Постанова № 45395271, 22.05.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/857/15-п 22.05.2015 22.05.2015 22.05.2015

Номер провадження: 33/784/140/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/140/15 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Кутурланова О.В.

Доповідач апеляційного суду

Хомік І.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді: Хоміка І.М.

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності: ОСОБА_3

представника: ОСОБА_4

розглянув справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах правопорушника ОСОБА_3 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.04.2015 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дорошівка, Вознесенського району, Миколаївської області, громадянина України, працюючого водієм ПП «ОСОБА_3», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Постановою суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 29.01.2015 року о 22:00 годині рухаючись по автодорозі Одеса-Ново Азовськ на другому км. під'їзду до м. Миколаєва, керував транспортним засобом марки «Hyundai Н 200», державний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка хода).

В апеляційній скарзі представник правопорушника ОСОБА_4 просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі відносно нього - закрити в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт посилається на те, що суд не надав належної оцінки показанням ОСОБА_3, а також безпідставно надав перевагу одним доказам, відкинувши інші, зокрема суд віддав перевагу показанням працівника міліції ОСОБА_5 та словам невідомого свідка. Однак, ОСОБА_3 неодноразово зазначав, що змушений був зупинитись біля автозаправної станції у звязку з несправністю автомобіля, яка перешкоджала подальшому руху його транспортного засобу. Після зупинки викликав знайомого ОСОБА_6, щоб останній забрав ОСОБА_3 та евакуатор, з метою транспортування його автомобіля до станції ремонту. Тільки після цього ОСОБА_3 вжив спиртні напої, оскільки не планував керувати автомобілем через його несправність та чекав на знайомого і на евакуатор. Таким чином, в діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_4 та правопорушника ОСОБА_3, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновку суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у постанові суду, ґрунтуються на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом першої інстанції.

Доводи захисника про безпідставне неприйняття до уваги показань ОСОБА_3 є необґрунтованими, оскільки суд дав їм належну правовому оцінку і на підставі сукупності інших доказів правильно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 ККУпАП.

Зокрема, доводи ОСОБА_3 про те, що зупинившись перед м. Миколаєвом, недалеко від автозаправочної станції, і викликавши свого знайомого та евакуатор, він пішов на АЗС, де придбав бутилу горілки, яку повертаючись до своєї машини всю на ходу випив, судом правильно оцінено критично і їх визнано сумнівними, оскільки вони спростовуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, згідно пояснень свідка ОСОБА_7, слідує, що він бачив як водій автомобіля «Hyundai Н 200», державний номер НОМЕР_1, вийшовши зі свого автомобіля вів себе неадекватно, після чого до нього під'їхали працівники ДАІ, які стали складати протокол (а.с.3).

Свідок ОСОБА_5, інспектор ДПС взводу з ОСП №1, пояснив, що перебуваючи на чергуванні, він отримав дзвінок від водія, який повідомив, що стан водія автомобіля «Hyundai» викликає сумніви, що полягає у неадекватній поведінці. Прибувши на вказане місце через три хвилини він побачив біля автомашини «Hyundai», що зупинилася на узбіччі, водія ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Поблизу перебував свідок ОСОБА_7, який повідомив, що ОСОБА_3 вийшов з машини в неадекватному стані і до приїзду ДАІ від свого автомобіля нікуди не відлучався.

Відповідно до висновку медичного огляду встановлено і зафіксовано, що ОСОБА_3 станом на 22.30 г. 29.01.2015р. перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.4).

Таким чином, враховуючи викладене, вина ОСОБА_3 в керуванні транспортним засобом у нетверезому стані повністю доведена і судове рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу - є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачаю.

Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах правопорушника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.04.2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України - без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області І.М. Хомік