Постанова № 45369400, 18.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2716/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправними дій, бездіяльності, рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" Гончарова Сергія Івановича, в якому просила:

1) визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" Гончарова С.І. щодо визнання договору №43858 банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" (далі - ПАТ "КБ "УФС"") та позивачем, нікчемним;

2) визнати нечинним (неправомірним) рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС"" Гончарова С.І. щодо визнання договору №43858 банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року, укладеного між ПАТ "КБ "УФС"" та позивачем, нікчемним;

3) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС"" Гончарова С.І. щодо невнесення інформації про позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "КБ "УФС"" за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

4) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС"" Гончарова С.І. внести інформацію про вкладника позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "КБ "УФС"" за рахунок Фонду із визначенням сум , що підлягають відшкодуванню, та надати її до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

5) визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом у ПАТ "КБ "УФС"" за договором №43858 банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

6) зобов'язати виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити загальний реєстр вкладників ПАТ "КБ "УФС"" для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого буде внесено інформацію про позивача (ІПН НОМЕР_1) як вкладника за договором банківського вкладу від 04.07.2014 року №43858.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4. подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року №43858.

Відповідно до умов п.1.1 зазначеного договору ПАТ "КБ "УФС"" приймає від вкладника грошові кошти в сумі 11 500 євро у тимчасове строкове користування на строк до 05.08.2014 року.

Згідно з платіжним дорученням № TR.56155б.663-370 від 04.07.2014 року банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 11 500 євро на вкладний (депозитний) рахунок, який був відкритий відповідно до п.2.1.1 вказаного вище договору.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 "Про віднесення ПАТ "КБ "УФС"" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 14.08.2014 року №69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС"", згідно з яким з 15.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "КБ "УФС"".

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.10.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС"" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС"" строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "КБ "УФС"", для отримання коштів вкладники з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Уповноважена особа у листі від 11.12.2014 року №001/742 повідомила позивача, що договір банківського вкладу від 04.07.2014 року №43858 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів щодо невключення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників та невідшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом, позивач звернулась до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду правомірно визнано договір нікчемним, не включено позивача до переліку вкладників, і як наслідок, Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч. 5 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом п. 4 ч.2 ст. 37 названого Закону Уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Водночас, відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Судом першої інстанції встановлено, що Уповноваженою особою Фонду створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ "КБ "УФС"", про що винесено наказ №34 від 30.10.2014 року.

Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого "дроблення" рахунку іншого клієнта, на якому була розміщена сума коштів, розмір якої становив не більше 200 000 грн., тобто позивач не вносила готівку до каси, операції виконувались за домовленістю вкладника, який подрібнював свій вклад, з працівниками банку.

Робоча комісія прийшла до висновку, що вказані дії відбувались з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь яких законних на те підстав.

За результатами роботи вказаної комісії, 10.11.2014 року складено протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

З урахуванням висновків комісії та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 237/14 від 18.11.2014 року, Уповноваженою особою Фонду наказом від 18.11.2014 року № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно з переліком.

Вичерпний перелік підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, визначено частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До них віднесено:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Суд першої інстанції, погоджуючись з доводами Уповноваженої особи Фонду, прийшов до висновку про нікчемність правочину, виходячи з наявності для цього визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, зокрема звернув увагу на ті, що визначені п.п. 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегія суддів вважає, що такий висновок не відповідає обставинам справи.

На думку судової колегії, відповідачами не надано і у матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні статті 70 КАС України докази на підтвердження того, що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) № 43858 від 04.07.2014 року банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Так само колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави, наведені в п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, при цьому апеляційний суд виходить з такого, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що умови договору банківського вкладу (депозиту) № 43858 від 04.07.2014 року передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень Уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

Отже обставини щодо наявності визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав нікчемності правочину не знайшли свого підтвердження, відповідачі належних та допустимих доказів щодо цього не надали.

Крім іншого, колегія суддів вважає нормативно необґрунтованими доводи про те, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок "дроблення рахунку іншого клієнта".

Відповідачами не наведено вимог чинного законодавства, які було порушено позивачем у зв'язку з "дроблення рахунку іншого клієнта", при цьому колегія суддів враховує, що відповідно до положень статті 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів встановила, що умовами договору банківського вкладу (депозиту) № 43858 від 04.07.2014 року не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що Уповноваженою особою Фонду неправомірно визнано договір нікчемним, не включено позивача до переліку вкладників, і як наслідок Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду, оскільки такий висновок не відповідає обставинам справи.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"" Гончарова Сергія Івановича щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 04.07.2014 року № 43858, укладеного між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"", а також зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На думку судової колегії, задоволення вимог позивача в цій частині є належним і достатнім способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин. Водночас, у решті позову слід відмовити, оскільки у зв'язку із невключенням позивача до переліку вкладників та непередачі такого списку другому відповідачу, спільних правовідносин між ОСОБА_3 та Фондом гарантування вкладів не виникло, а вирішення спору на майбутнє норми КАС України не передбачають.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, колегія суддів вважає за необхідне для захисту порушених прав позивача зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"" Гончарова Сергія Івановича включити ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 04.07.2014 року № 43858, укладеного між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"».

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" Гончарова С.І. щодо визнання нікчемним договору №43858 банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" та ОСОБА_3.

Визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" Гончарова С.І. щодо визнання нікчемним договору №43858 банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"" та ОСОБА_3.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"" Гончарова Сергія Івановича щодо невключення ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 04.07.2014 року № 43858, укладеного між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"".

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 04.07.2014 року № 43858, укладеного між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ"".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 22.06.2015 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.