Ухвала суду № 45379832, 18.06.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1478/15-ц

Провадження № 2/265/981/15

У Х В А Л А

18 червня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

при секретарі Байрачній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі Донецької області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

18 червня 2015 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, а саме позивач просить суд, накласти арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить на підставі свідоцтва про права власності ОСОБА_2.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 151 Цивільно-процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, що допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 частиною 1 статті 152 ЦПК України передбачено забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, однак на даний час у суду не має достовірних відомостей за ким зареєстровано право власності на 1/4 квартири АДРЕСА_1, оскільки в матеріалах справи є лише копія довідки з БТІ міста Маріуполя від 02 грудня 2014 року за № 2961 аби не порушувати право власності інших осіб, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1, щодо накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Згідно ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви. Відповідно до ч.4 цієї ж Постанови суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Оглядаючи матеріали даної цивільної справи, відсутні належним чином завірені відомості, про право власності, а також копія довідки яка надана позивачем з БТІ міста Маріуполя на даний час застаріла. Тому у суду є сумніви, щодо належності права власності, а саме 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2.

На підставі вище викладеного, суд відмовляє в задоволенні заяви, а саме в накладені арешту на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, оскільки даний вид забезпечення позову, може порушувати права інших осіб.

Суд виходить з того, що накладення арешту може грубо порушує права власника, оскільки володіння нежитловим помешканням, особа реалізує право власності, які закріплені статтею 41 Конституції України, де передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому право приватної власності є непорушним. Слід враховувати, що норми Конституції, мають найвищу юридичну силу в державі та водночас є нормами прямої дії. При цьому інші нормативні акти, у тому числі і закони, мають їм відповідати. У разі ж невідповідності положень зазначених актів Конституції України застосуванню підлягають саме норми Конституції.

На підставі викладеного, керуючись ст.151-153, 209 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі у п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя______В.В. Шиян