Ухвала суду № 45369560, 18.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р. Справа № 876/5800/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Коцур В.К.

з участю представників: позивача Синило Т.О., відповідача Шпак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у адміністративній справі №813/1300/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокме» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокме» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2014 року №0006281501.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0006281501 від 11.12.2014 року. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокме» (вул. Лесі Українки, 32, смт. Жвирка, Сокальський район, Львівська область, 80040, код ЄДРПОУ 32051454) судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема посилається на висновки акта №708/13-29-15-00/32051454 від 18.11.2014 року, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Сокме» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість за червень-вересень 2014 року та зазначив, що позивачем завищено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року в сумі 2710813,00 грн. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Зазначила, що податковим законодавством не передбачено обов'язку платника податків відображати в податкових деклараціях неузгоджені суми грошових зобов'язань, які на дату розгляду даної справи, визнано судом протиправними та скасовано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. З 05.11.2014 року по 11.11.2014 року Сокальською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ «Сокме» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість за червень-вересень 2014 року, за результатами якої складено акт №708/13-29-15-00/32051454 від 18.11.2014 року.

Як вбачається зі змісту даного акта, відповідач вказав, що попередньою перевіркою ТОВ «Сокме» (акт №391/13-29-15-00/32051454 від 22.07.2014 року) було зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, податкової декларації за травень 2014 року (р.24 податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року), проте позивачем не проведено відповідні корегування в частині відображення результатів такої перевірки в рядку 21.3 при поданні податкових декларацій з податку на додану вартість з червень-вересень 2014 року.

Крім того, висновки податкового органу обґрунтовуються також тим, що при заповненні податкової декларації позивач повинен був врахувати висновки акту планової виїзної документальної перевірки від 24.10.2013 року №639/22-00/32051454, на підставі якого відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0003861510, №0003871510, №0003851510 від 11.11.2013 року та №0000341510 від 27.02.2014 року.

У висновках акта перевірки від 18.11.2014 року Сокальська ОДПІ, зазначила, що перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п.14.1.191 п. 14.1. ст. 14, п. 189.4 ст. 189, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 та п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, а саме, завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року в сумі 2710813,00 грн.

На підставі акта перевірки від 18.11.2014 року Сокальська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0006281501 від 11.12.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у розмірі 2710813,00 грн., яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, після чого платник звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскільки грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0003861510, №0003871510, №0003851510 від 11.11.2013 року, №0000341510 від 27.02.2014 року та від 14.08.2014 року №0002321501, від 13.11.2014 року №0003881501 не були узгоджені, то у позивача відсутній обов'язок щодо коригування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на підставі висновків актів перевірки від 24.10.2013 року та 22.07.2014 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 цього ж Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3. ст. 200 цього ж Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї ж статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього ж Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 цього ж Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, зміст наведеної статті вказує, що правові наслідки та санкції до платника податків через недотримання порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість зазначеною правовою нормою не передбачені.

Згідно п. 54.5. ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Висновки податкового органу обґрунтовуються тим, що при заповненні податкової декларації з ПДВ за червень-вересень 2014 року у рядку 21.3 Декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби) позивач повинен був врахувати висновки актів планової виїзної документальної перевірки №391/13-29-15-00/32051454 від 22.07.2014 року, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 року №0002321501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1579514, 94 грн., які в порядку п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 ПК України оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Із змісту рішення ГУ ДФС у Львівській області від 31.10.2014 року №33/10/13-01-10-08-05/1626 слідує, що податковим органом залишено без змін податкове повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ від 14.08.2014 року №0002321501, а скаргу позивача - без задоволення. Крім того, ГУ ДФС у Львівській області на підставі акту від 22.07.2014 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1131298,00 грн., внаслідок чого Сокальською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.11.2014 року № 0003881501.

Позивач направив до ДФС України скаргу від 14.11.2014 року №328 (доповнення до скарги від 19.11.2014 року №336) в порядку ст. 56.6.ст. 56 ПК України, в якій просив визнати протиправним та скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС України від 13.01.2015 року №288/6/99-99-10-01-25, податковим органом залишено скаргу позивача без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ від 14.08.2014 року №0002321501 та від 13.11.2014 року №0003881501 - без змін.

Позивач скористався правом судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/446/15 від 15 квітня 2015 року, якою було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Сокальської ОДПІ від 14.08.2014 року №0002321501 та від 13.11.2014 року №0003881501.

Отже, вищеперераховані податкові повідомлення рішення не набули статусу узгоджених відповідно до вимог ст.56 ПК України.

Крім того, судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року, за результатами розгляду адміністративної справи № 813/3322/14 (9121/14/876) за позовом ТОВ «Сокме» до Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: №0003851510 від 11.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 33280,00 грн. в тому числі за основним платежем 30060,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3220,00 грн.; №0003861510 від 11.11.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 148031,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 74015,50 грн.; №0003871510 від 11.11.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1131298,00 грн.; №0000341510 від 27.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 910068,00 грн. в тому числі за основним платежем 6066712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 3033356,00 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили в порядку ст. 254 КАС України та відповідно до вимог ст. 255 КАС України є обов'язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки акту перевірки від 24.10.2013 року, які відповідач зобов'язує ТОВ «Сокме» врахувати при заповненні податкової декларації за вересень 2014 року, спростовані постановою Львівського окружного адміністративного суд від 11.09.2014 року у справі №813/3322/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 року.

Крім того, згідно із п. 201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форма податкової декларації затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року №648 «Про порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Рядок 21.3 декларації з ПДВ передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби (п. 6. зазначеного Порядку).

Окремого рядка для відображення неузгоджених результатів перевірок чи неузгоджених грошових зобов'язань в декларації з ПДВ не передбачено.

З урахуванням того, що грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0003861510, №0003871510, №0003851510 від 11.11.2013 року, №0000341510 від 27.02.2014 року та від 14.08.2014 року №0002321501, від 13.11.2014 року №0003881501 не були узгоджені, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обов'язку у позивача щодо коригування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на підставі висновків актів перевірки від 24.10.2013 року та 22.07.2014 року.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією викладеною в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2013 року у справі К/800/14341/13 та від 05 червня 2013 року у справі К/9991/61063/12.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у адміністративній справі №813/1300/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 22.06.2015р.