Ухвала суду № 45369491, 09.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 876/5689/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Кропивницького М.О.,

представника відповідача Романа Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2010 року Головне управління Пенсійного фонду України (ГУ ПФУ) у Львівській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу, дії начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неналежного розгляду скарг на вказану постанову.

Також позивач просив скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 21.07.2010 року ВП №19328186 про накладення штрафу в сумі 680 грн..

Постановою від 05 травня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд адміністративний відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи позивач про те, що рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ, не набрало законної сили. У виконавчому листі були допущені описки та виправлення, що суперечить п. 12.3 Інструкції з діловодства в апеляційний та місцевих адміністративних судах.

Скарги, адресовані начальнику підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, начальнику відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, заступнику директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянуті з порушенням вимог ст. 85 Закону України ,, Про виконавче провадження" без винесення постанов та належного спростування неправомірних дій державного виконавця.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належать до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 12.05.2010 року Галицький районний суд м. Львова видав виконавчий лист у справі № 2а-889/09 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_3 як інваліду війни третьої групи за період з 01.10.1998 року по 31.03.2003 року з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалась органами Пенсійного фонду України за Законом України ,,Про пенсійне забезпечення" та за Законом України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалася органами Пенсійного фонду України за Законом України ,,Про пенсійне забезпечення" та за Законом України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

20 травня 2010 року державний виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виніс постанову ВП № 19328186 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-889/09 від 12.05.2010 року та надав боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області строк до 27 травня 2010 року для добровільного виконання.

Згідно постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ВП № 19328186 від 06.07.2010 року на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.10.2009 року № 2а-889/09, накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

21.07.2010 року державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виніс оскаржену постанову від ВП №19328186, якою на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області за повторне невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 680 грн. 00 коп..

На вказану постанову ГУ ПФУ у Львівській області зверталось із скаргами до начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (№ 7372/06-22 від 06.08.2010 р.), начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (№ 8330/06-22 від 10.09.2010 р.), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (№ 9716/06-22 від 25.10.2010 р.) про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу.

На свої скарги позивач отримав відповіді відповідно за № 09-01-36/В-8/3103 від 31 серпня 2010 р., № 09-01-36/В-8/10725 від 13жовтня 2010 р. та № 17-461-0-33-10/25 від 27.10.2010 року, в яких повідомлялось, що дії державного виконавця є правомірними, а тому відсутні підстави для скасування постанови про накладення штрафу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України від 21.04.1999, № 606-XIV ,,Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 75 Закону України ,,Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Статтею 89 Закону України ,,Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згідно частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену Законом.

При цьому, відсутність коштів не є підставою невиконання судових рішень органами державної влади, про що прямо вказано в Рішенні Європейського суду з прав людини.

За таких обставин апеляційний суд визнає правомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу на позивача за повторне невиконання без поважних причин рішення суду. Оскаржена постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем в межах його компетенції та у відповідності до вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Доводи апеляційної скарги щодо протиправності відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-889/09 від 12.05.2010 року колегія суддів визнає безпідставними, оскільки постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року у справі № 2а-5822/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011 року, встановлена законність постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 березня 2011 року у справі №2а-10507/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2013 року, встановлена законність постанови державного виконавця ВП № 19328186 від 06.07.2010 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.10.2009 року № 2а-889/09.

В силу приписів ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справ, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу прийнята у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України ,,Про виконавче провадження", а тому суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо правомірності дій державного виконавця та оскарженої постанови про накладення штрафу.

Оскільки дії державного виконавця та постанова були правомірними дії інших посадових осіб державної виконавчої служби, які розглядали скарги позивача та надали відповідь у відповідності до вимог Закону України ,,Про звернення громадян" також є правомірними.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд також не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі № 2а-11094/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 15.06.2015 року.