Ухвала суду № 45368328, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/7872/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі № 804/7872/14 за адміністративним позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 269830,05 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" Дніпропетровської міської ради вважає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, оскільки судом було відмовлено в наданні відстрочки її виконання та просить скасувати вищевказану постанову, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Прокурор у судовому засіданні просив залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач не направив у судове засідання свого представника, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник окремих податків.

В процесі здійснення господарської діяльності та на виконання вимог законодавства відповідачем подано до податкового органу наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за січень 2014 року від 20.02.2014 року №9008645433 терміном сплати 02.03.2014р. з самостійно визначеною сумою податку до сплати в розмірі 72 436,00 грн.;

- за лютий 2014 року від 14.03.2014 року №9014466456 терміном сплати 30.03.2014р. з самостійно визначеною сумою податку до сплати в розмірі 36 474,00 грн.;

- за березень 2014 року від 18.04.2014 року №9021508148 терміном сплати 30.04.2014р. з самостійно визначеною сумою податку до сплати в розмірі 57 521,00 грн..

Податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності нарахування та сплати відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 21.03.2014 року №1097/15-1.

На підставі акту перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення від 21.03.2014 року №0004001501, яким підприємству визначено суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 96 996,94 грн. та податкове повідомлення-рішення №0004011501, яким визначено суму штрафної (фінансової) санкції у сумі 6402,11 грн.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом першої інстанції, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку та їх скасування відповідач не надав.

Абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, податковою інспекцією направлено на адресу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №53" Дніпропетровської міської ради податкову вимогу від 03.12.2013 року №476-15. Уповноважена особа відповідача отримала зазначену вимогу 18.12.2013р..

Вказані обставини не заперечувалися та не спростовувалися відповідачем.

У відповідності до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки заявлену суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення боргу, чи оскарження рішень та вимоги податкового органу, останнім надано не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо доводів апеляційної скарги, слід зазначити, що питання про відстрочення виконання судового рішення може бути вирішено і після набрання судовим рішенням законної сили, за умови подання відповідачем вмотивованої заяви та доказів, що свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення. Порядок вирішення питань щодо розстрочення або відстрочення виконання судового рішення урегульовано ст. 263 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство № 53" Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі № 804/7872/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак