Ухвала суду № 45384351, 22.06.2015, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/528/14-ц

Провадження № 6/321/34/2015

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Засько О.М.

заявника ОСОБА_1

боржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 26 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Михайлівського районного суду Запорізької області із заявою про відстрочку виконання судового рішення. В заяві зазначив, що рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2014 року з нього та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» стягнуто заборгованість за договором № 1602.42289/ FW1602.318 від 13.09.2012 року, укладеним на підставі та в межах Рамкової угоди № FW1602.318 від 12.09.2012 року, станом на 20.03.2014 року, в сумі 334 225,02 грн. та судовий збір по 1671,12 грн. з кожного. Постановою державного виконавця від 27 травня 2015 року було відкрито виконавче провадження. Постановою від 2 червня 2015 року виконавчі провадження були передані на виконання до відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Однак боржник ОСОБА_1 на теперішній час не має змоги сплатити борг у зв'язку з наступними обставинами: він є інвалідом ІІ групи, має на утриманні неповнолітнього сина, його дружина є держслужбовцем, підсобного господарства він не веде, має на утриманні батьків похилого віку, батько боржника має тяжке захворювання, заостанні два роки на приватному підприємстві ОСОБА_1 було здійсно декілька крадіжок майна. Тому боржник перебуває у скрутному матеріальному становищі. Зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 просить суд відстрочити виконання рішення суду на 1 рік до 15 червня 2016 року.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання на підставах, викладених у ньому.

Боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні просила суд задовольнити заяву, додатково пояснила, що якщо суд відстрочить виконання рішення на рік, у них буде можливість сплатити суму боргу в повному розмірі.

Представник стягувача ПАТ «ПроКредитБанк» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник виконавчої служби в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши заяву з доданими документами та матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви, враховуючи наступне.

Так, судом встановлено, що рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» було задоволено повністю, було ухвалено стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за договором № 1602.42289/ FW1602.318 від 13.09.2012 року, укладеним на підставі та в межах Рамкової угоди № FW1602.318 від 12.09.2012 року, станом на 20.03.2014 року, в сумі 334 225, 02 грн.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» витрати на сплату судового збору в сумі 1671, 12 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» витрати на сплату судового збору в сумі 1671, 12 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 листопада 2014 року вказане рішення залишено без змін.

За заявою ПАТ «ПроКредитБанк» 19 березня 2015 року були видані виконавчі листи.

27 травня 2014 року було відкрито виконавче провадження, а 2 червня 2014 року виконавче провадження було передане з відділу державної виконавчої служби Михайлівського РУЮ до відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України та статті 14 ЦПК України судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України і виконується в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків та, водночас, передбачає виконання судових рішень.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 43).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що обов'язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

За своїм змістом відстрочка виконання рішення застосовується у виключних випадках та не може бути застосована під час виконання рішення, ухваленого у зв'язку з невиконанням зобов'язань зі сплати періодичних платежів.

Кредитні зобов'язання є зобов'язаннями боржника щодо періодичного повернення взятого кредиту протягом певного строку або шляхом встановлення певних періодичних платежів.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2014 року стягнута сума за порушення ОСОБА_1 зобов'язання зі сплати періодичних платежів за кредитним договором.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналізуючи підстави для відстрочки виконання рішення суду наведені ОСОБА_1 в заяві, слід зазначити наступне.

Так, ОСОБА_1 посилається на наявність у нього інвалідності, але суд звертає увагу, що інвалідом він був ще до укладення кредитного договору в 2012 році, тому вказана обставина повинна була враховуватись ним при укладенні договору від 13.09.2012 року.

Так само він посилається на наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина та хворих батьків, проте суд вважає, що вказані обставини жодним чином не перешкоджають у виконання рішення суду. До того ж жодного доказу, що вказані особи дійсно перебувають на утриманні ОСОБА_1 до заяви додано не було, як не було додано і доказів понесених ним витрат на їх утримання та лікування хворого батька.

Зазначення ОСОБА_1, тієї обставини, що дружина є державним службовцем, на думку суду не є винятковою, а свідчить лише про те, що його дружина - ОСОБА_2, маючи стабільний дохід, як солідарний боржник не позбавлена можливості сплачувати суму боргу за виконавчим листом.

Також не приймаються судом посилання ОСОБА_1 як на виняткову обставину, вчинення крадіжок з його приватного підприємства, оскільки ним надано лише довідки про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувані, що не може бути враховано судом в якості доказу спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди, а лише свідчить про проведення досудового розслідування за його заявами. Наданий заявником акт депутата селищної ради, щодо розміру шкоди спричиненої ОСОБА_1 злочином, не може бути прийнятий судом в якості належного доказу.

Таким чином, на порушення вимог ст. 373 ЦПК України, заявником фактично не наведено у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, не надано жодних доказів на підтвердження складного збігу обставин чи наявності такого майнового стану, який би давав підстави для відстрочки виконання рішення суду.

Статтею 13 ЦК України заборонено вчинення дій або зловживання правом, якщо цими діями завдається шкода іншій особі, у даному випадку стягувачу.

Крім того, відстрочка виконання рішення до 1 року може призвести до істотного дисбалансу прав та обов'язків сторін та не відповідає засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

За рішенням суду борг стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 З урахуванням зазначеної норми закону надання ОСОБА_1 відстрочкики виконання за неподільним зобов'язанням з ОСОБА_2 суперечить самому змісту солідарного зобов'язання.

Таким чином, винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, не підтверджені відповідними засобами доказування. Крім того, можливість надання відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду.

Відстрочення виконання рішення, на переконання суду, є порушенням п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини та ст.1 Протоколу до Конвенції, щодо права людини на справедливий суд та права на вільне володіння майном, та буде суперечити відповідній судовій практиці Європейського Суду з цих питань.

Таким чином звернення боржника ОСОБА_1 до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду є зловживанням ним процесуальним правом, що заборонено положенням ст.ст. 13, 16 ЦК України та є правовою підставою відмовити в задоволенні даної заяви.

Відповідно до зазначеного та керуючись ст. 373 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 26 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4