Постанова № 45367618, 16.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р.Справа № 915/405/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: О.Л. Воронюка

М.А. Мирошниченка

При секретарі Р.О. Кияшко

Представники учасників провадження в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК-Україна"

на постанову господарського суду Миколаївської області

від 01.04.2015р.

у справі № 915/405/15

за заявою боржника Фізичної особи ОСОБА_3

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19 березня 2015 року прийнята до розгляду заява фізичної особи ОСОБА_3 (в подальшому за текстом - ФО ОСОБА_3) про визнання його банкрутом в порядку, передбаченому ст. ст. 90-91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону від 22.11.2011 р. № 4212-VI з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон про банкрутство), у зв'язку із неспроможністю боржника задовольнити кредиторську заборгованість на загальну суму 34 704 725,59 грн.

25 березня 2015 року господарським судом Миколаївської області ухвалено порушити провадження у справі про банкрутство ФО ОСОБА_3; введено мораторій на виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів; накладено арешт на майно ФО ОСОБА_3

Постановою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2015 р. (суддя Міщенко В.І.) ФО ОСОБА_3 визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пейчева В.С. тощо.

Не погоджуючись з цією постановою, товариство з обмеженою відповідальністю «Екопік-Україна» (ТОВ «Екопік-Україна») в апеляційній скарзі просить її скасувати, а провадження у справі припинити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки 09.07.2014 р. до Єдиного державного реєстру було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3, тоді як Закон про банкрутство не передбачає можливість порушення справи про банкрутство після внесення запису про державну реєстрацію припинення суб'єкта підприємницької діяльності.

Учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали оскарження ухвали та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За визначеннями, що містяться у статті 1 Закону про банкрутство, банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Загальні підстави порушення провадження справи про банкрутство встановлені у статті 10 Закону про банкрутство.

Так, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство).

Особливості банкрутства фізичної особи передбачені статтями 90-92 Закону про банкрутство.

Так, частиною 1 статті 90 названого Закону встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами (ч. 2, 3 ст. 90 Закону про банкрутство).

Згідно із ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 11 названого Закону встановлено , що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Виходячи з системного аналізу частини третьої статті 10, частини п'ятої статті 11, частини першої статті 15 Закону, загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається.

Аналогічна правова позиція відображена у п. 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 за № 01-06/606/2013.

При визнанні боржника банкрутом (як за загальною процедурою, так і за процедурою з особливостями, встановленими ст.ст. 90-92 Закону про банкрутство), в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство, ФО ОСОБА_3 послався на те, що загальний розмір заборгованості перед кредиторами, пов'язаної із підприємницькою діяльністю, становить 34 704 725,59 грн., а вартість його майна - 32 336 740 грн., проте це майно перебуває у заставі та іпотеці.

Між тим, ФО ОСОБА_3 не було додано до заяви про порушення справи про банкрутство судових рішень та постанов органів державної виконавчої служби про стягнення зазначеної кредиторської заборгованості з нього.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. ст. 90-92 Закону про банкрутство, ФО ОСОБА_3 не дотримався вимог, встановлених ст. ст. 10-11 згадного Закону, які б свідчили про наявність або загрозу неплатоспроможності, а відтак, провадження у справі про банкрутство відносно нього, помилково порушене за цією заявою, має бути припинено.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова господарського суду Миколаївської області не відповідає положенням, встановленим Законом про банкрутство, а відтак підлягає скасуванню, а провадження у справі про банкрутство ФО ОСОБА_3 - припиненню.

Керуючись статтями п. 1-1 ч. 1 ст. 80,ст..ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екопік-Україна» задовольнити, а постанову господарського суу Миколаївської області

від 01.04.2015 р. по справі № 915/405/15 - скасувати.

Провадження у справі № 915/405/15 - припинити.

Копію постанови направити Реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції .

Повний текст складено 19.06.2015р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя М.А. Мирошниченко