрунтовано прийшов до переконання про необхідність відмовити в задоволенні клопотання захисника, оскільки, дійсно, відповідно до п.3.1 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС України 14.05.2012р. № 423 у сфері застосування оперативно-технічних заходів, інформація про використання спеціальних технічних засобів є службовою.

До того ж, з довідки старшого інспектора з режиму секретності Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (т. 2 а.с. 32), в рамках даного кримінального провадження проведено наступні негласні слідчі дії: контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу на підставі постанов прокурора прокуратури Березанського району № 139т від 14.07.2014р. та № 166т від 23.07.2014р.; аудіо-, відеоконтроль особи під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду № 3677т від 14.07.2014р.; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв'язку, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду № 3676т від 14.07.2014р.. З метою попередження погроз в адресу закупників і приховування їх анкетних даних, на підставі ст. 13 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» та п.1,5 Інструкції про проведення оперативних закупівель від 19.12.2001р., на підставі заяв закупників від 04.07.2014р. №56/743т та від 04.07.2014р. №56/744т, слідчим СВ Березанського РВ УМВС винесено постанову про забезпечення заходів безпеки (№ 56/746т від 04.07.2014р.) та постанову про зміну анкетних даних закупників на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.н. та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4.н.(№ 56/745т від 04.07.2014р.).

Суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення ЗУ «Про державну таємницю», яким передбачено види інформації, які можуть бути віднесені до державної таємниці у сфері безпеки та охорони правопорядку. Це, зокрема, інформація про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність; про кількісний склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Суди не можуть вимагати від відділу з незаконним обігом наркотиків постанови про зміну прізвища, імені та по батькові особи на псевдонім.

Крім того, в т. 1 на а.с. 111, 137, 171 містяться заяви закупників ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з приводу добровільної видачі ними співробітникам міліції наркотичних засобів, придбаних в обвинуваченої. В яких вони власноручно вказали, що заяви складені ними без примусу, жодних претензій до співробітників міліції вони не мають.

Аналіз наведених письмових доказів спростовує доводи апелянтів з приводу відсутності процесуальних підстав для здійснення аудіо-, відеоконтролю за процесом оперативної закупки наркотичних засобів, та процесу залучення закупників, добровільності їх участі в закупках.

Крім того, в апеляційних скаргах містяться посилання на те, що стороною обвинувачення не було підтверджено походження готівкових коштів, використаних під час закупки наркотичних засобів. Проте, в матеріалах провадження містяться постанови про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) коштів (т. 1 а.с. 126, 155); протоколи помітки ідентифікаційних коштів (т. 1 а.с. 127,156), протоколи догляду закупників (т. 1 а.с. 129, 130,158). А, згідно з повідомленням начальника УБНОН УМВС України в Миколаївській області, для проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину у формі оперативних закупок по даному кримінальному провадженню Березанському РВ УМВС України в Миколаївській області видано кошти в сумі 300 грн.(т. 2 а.с.13).

Крім того, всі процесуальні документи з приводу організації та проведення негласних слідчих дій в рамках даного кримінального провадження, містять вказівки на їх проведення з використанням аудіо-, відеозапису, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження, з наявністю для цього належних процесуальних підстав - ухвал слідчих суддів, постанов прокурорів.

Також, апелянти в апеляційних скаргах вказують на те, що під час затримання ОСОБА_4 був відсутній захисник, а протокол затримання, на їх думку, є сфальсифікованим. Проте, з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (т. 1 а.с. 162-164) вбачається, що даний протокол було складено о 15 год. 59 хв., в присутності двох понятих - ОСОБА_9, ОСОБА_17, адвоката Вороненко Т.М. Затриманій ОСОБА_4 були роз'яснені всі її процесуальні права та обов'язки, вручена копія протоколу, зауважень і доповнень від учасників слідчої дії до протоколу не надійшло.

