Ухвала суду № 45383907, 18.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Київ К/800/43359/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року Головне управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Бондаренка М.М. в частині прийняття постанови від 09.11.2012 року про накладення на Державну податкову адміністрацію в Черкаській області штрафу в розмірі 1360 грн. за невиконання рішення суду та скасувати зазначену постанову.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано та своєчасно, підстави для скасування вказаної постанови відсутні.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; оскаржувана постанова відповідача прийнята передчасно та безпідставно, з порушенням вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»; постановою Вищого адміністративного суду від 17.12.2013 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 року у справі № 22-а-769/08 змінено в частині відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу, та зобов'язано відповідача виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.11.2005 року по 28.11.2006 року, а тому ним в повному обсязі виконано судове рішення.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 року у справі № 22-а-769/08, зобов'язано ДПА в Черкаській області поновити ОСОБА_5 на посаді та виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.11.2005 року по дату поновлення на посаді.

На виконання вказаного судового рішення Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист № 2а-6.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі № 2а/2370/3949/2011 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 до підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаській області про скасування постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаській області Душки В.П. від 18.03.2011 року про закінчення виконавчого провадження адміністративний позов задоволено. Ухвалюючи зазначене рішення суд дійшов висновку, що повного, фактичного виконання рішення суду від 27.08.2008 року у справі № 22-а-769/08 не було, в зв'язку з чим необхідно поновити виконавче провадження № 9749000 для його подальшого виконання.

На підставі заяви представника ОСОБА_5 від 19.04.2012 року, а також у відповідності до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», 25.04.2012 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Черкаській області Горбатюка В.П. було відновлено виконавче провадження № 9749000 по виконанню виконавчого листа № 2а-6.

На адресу ДПІ у Черкаській області 01.06.2012 року за вих. №5398/03-01-10 направлена вимога державного виконавця з вимогою своєчасного та повного виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2а-6, виданого 10.10.2008 року про зобов'язання ДПА в Черкаській області виплати ОСОБА_5 грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 28.11.2005 року по дату поновлення на службі.

Листом ДПА в Черкаській області від 12.07.2012 року № 15068/10.116 державного виконавця повідомлено про фактичне виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2а-6, в підтвердження чого надано копії платіжних доручень № 13 від 18.01.2011 року на суму 13074,41 грн. та № 22 від 21.01.2011 року на суму 2425,60 грн.

Державним виконавцем 16.07.2012 року складено акт щодо невиконання рішення суду та прийнято постанову про накладення на ДПА в Черкаській області штрафу в розмірі 680,00грн., за невиконання вимоги державного виконавця від 01.06.2012 року.

Вимоги державного виконавця аналогічного змісту були надіслані на адресу ДПА в Черкаській області 16.07.2012 року та 30.10.2012 року.

Державним виконавцем 09.11.2012 року повторно складено акт про невиконання рішення суду та прийнято постанову про накладення на ДПА в Черкаській області штрафу в сумі 1360,00 грн. за невиконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2а-6.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 75 Закону у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 Закону.

Відповідно до ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Позивачем, як боржником у виконавчому провадженні, не надано доказів добровільного виконання в повному обсязі виконавчого листа № 2а-6, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, та належних доказів на підтвердження поважності його невиконання.

Крім того, суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача про те, що постановою Вищого адміністративного суду від 17.12.2013 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 року у справі № 22-а-769/08 змінено в частині відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу, та зобов'язано відповідача виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.11.2005 року по 28.11.2006 року, а тому ним в повному обсязі виконано судове рішення, оскільки вказана обставина не існувала на момент виникнення спірних правовідносин, не могла бути відома сторонам виконавчого провадження та відповідачу.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано та своєчасно, підстави для скасування вказаної постанови відсутні.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № 823/151/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко