Постанова № 45367564, 17.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р. Справа № 914/227/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК-ПОЛ"

б/н та б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року

у справі № 914/227/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК-ПОЛ", м. Дрогобич

про стягнення 59 392,89 доларів США

за участю представників сторін:

від позивача: Бутко А.С. - представник (довіреність б/н від 04.03.2015 року)

від відповідача: Пелехач Я. - директор

Канін Б.І. - представник (довіреність б/н від 10.01.2015 року)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року у справі №914/227/15 (суддя Мазовіта А.Б.) позов задоволено частково; стягнуто з ТзОВ "ПЕК-ПОЛ" на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 58 478,61 доларів США заборгованості по кредиту, 526,24 доларів США заборгованості по сплаті процентів, 388,04 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору, 18 765 грн. 73 коп. судового збору; повернуто на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" з Державного бюджету України 393 грн. 66 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 499796 від 16.01.2015 р.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існували договірні правовідносини за Кредитним договором №54/08-ю від 15.04.2008 року, зобов'язання по яких відповідачем виконані не у повному обсязі, у зв'язку з чим у ТзОВ "ПЕК-ПОЛ" утворилася заборгованість у розмірі 58 478,61 доларів США за кредитом, 526,24 доларів США по сплаті процентів, 388,04 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, доказів погашення якої, станом на день розгляду спору суду не подано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕК-ПОЛ" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року у справі № 914/227/15, оскільки вважає, що таке прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, а також висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що банком безпідставно було пред'явлено вимогу про дострокову сплату суми кредиту та не враховано умови укладеного між сторонами Договору, яким чітко обумовлені строки для погашення кредиту.

Позивач, ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" не скористалося своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 17.06.2015р.

В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2015р. у справі №921/227/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК-ПОЛ" без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 15 квітня 2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕК-ПОЛ" (Позичальник) укладено Кредитний договір №54/08-ю (надалі - Кредитний договір) (а.с. 13-24), відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у валюті, обумовленій в цьому Договорі, у розмірі 174 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором. Строк кредитування: з 15 квітня 2008 р. до 14 квітня 2015 р. (п. 1.1. Кредитного договору).

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням:

- рефінансування кредитної заборгованості 100 000,00 доларів США перед Дрогобицьким відділенням при ФЛРУ АТ «Індекс Банк»;

- на розвиток бізнесву в сумі 74 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 12,46% річних.

Пунтком 4.2.3. Кредитного договору передбачено, що нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів, відповідно до графіку погашення, що є додатком № 1 до цього Договору.

У відповідності до п. 7.1. Кредитного договору однією з негативних обставин є невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором та/або угодами про забезпечення та/або будь-якими іншими договорами між Банком та Позичальником, які не вказані у цьому договорі, та/або будь-якими іншими договорами між Позичальником та третіми особами та/або будь-яка третя особа реалізує свої права за будь-яким видом забезпечення стосовно будь-яких активів Позичальника або особи з якою укладено угоду про забезпечення.

Згідно з п. 7.2.2. Кредитного договору, Дострокове повернення кредиту, незалежно від інших положень цього Договору, у випадку виникнення будь-якої негативної обставини, Банк набуває право, письмово повідомивши про це Позичальника, в односторонньому порядку вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит в повному обсязі, при цьому обов'язки Банку з надання кредиту за цим Договором припиняються, а цей Договір між сторонами вважається зміненим як зазначено в цьому пункті. Позичальник зобов'язаний, незважаючи на інші положення цього Договору, виконати зазначену вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із нарахованою платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього Договору, в строк не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги Позичальником.

Відповідно до п. 10.1.1. Кредитного договору у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав Позичальнику, кредит в розмірі 174 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №54/08 від 21.04.2008р. (а.с. 11-12).

В подальшому, 6 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕК-ПОЛ" (Позичальник) укладено Додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №54/08-ю від 15.04.2008р. (а.с. 26-27), відповідно до умов якої п. 1.1. Кредитного договору викладено в наступній редакції: « 1.1. Загальний ліміт кредитної лінії становить 105 328,18 доларів США. Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит рівними частинами по 2 085 дол. США щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів, починаючи з жовтня 2011 року. Повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені за цим договором, здійснюється Позичальником відповідно до додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Строк кредитування з 15 квітня 2008р. до 4 жовтня 2017р.».

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у зв'язку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до відповідача вимогою від 12.11.2014р. (а.с. 45), в якій вимагав достроково сплатити суму кредиту, нараховані відсотки та пеню.

Проте, Позичальник взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) у розмірі 58 478,61 доларів США по кредиту, 526,24 доларів США по сплаті процентів та 388,04 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору, доказів погашення якої суду не подано.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Водночас ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, кредитні відносини виникають на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що банком безпідставно було пред'явлено вимогу про дострокову сплату суми кредиту та не враховано умови укладеного між сторонами Договору, яким чітко обумовлені строки для погашення кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Умовами укладеного між сторонами Кредитного договору (п. 7.2.2.) передбачено дострокове повернення кредиту, а саме, незалежно від інших положень цього Договору, у випадку виникнення будь-якої негативної обставини (невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором) Банк набуває право, письмово повідомивши про це Позичальника, в односторонньому порядку вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит в повному обсязі,

Як вже зазначалося вище, та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, Банк скерував Позичальнику (відповідачу) вимогу від 12.11.2014р. (а.с. 45), в якій вимагав достроково сплатити суму кредиту, нараховані відсотки та пеню, проте Позичальник взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав.

Більше того, за умовами укладеного між сторонами Кредитного договору Позичальник зобов'язаний, виконати вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із нарахованою платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього Договору, в строк не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги Позичальником.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач суму заборгованості щодо кредиту та відсотків у добровільному порядку не сплатив, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Відтак, здійснивши перерахунок нарахування позивачем відповідачу заборгованості за кредитом, заборгованості по процентах за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом, а також враховуючи положення ст. 533 ЦК України та умови укладеного між сторонами Кредитного договору № 54/08-ю, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 58 478,61 доларів США та 526,24 доларів США заборгованості по сплаті процентів.

Аналізом матеріалів справи також встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача 388,04 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань (ст. 625 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім цього, пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, за період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Як зазначалося вище, у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (п. 10.1.1. Кредитного договору)

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на наведене та з врахуванням документальних доказів у справі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 388,04 доларів США за несвоєчасне виконання зобов'язань по Кредитному договору.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2015р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2015 року у справі № 914/227/15 залишити без змін, апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК-ПОЛ" б/н та б/д - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 19.06.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.