Апелянти стверджують також, що дії співробітників міліції слід розцінювати як провокацію ОСОБА_4 на вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного зі збутом наркотичних засобів. Проте, як вірно зазначено в мотивувальній частині вироку, працівники міліції, використовуючи негласного агента, діяли у межах закону, оперативні закупки здійснювалися з метою отримання доказів злочинної діяльності обвинуваченої ОСОБА_4, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків, володіючи даними з приводу того, що обвинувачена ОСОБА_4 займається такого роду незаконною діяльністю.

На думку захисника Вороненко Т.М., дані з протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, інформація на дисках з телефонними розмовами, спростовують наявність в ОСОБА_4 умислу на збут наркотичних речовин, оскільки до передачі коштів в с. Коблеве, вона не обумовила з закупником ні кількість, ні ціну, ні умови, ні порядок доставки наркотичного засобу, і немає даних з приводу того, що нею здійснювався збут наркотиків до проведення даних оперативних закупок. Проте, з протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю за особою (т. 2 а.с. 5-6, 7), протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) (т. 2 а.с. 89) вбачається протилежне. А саме, що обвинувачена спілкувалася як з закупником, так і з іншими сторонніми особами з приводу збуту наркотичних засобів за грошові кошти, обумовлювала кількість наркотичної речовини, надавала закупнику контактний телефон для зв'язку, давши закупнику зрозуміти системний характер своєї протиправної діяльності.

Також, апеляційні скарги місять ряд доводів про незаконність складених процесуальних документів. Однак, слід визнати вірними висновки суду про те, що не заслуговують на увагу посилання сторони захисту на те, що оскільки частина процесуальних документів надрукована за допомогою комп'ютерної техніки, то це є підставою для визнання їх нелегітимними доказами. Так, всі протоколи, складені за результатами проведених слідчих дій, містять особисті підписи всіх учасників, які приймали участь в цих діях, підписи понятих, відмітки про відсутність зауважень та доповнень, претензій до співробітників правоохоронних органів.

Так, захисник Вороненко Т.М. вказала, що, на її думку, викликають сумніви процесуальні документи, на підставі яких було внесено дані до ЄРДР, а саме - рапорт начальника СКР Березанського РВ, заява ОСОБА_8. Також вказала, що оскільки дані щодо кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР тільки 04.07.2014р., отже, і досудове розслідування розпочалося тільки цього дня, а тому, на думку апелянта, всі документи, складені 03.07.2014р., та одержані в подальшому на підставі цих даних (висновки хімічних експертиз), є неналежними доказами. Крім того, ставить під сумнів законність постанов про проведення оперативних закупок, протоколів догляду закупників, в яких визначені кількість та ціна наркотичних речовин, які мали бути придбані.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Так, 04.07.2014р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені дані про те, що 03.07.2014 року до ЧЧ Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області надійшов рапорт начальника СКР Березанського РВ УМВС в Миколаївській області майора міліції Чернеженка О.В. про те, що в ході проведення оперативного-профілактичного відпрацювання зони відпочинку Коблеве, виявлений факт збуту наркотичних засобів - рослинної речовини з характерним запахом коноплі біля магазину «У Ксюші» по проспекту Курортному, а саме у місці масового перебування громадян за ціною 150 грн. за два паперових згортки (т. 1 а.с.12). Законність внесення зазначеного факту підтверджується рапортом начальника СКР Березанського РВ УМВС Чернеженка А.В. від 03.07.2014 року о 23 год. 30 хв. (т. 1 а.с. 112, 113), 03.07.2014р. ОСОБА_8 добровільно видано співробітникам міліції 2 згортки з наркотичною речовиною (т. 1 а.с. 111), і 03.07.2014р. з 23 год. 48 хв. до 23 год. 59 хв. складено протокол огляду предмету в присутності понятих. І, на виконання вимог ст. 214 КПК України, протягом 24 годин - тобто, вже 04.07.2014р. - внесено дані до ЄРДР.

До того ж, постановами прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину (т. 2 а.с. 1-2, 3) надано доручення слідчому провести негласні слідчі дії для отримання доказів кримінального правопорушення, із зазначенням періоду виконання та виконавців. Протоколи догляду покупців (т. 1 а.с. 129, 130, 158), складені у відповідності до ст.ст. 41, 106, 252, 274 КПК України, в присутності закупника та двох понятих з видачею для закупки наркотичних засобів в обумовленій кількості на обумовлену суму. Ні доповнень, ні зауважень в учасників не виникало.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 в скарзі послалася на те, що помічені кошти були виявлені не в наметі, де вона працює ( НОМЕР_1), а в наметі продавчині ОСОБА_14 (НОМЕР_2), що, на її думку, підтверджує те, що вона не збувала наркотичні засоби.

Проте, з ухвал слідчого судді Березанського райсуду Миколаївської області (т. 1 а.с. 186, 191) вбачається, що слідчому було надано дозвіл на обшук у торгівельному павільйоні, а саме - торгівельних місць НОМЕР_2, в якому ОСОБА_4 працює реалізатором, та НОМЕР_1, в якому вона тимчасово проживала. Згідно протоколів обшуку (т. 1 а.с.187, 192-194), в павільйоні НОМЕР_2 було виявлено та вилучено 3 купюри номіналом по 50 грн., які при просвічувані ультрафіолетовим світлом світилися; а в павільйоні НОМЕР_1 - виявлено та вилучено полімерний пакет з-під кави з речовиною сіро-зеленого кольору з характерним запахом коноплі. Також, в протоколі затримання особи (т. 1 а.с. 162-164) зазначено, що ознайомившись з підставами затримання, підозрювана ОСОБА_4 визнала вину в частині того, що зберігала наркотичну речовину в торгівельному наметі НОМЕР_1, та 25.07.2014р. реалізувала канабіс раніше незнайомому хлопцю за ціною 150 грн. купюрами номіналом по 50 грн. кожна. Факт збуту 18.07.2014р. наркотичного засобу заперечувала. Згідно з протоколом обшуку затриманої особи (т. 1 а.с. 165), на долонях правої та лівої рук ОСОБА_4 при просвічуванні ультрафіолетовим світлом, виявлено сліди світло-зеленого кольору з хаотичними місцями розміщення.

Тому, доводи обвинуваченої в цій частині не заслуговують на увагу.

Також, обвинувачена ОСОБА_4 вказала, що протоколи про результати контролю за вчиненням злочину не можуть бути належними доказами, оскільки закупники не були контрольованими під час всього ходу їх проведення.

Натомість, протоколами догляду покупців (т. 1 а.с. 129,130, 158) засвідчено, в присутності понятих, що сторонніх предметів в закупників не виявлено. А протоколи про результати контролю за вчиненням злочину (т. 1 а.с. 131-133, 159-161) містять чітке описання послідовності дій всіх учасників, в тому числі: помічено грошові кошти; запрошено закупників, які надали добровільну згоду на участь в закупці; здійснено їх огляд, вручено їм раніше помічені грошові кошти; після чого всі учасники вирушили на місце закупки. Поняті слідували за закупниками, та на відстані зору за всім спостерігали, пізніше у їх присутності закупники видавали наркотичні засоби, придбані в громадянки ОСОБА_4. Доповнень та зауважень в учасників не було.

Аналіз всіх вищенаведених письмових доказів, постанов та протоколів слідчих дій свідчить про те, що всі слідчі дії, та складені процесуальні документи відповідають вимогам КПК України, Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, судом першої інстанції враховано: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких та середньої тяжкості злочинів; дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується, спосіб та характер вчинення злочинів, наявність корисливого мотиву.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для зміни або скасування вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_4, її захисника Вороненко Т.М. залишити без задоволення.

Вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2015 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

І.М.Пісной О.М.Івченко А.С.Чернявський