КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/1807/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2015 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі - Позивач, УПСЗН Деснянської райради) звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області (далі - Відповідач, ВПВР УДВС ГУЮ в Чернігівській області) про скасування постанови старшого державного виконавця про накладення штрафу від 13.02.2015 року у виконавчому провадженні № 44732979.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.03.2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не виконав рішення суду в повному обсязі, а тому дії Відповідача щодо винесення постанови про накладення відповідного штрафу є правомірними.
Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 44732979 за виконавчим листом Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.03.2014 року №2-а/2506/18055/11 з метою виконання рішення суду, яким зобов'язано УПСЗН Деснянської райради провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком згідно вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням вже проведених виплат.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.10.2011 року Позивачем здійснено ОСОБА_2 перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у відповідності до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та встановлено, що до виплати належить 4 838,00 грн. Водночас, УПСЗН Деснянської райради зазначило, що в останнього відсутня можливість виконати рішення суду щодо здійснення виплати вказаної допомоги у зв'язку з тим, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту у державному бюджеті не передбачені.
Крім того, зі змісту позовної заяви випливає, що 05.02.2015 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Чернігівській області винесено постанову ВП №44732979 про накладення штрафу за невиконання судового рішення у справі №2-а/2506/18055/11.
Крім іншого, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГУЮ у Чернігівській області Постиляковою М.Б. 13.02.2015 року прийнято постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду у розмірі 1360,00 грн. (ВП № 44732979).
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 1, 2, 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на Позивача, оскільки останнім не виконано рішення суду в повному обсязі.
З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.
Положеннями частин 1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається та не спростовується Апелянтом, що УПСЗН Деснянської райради було запропоновано добровільно виконати рішення суду, Позивач отримав копію відповідної постанови, однак доказів виконання виконавчого листа № 2-а/2506/18055/11 у повному обсязі до моменту винесення постанови про накладення штрафу останнім подано не було.
Приписами до ч. 1 ст. 27 Закону закріплено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується Позивачем, останній не виконує рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки згідно приписів ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Положеннями ч. 2 ст. 75 Закону визначено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Приписами ч. 2 ст. 89 Закону закріплено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Зі змісту постанови про накладення штрафу вбачається, що державним виконавцем накладено на Позивача штраф за невиконання рішення суду без поважних причин у подвійному розмірі.
У той же час судом першої інстанції не було враховано, що неможливість Позивача виконати рішення суду щодо здійснення виплати грошової допомоги пов'язана з тим, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту у державному бюджеті не передбачені.
Відповідно до п. 2 розділу І затвердженого рішенням Деснянської районної у м. Чернігові ради від 23.12.2013 року Положення про Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі - Положення) Управління забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціально-трудових відносин, у тому числі оплати, охорони та умов праці, соціального обслуговування та соціального захисту населення, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних, малозабезпечених сімей з дітьми, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку держави.
У пункті 1 розділу ІІ Положення передбачено серед основних завдань Управління виконання функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету, здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.
Заважаючи на вищенаведене, а також з огляду на викладену в постанові Верховного Суду України від 24.03.2015 року у справі №21-66а15 правову позицію, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Тобто, у даному випадку накладення штрафу не захищає права особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, судом першої інстанції було помилково надано оцінку поважності підстав, що стали перешкодою для виконання Управлінням судового рішення, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а тому судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати та прийняти нову.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради - задовольнити повністю.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області від 13 лютого 2015 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №44732979 за виконавчим листом №2-а/2506/18055/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25 березня 2014 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 45369255, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 750/1807/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: