Вирок № 45381264, 22.06.2015, Запорізький районний суд Запорізької області

№ 317/1662/15-к

№ 1-кп/317/218/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого судді: Нікітіна В.В.

при секретарі судового засідання: Московкіній І.С.

за участю:

прокурора: Ковалевського М.А.

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, Запорізької області матеріали кримінального провадження № 12015080230000876 у відношенні: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Кушугум, Запорізького району, Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше в силу статті 89 КК України не судимого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці березня 2015 року (встановити більш точну дату не вбачається можливим) у вечірній час, ОСОБА_1, знаходився поблизу території домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить потерпілому ОСОБА_2, де побачив на території домоволодіння, що не огороджена парканом, рулон сітки рабиці, внаслідок чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 таємно викрав з території вказаного домоволодіння рулон сітки рабиці, довжиною 10 метрів, висотою 2 метри, розміром комірки 5х5 сантиметрів та товщиною дроту 2 міліметри.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на суму 345,35 грн.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що наприкінці березня 2015 року (більш точну дату він не пам'ятає), приблизно о 21-22 годині він повертався додому з прогулянки.

Проходячи біля домоволодіння АДРЕСА_2, він побачив на території вказаного домоволодіння рулон сітки рабиці.

Оскільки територія домоволодіння не була повністю огороджена, а рулон сітки знаходився неподалік зовнішньої межі домоволодіння, він, шляхом вільного доступу викрав вказаний рулон та приніс його додому.

Наступного дня він здав рулон сітки в пункті прийому металевого лому за 100 гривень. Грошима розпорядився на власний розсуд.

У скоєному щиро розкаюється.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення та сторона захисту не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження, суд приймає рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середнього ступеню тяжкості, думку потерпілого, який не має жодних претензій до обвинуваченого (а.к.п. 13), особу винного, який раніше в силу статті 89 КК України не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує: щире каяття у скоєному та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд виходить з того, що останній повністю визнав свою провину у скоєнні злочину, проявив щире каяття, характеризується задовільно, та не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

За таких обставин, враховуючи особу винного, який раніше в силу статті 89 КК України не судимий, та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт.

Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта покласти на обвинуваченого.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 181 (сто вісімдесят одну) грн. 14 коп. за проведену експертизу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: В.В.Нікітін