Ухвала суду № 45368007, 22.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" червня 2015 р. Справа № 5004/407/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Коломис В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року у справі № 5004/407/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року задоволено заяву ТзОВ "Ковельрембуд" про зняття арешту та припинення обтяження із рахунку ТзОВ "Ковельрембуд", відкритого в ВФ ПАТ "Кредитпромбанк". Зобов'язано відділ примусового виконання рішень ГУ юстиції у Волинській області скасувати арешт та обтяження, накладені на розрахунковий рахунок ТзОВ "Ковельрембуд" а саме: - № 260070351980 у ВФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 303741. Заборонено посадовим особам ТзОВ "Ковельрембуд" здійснювати розпорядження грошовими коштами товариства без згоди розпорядника майна, а також спрямовувати ці кошти на інші потреби, окрім як на виплату заробітної плати працівникам товариства та сплату податків, зборів, інших обов'язкових державних платежів, на які не поширюється дія мораторію. Зобов'язано розпорядника майна Рабана М.Т. здійснювати належний контроль за розпорядженням грошовими коштами ТзОВ "Ковельрембуд".

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТзОВ "Ковельрембуд" звернулось до Рівненького апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати п.п. 3, 4 ухвали господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року. Оскільки скаржником було пропущено строк на подання апеляційної скарги, він звернувся з заявою про поновлення останнього. Скаржник у заяві про поновлення строку на подання апеляційної скарги вказує, що про вказану ухвалу йому стало відомо лише 08.06.2015 року з листа арбітражного керуючого Рабана М.Т., оскільки остання на юридичну адресу скаржника не надходила. З огляду на вищевикладене, скаржник просить поновити строк на подання апеляційної скарги як такий, що пропущений з поважних причин.

Згідно зі ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч. 4 ст. 91 ГПК України.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку, роз'яснено, що, за змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України щодо поновлення строку подання скарги. Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (ст. 98 ГПК України) або про її повернення (ч. 2 ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України). Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Разом з цим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Мотивуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження скаржник вказує, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише 08.06.2015 року із листа арбітражного керуючого Рабана М.Т., а з повним текстом оскаржуваної ухвали скаржник ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідність зазначених у клопотанні доводів скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку враховуючи наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що представники скаржника були присутні у судовому засіданні 05.08.2013 року при винесенні оскаржуваної ухвали у суді першої інстанції, тобто скаржнику (представникам скаржника) безпосередньо було відомо про винесення судом такої ухвали.

Також факт надіслання оскаржуваної ухвали на адресу скаржника підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами поштових відправлень суду першої інстанції.

Крім того, як вбачається за матеріалів справи, в судовому засіданні у суді першої інстанції 05.08.2013 року, крім оскаржуваної ТзОВ "Ковельрембуд" ухвали, судом винесено ще дві ухвали, які оскаржувались в апеляційному порядку учасниками провадження по справі, про що також було повідомлено ТзОВ "Ковельрембуд". Оскільки зазначені ухвали приймались за присутності представників скаржника у судовому засіданні, то цей факт повторно спростовує твердження скаржника про те, що останньому не було відомо про існування оскаржуваної ухвали.

Таким чином скаржнику було відомо про існування та зміст ухвали господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року

Викладене свідчить про безпідставність тверджень апелянта про те, що останній не знав про наявність такої ухвали.

За наведених обставин, клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, наведені скаржником причини пропуску строку оскарження ухвали господарського суду не можна визнати поважними.

Тобто, апеляційну скаргу подано із пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 93 ГПК України, без поважних причин.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року у справі № 5004/407/12 слід повернути без розгляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення скарги.

Таким чином, скаржнику підлягає поверненню з Державного бюджету України сплачена згідно квитанції № 0.0.394930527.1 від 09.06.2015 року сума судового збору в розмірі 609,00 грн.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відновленні строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року у справі № 5004/407/12.

2. Апеляційну скаргу повернути.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ковельрембуд" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Театральна, 37 а, код ЄДРПОУ 30739485) з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції № 0.0.394930527.1 від 09.06.2015 суму судового збору в розмірі 609,00 грн.

Додаток: апелянту апеляційна скарга з додатками на 13 арк., в т.ч. оригінал квитанції № 0.0.394930527.1 від 09.06.2015 року.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.