Ухвала суду № 45369692, 17.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3637/14

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.,

за участю представника апелянта - Мальцева Д.В.,

представника позивача - Простякова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Техноторг'' до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2014/000020/2 від 10.11.2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2014/00050 від 10.11.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що митний орган неправомірно змінив вартість товарів, що підлягали митному оформленню в бік збільшення через незаконне, на думку позивача, застосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (подібних, аналогічних) товарів, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною договору (контракту).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Колегією суддів задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача по справі на правонаступника - Миколаївську митницю ДФС, у зв`язку з реорганізацією.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2014 року між позивачем (покупець, основними видами діяльності якого є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, та ін.) та компанією "CNH International SA" (Швейцарія) укладено контракт поставки №UA-ЕАС-EUR-2014, відповідно до якого Продавець (компанія "CNH International SA") зобов'язався продати, а Покупець ТОВ «Техноторг» купити товар. Конкретні умови та терміни поставки товару визначаються у відповідних Додатках до контракту, а ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях.

Сторонами укладено Додаток до цього контракту №12 від 16.10.2014 року, предметом поставки за яким є товар, зазначений у специфікації №12 від 16.10.2014 року, зокрема й жатка зернова New Holland модель 20GHCP (ширина захвату 6,1 м.) без транспортного візка у кількості 2 одиниць за ціною 5000 Євро за одну одиницю, всього 10000,00 Євро.

04.11.2014 року позивачем заявлено для митного оформлення отриману від компанії «CNHI International SA» нову жниварку New Holland модель 20GHCP (ширина захвату 6,1 м.) без транспортного візка (1 одиниця товару) за ціною 5000 Євро та подано до Миколаївської митниці Міндоходів митну декларацію №504070000/2014/006040.

Для митного оформлення товарів позивач подав: митну декларацію - МД№504070000/2014/006040 від 04.11.2014 року, декларацію митної вартості товарів від 04.11.2014 року до МД №504070000/2014/006040, в якій зазначено складові митної вартості, контракт разом із доповненням № 1 від 10.01.2014 року, додатком №12 і специфікацією №12 від 16.10.2014 року, інвойс FTCNH140262272 від 29 жовтня 2014 року, договір № 9 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 30.05.2014 року, товарно-транспортну накладну (СМR) №004 від 29.10.2014 року, довідку перевізника ТОВ «Новтранс» № 004 від 29.10.2014 року, в якій зазначено вартість витрат перевезення до митного кордону України та витрати на завантаження оцінюваного товару.

Під час процедури митного оформлення товару відповідач був повідомлений про те, що товар не страхувався.

За результатом розгляду наданих документів митницею витребувано у позивача додаткові документи - виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортування) та інші документи щодо перевезення вантажів в міжнародному сполученні: каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями або інформацію біржових організацій про вартість товару, копію митної декларації країни відправлення.

Листом від 07 листопада 2014 року №561 позивач надав митному органу бухгалтерські документи на перевезення вантажу, а саме заявку 744 на транспортно-експедиторське обслуговування в міжнародному сполученні від 27.10.2014 року, рахунок на оплату №283 від 03.11.2014 року на суму 18000,00 грн., з яких 10000,00 грн. - вартість перевезення комбайну разом із витратами на навантаження, а 80000,00 грн. - вартість перевезення зернової жниварки разом з витратам на навантаження, копію митної декларації країни відправлення №14РL445010E0356803 від 30.10.2014 року з відповіддю компанії «CNH International SA» від 05.11.2014 р., витяг з прайс-листа компанії «CNH International SA» від 01.10.2014 року, банківську контр-гарантію № GRI0603MK14 від 23.10.2014 року з листом МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» № Р2-01-05-3/16-3222 від 06.11.2014 року, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України. Також у наданій митному органу відповіді позивач вказав на відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, так як оцінюваний товар є новим, а також повідомив, що оцінюваний товар не було застраховано, а пакування товару входило у його загальну вартість.

За результатами розгляду наданих документів митницею направлено ТОВ «Техноторг» другий запит про витребування додаткових документів, а саме виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, розрахунок ціни (калькуляцію).

10.11.2014 року позивачем надана відповідь, якою повідомлено митницю про відсутність розрахунку ціни (калькуляції), довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) оцінюваним товарам, та надав бухгалтерські та банківські документи, що стосуються відчуження оцінюваних товарів.

10 листопада 2014р. митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2014/000020/2, яким здійснено коригування заявленої митної вартості товару до 13351 Євро. В рішенні зазначено, що за митну вартість прийнято вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (МД від 03.09.2014 року №205070000/2014/34921).

На підставі п. 6 ст. 54 Митного кодексу України та зазначеного рішення про коригування митної вартості Митним органом також 10.11.2014 року складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів №504070000/2014/00050.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару з використанням методу за вартістю операції за ідентичними та/або подібними (аналогічними) товарами є неправомірним та підлягає скасуванню. Відповідно підлягає визнанню протиправним і скасуванню картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно до ч.1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тобто, Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право органу доходів і зборів витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що всі відомості, необхідні для перевірки числового значення складових митної вартості, наявні.

Як встановлено судом першої інстанції, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З урахуванням зазначеного, судом першої інстанції вірно встановлено, митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 22.06.2015 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик