Постанова № 45367833, 30.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5019/2027/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Маціщук А.В. ,

судді Саврій В.А.

секретар судового засідання Василейко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Приватного підприємства "НОВ Будсервіс" на рішення господарського суду Рівненської області від 04.10.11 р. у справі № 5019/2027/11

за позовом Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс"

до відповідача 1 Приватного підприємства "НОВ Будсервіс"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп"

про стягнення в сумі 82864,02 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.10.2011р. у справі №5019/2027/11 (суддя Качур А.М.) позов Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС"до відповідача 1 Приватного підприємства "НОВ Будсервіс"та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп"про стягнення 82 864 грн.02 коп. задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "НОВ Будсервіс" на користь Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" 82864,02грн. основного боргу, 828,65 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 04.10.11р. у справі №5019/2027/11 відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення від 04 жовтня 2011 року по справі №5019/2027/11 та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги грунтуються на тому, що судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги ч.2 ст.34 та ч.1,2 ст.36 ГПК України, у зв'язку з чим за відсутності у матеріалах справи належним чином засвідчених копій письмових доказів, а також без подання представником позивача їх оригіналів для підтвердження обставин, на яких ґрунтувалися позовні вимоги, господарський суд оцінив лише зміст наявних ксерокопій, тобто засобів доказування, які не відповідали вимогам ч.1,2 ст.36 ГПК України, а отже не могли підтверджувати викладені позивачем обставини, оскільки не відповідали ч.2 ст.34 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2011р. у даній справі апеляційну скаргу Приватного підприємства «НОВ Будсервіс»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

В судове засідання 30.11.2011 р. представник відповідача не з'явився, про навність поважних причин нез"явлення в судове засідання суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи, що про час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином, колегія суддів вважає, що нез"явлення представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Рівне Приват-Плюс»-продавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВ Будсервіс"-покупець 29.04.2008р. уклали договір поставки №29-04/08, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець купляє товар і сплачує його вартість.

У відповідності до п.1.2 Договору, покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених Договором. Пунктами 1.3, 1.4, 1.5, передбачено, що товаром, згідно цього Договору, є пісок та щебінь фр.40-70, фр. 20-40. Одиниця виміру товару - 1 м3. Кількість товару складає - 5000м3.

Згідно п.3.1. Договору розрахунок за товар здійснюється покупцем наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 60 тис. грн. протягом 10-ти днів з моменту підписання Договору перераховується Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця;

- по факту одержання товару на складі Покупець сплачує залишок вартості товару протягом 10-ти днів з моменту поставки товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного взаєморозрахунку між сторонами. Договір підписано директором ПП "Рівне приват плюс" та директором ПП "НОВ Будсервіс", скріплено відбитками печаток сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем по видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, було поставлено відповідачу 1 товар на загальну суму 1272967,82грн., який отриманий повноваженими представниками відповідача 1 на підставі довіреностей.

Матеріали справи свідчать також, що відповідач за товар розрахувався частково в розмірі 1190112,80грн., що крім вище перелічених первинних документів підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Разом з тим, заборгованість за вказаними накладними становить 82864,02грн., що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, а також підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 31.01.2009 року

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №168/704 - первинні документи є письмовими свідоцтвами, що підтверджують факти підприємницької та іншої діяльності, які впливають на рух товарно-матеріальних цінностей, стан майна, капіталу і фінансових результатів. Подані позивачем довіреності та накладні мають обов'язкові реквізити за п.2.4 Положення і є належними доказами того, що господарські операції (в даному випадку - передача/прийняття товарів за договором поставки) фактично відбулись, і, відповідно - є доказами зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спір виник при виконанні сторонами договору постачання товару.

Стаття 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлює, що під-ставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання майно-вої (матеріальної) шкоди.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Також і відповідно до положень Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтями 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом з необхідною повнотою встановлено, що відповідачем одержано обумовлений договором поставки товар, переданий йому позивачем, проте розрахунок за одержаний товар в повному обсязі і в передбачені строки не проведено, що дозволило суду першої інстанції прийти до правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу з відповідача - 1.

Місцевим судом також встановлено, що 30 квітня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп" та Приватним підприємством "Рівне Приват Плюс" укладено договір поруки, відповідно до якого (відповідач 2) зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за Поручителя в розмірі 500,00грн., а ткож пунктом 5.1,5.2 договору встановлено термін дії поруки - 01.01.2009 р.

Як відомо, порука є способом забезпечення виконання зобов"язань. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, договір поруки припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Враховуючи, що договором поруки від 30.04.08р., укладеним між відповідачім -1 і відповідачем-2 було визначено строк, протягом якого діє порука, а строк виконання основного зобов"язання визначений позовачем та відповідачем-1 у договорі поставки, висновок суду першої інстанції про припинення поруки та відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача-2 є правильним.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо прийняття господарським судом рішення за відсутності в матеріалах справи належним чином засвідчених копій письмових доказів, поданих в обгрунтування позову, а також без огляду в судовому засіданні оригіналів відповідних документів первинного бухгалтерського обліку, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, акту звіряння розрахунків, апеляційних суд, виходячи з положень ст.99,101 ГПК України, оглянув в судовому засіданні оригінали поданих доказів. Крім того, зазначені у апеляційній скарзі обставини не є підставами скасування або зміни рішення в розумінні положень ст.104 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спросовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "НОВ Будсервіс" на рішення господарського суду Рівненського області від 04.10.2011р. у справі №5019/2027/11 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №5019/2027/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Саврій В.А.

17001/11