Ухвала суду № 45392003, 18.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/807/14 Справа № 201/9073/14-к Слідчий суддя - Трещов В.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді-доповідача ОСОБА_1

Суддів: Джерелейко О.Є., Тарабан Є.О.

За участю:

секретаря Ярличенко А.О.

прокурора Дорошенко О.В.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3 (участь в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2014 року про задоволення клопотання слідчого з ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді слідчого 2-го ВКР СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2014 року було задоволено клопотання слідчого з ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_3 строком до 10 вересня 2014 року, із встановленням застави у розмірі 365400 гривень.

Свої висновки слідчий суддя мотивує тим, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законодавством передбачено покарання до шести років позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість у підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своїх вимог, особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. При цьому вказує, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є необґрунтованою. Вказує, що ані слідчий, ані прокурор не довели наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Слідчим суддею задовольняючи клопотання слідчого, не враховано дані про особу підозрюваного. Просить врахувати дані про особу підозрюваного, а саме відсутність в останнього судимостей, міцні соціальні зв'язки, має на утриманні родину, неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, а також батька інваліда 2 групи, по справі дав пізнавальні покази, у скоєному щиро розкаявся.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката, підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні слідчого з ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040000000486 від 23 травня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

11 липня 2014 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12 липня 2014 року слідчий з ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, за погодженням із старшим прокурором прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, що також відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 49 рішення ЄСПЛ "Ніколова проти Болгарії".

Ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2014 року із визначенням розміру застави у сумі 365400 гривень.

Апеляційним переглядом встановлено, що при обрані запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, слідчим суддею досліджено обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження. Об'єктивно взято до уваги дані про особу ОСОБА_3, вагомість доказів щодо обґрунтованої підозри у вчинені ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Також перевірено наявність ризиків, визначених у клопотанні слідчого, враховано суспільний інтерес, спосіб, характер і зухвалість вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника, про те, що на момент вирішення питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення слідчим належним чином не доведена.

Посилання захисника на те, що слідчим суддею не досліджувались дані про особу ОСОБА_3 надумані, доводи захисника про наявність у ОСОБА_3 міцних соціальних зв'язків, наявність у нього на утриманні родини, відсутність судимостей, хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність встановлених ризиків, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано визначив заставу у розмірі, передбаченому щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, а саме, у розмірі 365400 грн. Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, і підстав вважати його завідомо непомірним, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, слідчим суддею допущено порушення кримінального процесуального закону при визначенні строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Згідно частини другої цієї статті, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

У відповідності до ч. 5 ст. 115 цього ж Кодексу, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

При постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді вказані обставини і вимоги закону не були прийняті до уваги, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і слугує підставою для скасування судового рішення, яким було визначено строк тримання під вартою до 10 вересня 2014 року, тобто більш ніж 60 днів з моменту затримання ОСОБА_3

Отже, враховуючи викладені обставини, колегія суддів, дійшла висновку про скасування ухвали слідчого судді на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України у зв'язку із допущеними порушеннями кримінального процесуального закону та постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали суду апеляційної інстанції, якою слід задовольнити клопотання слідчого та застосувати у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 вересня 2014 року і вважає, що саме цей запобіжний захід зможе запобігти наявним ризикам та виключає можливість застосування щодо підозрюваного менш тяжких запобіжних заходів, на яких наполягала сторона захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2014 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання слідчого з ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 вересня 2014 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у розмірі 365400 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати з кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, які проводять досудове розслідування; не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора, повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі його не з'явлення за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин, або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Судді: