Постанова № 45385103, 10.06.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/2359/14-п

3/336/681/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, працює інженером ДП «Івченко-Прогрес» про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 року приблизно о 22 год.30 хв.ОСОБА_2,керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 277 км.+550 м.а/д Харків -Симферополь,виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ1102» р.н.731-37НА під керуванням водія ОСОБА_3,чим порушив вимоги п.10.1,дорожньої розмітки 1.1 ПДР України.Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, постраждали немає.

При розгляді справи в суді ОСОБА_2свою вину в порушенні правил дорожнього руху визнав та пояснив, що 21.03.2014 року приблизно о 22 год.30 хв.він керував автомобілем НОМЕР_1 на 277 км.+550 м.а/д Харків -Симферополь ,рухався в напрямку м.Запоріжжя. Попереду в попутному напрямку з меншою швидкістю рухався вантажний автомобіль «Рено»,який він вирішив обігнати. На смузі зустрічного руху попереду бачив автомобіль,однак розрахував,що відстані до цього автомобіля достатньо для безпечного обгону. Виїхавши на смугу зустрічного руху,подолав приблизно половину довжини вантажного автомобіля,що рухався в попутному напрямку,однак в цей момент автомобіль «ЗАЗ»,який рухався у зустрічному напрямку,засліпив його дальнім світлом фар, внаслідок чого ОСОБА_2 втратив орієнтацію на дорозі та вирішив з*їхати на ліве узбіччя. Неочікувано водій автомобіля «ЗАЗ» змінив напрямок руху і теж повернув на узбіччя,де і відбулося зіткнення автомобілів «ЗАЗ» та «Ауді». Не заперечував,що маневр обгону вчиняв на ділянці дороги ,де це заборонено,перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки,однак вважає,що в причинному зв*язку з ДТП перебувають і дії водія автомобіля «ЗАЗ»,який в темний час доби на дорозі із зустрічним рухом ввімкнув дальнє світло фар,чим засліпив ОСОБА_2,а після виникнення небезпеки для руху, не вживав заходів гальмування і змінив напрямок руху в бік руху автомобіля «Ауді»,що і призвело до ДТП.

При розгляді справи в суді водій ОСОБА_3пояснив,що 21.03.2014 року приблизно о 22 год.30 хв.він,керуючи автомобілем «ЗАЗ» р.н. р.н.731-37НА на 277 км.+550 м.а/д Харків -Симферопольз боку с.Люцерна в напрямку с.Михайлівка. На смузі зустрічного руху побачив автомобіль «Рено»,позаду якого на смугу зустрічного руху виїхав автомобіль «Ауді» .З метою уникнути зіткнення ОСОБА_3 блимнув дальнім світлом фар,однак автомобіль «Ауді» продовжив обгін автомобіля «Рено»,в результаті чого відбулося зіткнення.

Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням наданих учасниками ДТП пояснень,висновку експерта , суддя встановив, що вина ОСОБА_2І.у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи про ДТП та підтверджуючих ці обставини пояснень водіїв-учасників ДТП встановлено, що зіткнення автомобіля НОМЕР_1 з автомобілем «ЗАЗ1102» р.н.731-37НА під керуванням водія ОСОБА_3 відбулося на 277 км.+550 м.а/д Харків-Симферополь, на ділянці дороги,де регулювання дорожнього руху здійснюється дорожньою розміткою та дорожніми знаками.

До ДТП автомобіль «Ауді» рухався в напрямку м.Запоріжжя прямо,із виїздом на смугу зустрічного руху та подальшою зміною напрямку руху вліво,автомобіль «ЗАЗ» рухався у зустрічному напрямку прямо(з подальшою зміною напрямку руху вправо.

Оскільки схема ДТП складена безпосередньо на місці ДТП в присутності водіїв уповноваженою особою інспектором ДПС,підписана без зауважень або доповнень,суддя приймає її до уваги як доказ при винесені постанови.

Як передбачено п.10.1 Правил дорожнього руху України , перед початком руху або будь-яким перестроюванням, зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1(суцільна лінія),яка нанесена на проїзній частині та розділяє зустрічні потоки транспортних засобів,перетинати заборонено.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху України ,учасники дорожнього руху зобов*язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Вимоги цього пункту означають,що знання Правил є обов*язковим для кожного учасника дорожнього руху,чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі,безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху,будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП,заподіянню шкоди майну,здоров*ю та життю людей.

При співставленні пояснень водіїв щодо обставин ДТП із схемою місця пригоди,пошкоджень,отриманих автомобілями внаслідок зіткнення, необхідно зробити висновок, що пояснення водія ОСОБА_2відносно механізму розвитку дорожньої ситуації можуть бути прийняті до уваги, оскільки підтверджуються сукупністю доказів по справі.

Так, водій ОСОБА_2вказує, що перед ДТП автомобіль під його керуванням рухався з виїздом на зустрічну смугу для обгону ,задля чого він дійсно перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1.

Ці обставини зафіксовані на схемі ДТП та ніким не оспорювались.

Також ОСОБА_2пояснив,що під час обгону,знаходячись на зустрічній смузі,був засліплений дальнім світлом фар зустрічного автомобіля,через що втратив орієнтацію на дорозі та вирішив звільнити проїзну частину,з*їхавши на ліве узбіччя.

Водій ОСОБА_3не заперечував,що під час руху на дорозі із зустрічним рухом в темний час доби він блимав дальнім світлом фар в напрямку зустрічного автомобіля.

З наведеного суд встановив,що пояснення ОСОБА_2 про його засліплення зустрічним автомобілем об*єктивно підтверджуються і нічим не спростовані.

Висновком експерта №32 від 30.05.2014 р.встановлено,що водій автомобіля «Ауді» ОСОБА_2 створив небезпечну дорожню ситуацію,оскільки приступив до виконання маневру обгону ,не впевнившись в безпеці руху,можливості виконання безпечного обгону,чим порушив вимоги п.10.1,14.2»в» і дорожньої розмітки 1.1,що з технічної точки зору перебуває у причинному зв*язку з подією ДТП.

Однак,в момент початку маневру обгону,ОСОБА_2 не вбачав ускладнень при виконанні даного маневру і не міг заздалегідь передбачати дії водія ОСОБА_3,який збільшив швидкість руху автомобіля з 60 до 80 км/год та використав дальнє світло фар як попереджувальний сигнал.

Разом з тим,водій ОСОБА_3,який блимав дальнім світлом фар в темний час доби на дорозі із зустрічним рухом,а з моменту виникнення небезпеки не зменшив швидкості руху до зупинки,змінив напрямок руху в бік руху автомобіля «Ауді»,порушив вимоги п.9.7,12.3 ПДР України,що знаходиться в причинному зв*язку з ДТП.

З урахуванням викладеного суддя дійшов до висновку, що порушення водієм ОСОБА_2вимог п.10.1, дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху ,знайшло своє підтвердження доказами, його дії перебувають в причинному зв*язку з ДТП і наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Згідно з диспозицією ст.124 КпАП України особа несе відповідальність при вчиненні нею як учасником дорожнього руху порушення Правил дорожнього руху,що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць,залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Порушення водієм ОСОБА_2вимог Правил дорожнього руху,внаслідок чого пошкоджені транспортні засоби,є підставою для визнання його винним в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України.

При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35 КпАП України і враховує роз*яснення п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р.№ 14 «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті»(із змінами та доповненнями),виходить з того, що вчинено порушення Правил дорожнього руху ,яке мало наслідки у виді пошкодження транспортних засобів, однак ОСОБА_2дає критичну оцінки своїм діям,в скоєному розкаявся,раніше протягом року до відповідальності за порушення ПДР не притягувався,що вказує на його достатньо відповідальне ставлення до безпеки руху .

ОСОБА_2має постійне місце роботи та доходи,тому має можливість сплатити адміністративний штраф.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним.

З урахуванням викладеного суддя доходить до висновку,що необхідним та достатнім відповідно до санкції статті 124 КпАП України є призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу, що є необхідним та достатнім з урахуванням обставин вчиненого та особи правопорушника.

Як передбачено ст. 40-1 КУпАП,при провадженні по справі про адміністративне правопорушення,у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір 0,03% розміру мінімальної заробітної плати,що становить 36 гр.54 коп.

При розгляді справи відносно ОСОБА_2,дії водія ОСОБА_3на відповідність їх ПДР суддя не оцінює,оскільки відносно нього протокол про адміністративне правопорушення по ст.124 КпАП України не складений.

Керуючись ст.ст. 33-35,124,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень у дохід держави (розрахунковий рахунок № 31113149700001, код платежу - 21081300, одержувач коштів - ГУК у Запорізькій області,код отримувача 37941997, банк отримувача ГУДКСУ у Запорізькій області , МФО 813015,призначення платежу - адміністративний штраф з метою забезпечення безпеки дорожнього руху .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. (тридцять шість гривень п*ятдесят чотири копійки) в дохід держави (отримувач коштів УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38025367, банк отримувача УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО) 813015, рахунок отримувача 31218206700009, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір, код 37408380, пункт 5 ч.2 ст.4).

Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчо ї служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Ю.А. Галущенко

.