Ухвала суду № 45385700, 17.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №310/1476/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Прінь І.П.

Провадження № 22-ц/778/3973/15 Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Бабак А.М.,

Полякова О.З.

при секретарі Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 квітня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання.

В позові зазначало, що ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання в м. Бердянську. 03.11.2008р. між ПАТ «БПТМ» та фізичною особою-підпиємцем ОСОБА_3 був укладений договір №901 на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_1. За цим договором ОСОБА_3 зобов'язалася оплачувати щомісяця до 20 числа вартість теплової енергії, але свої зобов'язання не виконує. Так, за період з 01.05.2013 по 30.09.2014р. має заборгованість 2712,47 грн. За даними Єдиного державного реєстру ОСОБА_3 припинила свою діяльність як фізична особа - підприємець з 21.02.2014р. Посилаючись на вказані обставини, просило суд стягнути з ОСОБА_3 2712,47 грн. та судові витрати у сумі 229,40 грн. В ході судового розгляду, ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» уточнило позовні вимоги та просило суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за період з 01.05.2013р. по 03.06.2014р. у розмірі 2430,40 грн., посилаючись на те, що за договором дарування від 04.06.2014р. новим власником приміщення став ОСОБА_4

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, або залишити позовні вимоги без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6. перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» (ПАТ «БПТМ») є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання в м. Бердянську.

03.11.2008р. ПАТ «БПТМ» та фізичною особою-підпиємцем ОСОБА_3 укладений договір №901 на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно договору ОСОБА_3 зобов'язалася оплачувати щомісяця до 20 числа вартість теплової енергії, але свої зобов'язання не виконує.

За період з 01.05.2013 по 03.06.2014р. заборгованість становить 2430,40грн.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 припинила свою діяльність як фізична особа - підприємець з 21.02.2014р.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права - ст.ст. 629, 651, 654 ЦК України, за якими договір є обов'язковим для виконання сторонами, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим; зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Правильним є застосування судом першої інстанції ст.ст.51, 52, 598 ЦК України згідно яких фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення; щодо підстав припинення зобов'язання, яке припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для висновку про припинення договору №901 на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_1, укладеного сторонами та наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача у визначеній позивачем сумі, яка не спростована під час розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги щодо припинення відповідача, як фізичної особи-підприємця на час розгляду справи, не спростовує висновки суду, оскільки передбачених ст.ст. 651, 652 ЦК України підстав для розірвання вищевказаного договору №901 не встановлено. Договір є діючим, а тому у відповідності до ст. 629 ЦК України обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи апеляційної скарги щодо припинення права власності відповідача на приміщення, до якого надаються послуги за договором №901, у зв'язку із відчуженням на користь іншої особи за договором дарування від 04.06.2014р. не спростовують висновки суду, оскільки позовні вимоги охоплюються періодом по 03.06.2014р., тобто на час перебування приміщення у власності відповідача.

З викладеного слідує, що доводи апеляційної скарги про необхідність залучення в якості третьої особи нового власника приміщення є безпідставні. Вимог про стягнення з нового власника будь-яких сум позов не містить і не відноситься до періоду набуття права власності новим власником.

Доводи апеляційної скарги про ненадання послуг за договором №901 з 15.10.2011р. у зв'язку з тим, що стояки за ізольовані, прибори опалювання відсутні, приміщення не опалюється повторюють заперечення відповідача проти позову, які були належним чином перевірені судом першої інстанції і дістали належної правової оцінки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для врахування вказаних заперечень та доводів апелянта, оскільки вищевказане нежитлове приміщення не відключено від централізованої мережі теплопостачання у встановленому Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005р. №630.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності компетенції загального суду в цій справі не мають свого підтвердження, оскільки вирішується спір між юридичною та фізичною особою, яка на час звернення до суду позивача не мала статусу фізичної особи-підприємця, що виключає можливість розгляду справи господарським судом.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування судом першої інстанції ст.ст.47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які регулюють питання звільнення працівників боржника, зберігання документів ліквідатором, продаж майна боржника на аукціоні мають своє підтвердження. Проте, вказане не призвело до неправильного вирішення справи, а тому не дає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: