Ухвала суду № 45368148, 26.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"26" травня 2015 р. справа № 804/14259/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Юрко І.В.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 р. у справі №804/14259/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранс ЛТД"

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

В вересні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не прийняття як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року поданої ТОВ "Дніпротранс ЛТД" засобами електронного зв'язку в електронній формі;

- зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року подану ТОВ "Дніпротранс ЛТД" засобами електронного зв'язку в електронній формі як податкову звітність з 19 серпня 2014 року;

- зобов'язати відповідача відобразити показники декларації ТОВ "Дніпротранс ЛТД" за липень 2014 року в картці особового рахунку з ПДВ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 р. позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що порушень відносно дотримання обов'язкових реквізитів, визначених ст.48 ПК України, позивачем допущено не було, у зв'язку з чим відмова податкового органу у прийнятті належним чином оформленої декларації є протиправною.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що у поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року обов'язковий реквізит не містить достовірної інформації, а саме через зазначення обов'язкового реквізиту який не відповідає даним ЄДР - номери телефонів та не вказано район місцезнаходження. Наведені обставини свідчать, що декларація не містить правильного обов'язкового реквізиту, тому не є податковою.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 19.08.2014 р. ТОВ "Дніпротранс ЛТД" направило до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, а також Додаток №5 (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість.

ТОВ "Дніпротранс ЛТД" отримало повідомлення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області оформлене листом №18225/10/04-61-18-02-21 від 20.08.2014 р., про невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року у зв'язку з тим, що вказана податкова декларація заповнена з порушенням норм пункту 48.3 та п.48.4 ст.48 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності заявлених вимог, з наступних підстав.

Зі змісту листа №18225/10/04-61-18-02-21 від 20.08.2014 р. вбачається, що підставою невизнання податковим органом декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року ТОВ "Дніпротранс ЛТД" зазначено, що вказана податкова декларація заповнена з порушенням норм пункту 48.3 та п.48.4 ст.48 ПК України, а саме не містить обов'язкового реквізиту, який не відповідає даним ЄДР - номер телефонів та не вказано район місцезнаходження платника.

Згідно з п. 46.1 ст. 46, п. 48.1, пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно п. 49.4, п. 49.8-49.11 ст. 49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Так, у відповідності з пунктом 48.7 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Однак, основне призначення звітності - надати користувачам достовірну інформацію щодо майнового та фінансового стану, результатів господарської та фінансової діяльності за звітний період.

Згідно з пунктом 48.2 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Приймаючи рішення по суді заявлених апеляційних вимог колегія суддів, приходить до висновку, що відсутність у декларації виключно припису "Амур-Нижньодніпровський район" не може вважатися недостовірною інформацією щодо місцезнаходження платника податків та мати наслідки втрати визначеного кодексом статусу документа.

Крім того, вимога контролюючого органу мала б бути належним чином сформульованою потребою, загальнозрозумілою і обов'язковою, та доведеною особі щодо недоліків декларації та способу їх усунення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість як податкової та зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію датою її фактичного отримання - 19.08.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 р. у справі №804/14259/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: І.В. Юрко