Ухвала суду № 45383249, 10.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м.Київ К/800/46285/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Цуркан М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «Кобальт» до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «Кобальт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 грудня 2013 року №807110000/2013/00186 та рішення про коригування митної вартості товарів від 26 грудня 2013 року № 8071000003/2013/002570/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про надання всіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) та безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості з її визначенням за резервним методом та винесення картки відмови.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції зазначили про протиправність оскаржуваних рішення та картки відмови, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не доведено, що заявлена позивачем митна вартість товару була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Харківська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та обґрунтованість дій митниці щодо відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України та відповідно коригування митної вартості товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «Кобальт» у поданих запереченнях просить судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02 серпня 2013 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «Кобальт» (покупець), FOTON INTERNATIONAL TRADE CO, LTD (Китай) (виробник) та Beijing XTRS Mechanical Electrical Eqipment Co, Ltd (Китай) (продавець) укладено контракт № UAKB-FT-130802/01, відповідно до умов якого, постачальник поставляє, а покупець купує товар виробництва виробника на умовах цього контракту та на умовах Інкотермс FOB.

На виконання умов контракту від 02 серпня 2013 року № UAKB-FT-130802 на митну територію України відповідно до Інвойсу UAKB-FT-130802/02 від 24 жовтня 2013 року ввезено товар, одержувачем якого є позивач.

З метою митного оформлення товару 26 грудня 2013 року ТОВ «Автоскладальне підприємство «Кобальт» до Харківської обласної митниці подано вантажну митну декларацію №807110000/2013/012621 на товар - рами для вантажних автомобілів FOTON, вантажопідйомністю менше 75 т, які використовуються в комунальному господарстві, виготовлені зі сталі, без двигунів, кабін, мостів, трансмісії, ресор, коліс і т.д., нові, 2013 року виготовлення, модель 1129 - 12 шт., модель 1059 - 12 шт., країна виробництва Китай.

Митна вартість позивачем визначена за ціною договору (контракту), тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів, у розмірі 12698,45 доларів США (101498,71 грн.) за 9120 кг (нетто) товару, в тому числі у вартість входить і оплата транспортних послуг на умовах Інкотермс FOB.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу вантажну митну декларацію від 26 грудня 2013 року № 807110000/2013/012621; контракт від 02 серпня 2013 року № UAKB-FT-130802; Інвойс UAKB-FT-130802/02 від 24 жовтня 2013 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 23 грудня 2013 року №3791685; міжнародні автомобільні накладні 023260, 023262, 023265, 023267 від 25 грудня 2013 року; копію митної декларації країни відправлення 425820130580185212 від 25 жовтня 2013 року; декларацію про походження товару UAKB-FT-130802/02 від 24 жовтня 2013 року; рішення «Промстандарту» №177/161 від 02 грудня 2013 року.

З посиланням на спрацювання АСАУР за напрямком митна вартість та можливе заниження позивачем митної вартості товарів, митницею направлено позивачу електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: калькуляцію виробника товару (розрахунок ціни); виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та /або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та /або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; для перевірки числових значень складових митної вартості - транспортні та страхові цінові документи.

26 грудня 2013 року митним органом прийнято рішення про коригування вартості товарів №8071000003/2013/002570/2, яким підвищено митну вартість товару до 31920 доларів США. У графі 33 рішення митний орган в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.55, 57, 58 Митного кодексу України, зазначив про: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально; не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних витрат на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес встановлення ціни товару. Джерелом інформації для даного рішення є МД №807110000/2013/011416 від 20 листопада 2013 року.

На підставі рішення про визначення митної вартості товарів від 26 грудня 2013 року №8071000003/2013/002570/2 Харківською обласною митницею видана позивачеві картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 грудня 2013 року №807110000/2013/00186.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем оформлена ВМД №80110000/2013/012650 від 27 грудня 2013 року, в якій товар задекларовано за митною вартістю, визначеною з урахуванням рішення митного органу.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення товару всі необхідні основні та додаткові документи, що передбачені ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом; відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді