Постанова № 45367482, 09.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа№ 910/3754/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Шкред А.О.,

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2015р. у справі № 910/3754/15-г (суддя Отрош І.М.)

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією "Ост-Вест Експрес"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача (в редакції заяви від 16.03.2015р.) про зобов'язання Відповідача здійснити перерахування грошових коштів у розмірі 782000,00 грн. з рахунку Позивача №26004611308701, відкритого у Відповідача, на рахунок Позивача №26001472442, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" на підставі платіжного доручення №268 від 27.02.2015р.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/3754/15-г від 30.03.2015р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивовано тим, що станом на 27.02.2015р. залишок коштів на рахунку позивача №26004611308701 становив 782543 грн. 45 коп. Проте, свої зобов'язання з перерахування коштів за платіжним дорученням №268 від 27.02.2015р. у сумі 782000,00 грн. Відповідач не здійснив, що не спростовано Відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що грошові кошти не можуть бути перераховані за платіжним дорученням, строк виконання якого закінчився, крім того спірне платіжне доручення №268 від 27.02.2015р. не перебуває на виконанні у Відповідача.

Також в своїй апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з стягненням на користь Позивача судових витрат в сумі 5000,00 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р. відновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу у справі №910/3754/15-г до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 09.06.2015р.

04.06.2015р. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

29.05.2008р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №113087 на розрахунково-касове обслуговування, за умовами якого Відповідач відкрив Позивачеві поточний рахунок у національній валюті, у доларах США, у євро та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Позивач зобов'язався оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.2.1. договору Відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно з п.2.2. договору списання Відповідачем коштів з рахунку здійснюється за дорученням Позивача або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.3.2 договору Відповідач зобов'язався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунку чинним законодавством України та банківськими правилами.

07.03.2014р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про внесення змін до договору на розрахунково-касове обслуговування №113087 від 29.05.2008р., за умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни до п.1.1 розділу 1 договору та викласти його в наступній редакції: 1.1. Відповідач відкриває Позивачеві поточний рахунок/рахунки в національній та (або) в іноземній валюті: №26054011308704 в гривні, №26009011308704 в російських рублях, №26004611308701 в гривні, №26003611308702 в доларах США, №26002611308703 в Євро та №26073113087001 в гривні, та зобов'язується здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а Позивач зобов'язався оплачувати послуги Відповідача згідно тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунку в порядку і на умовах, визначених договором.

27.02.2015р. Позивач подав Відповідачу на виконання платіжне доручення №268 на суму 782000,00 грн., з призначенням платежу «перерахунок коштів, згідно наказу №27/2 від 27.02.2015р. без ПДВ», яке прийняте Відповідачем до виконання, що підтверджується відміткою банку на ньому, проте не виконане останнім.

25.03.2015р. Відповідач надав Позивачеві довідку №63/1250, в якій зазначив що станом на 27.02.2015р. залишок коштів на поточному рахунку Позивача становить 782543,45 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть банківські рахунки для юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги.

Відповідно до п.1.5., 1.12. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках. Банк, який не може виконати розрахунковий документ на списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін зобов'язаний узяти розрахунковий документ платника на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком, надіслати письмове повідомлення платнику про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини.

Згідно з п.1.15. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

З встановлених обставин вбачається, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №113087 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до якого Відповідач зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунка Позивача. Позивачем у лютому 2015р. було подано платіжне доручення Відповідачеві для перерахування грошових коштів з рахунка Позивача, відкритого у Відповідача, на інший рахунок. Проте, при наявності коштів на рахунку Позивача в сумі більшій, ніж зазначена в платіжному дорученні №268 від 27.02.2015р., платіжне доручення Відповідачем виконане не було. При цьому, Відповідачем не було надано повідомлень Позивачеві щодо причин невиконання зазначеного платіжного доручення. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

За вказаних обставин місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача здійснити перерахування грошових коштів у розмірі 782000,00 грн. з рахунку Позивача №26004611308701, відкритого у Відповідача, на рахунок Позивача №26001472442, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".

Апеляційним судом також не приймаються до уваги доводи щодо необґрунтованого задоволення позовних вимог в частині стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги в сумі 5000,00 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволені позову всі витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на Відповідача.

Згідно з п.6.3. постанови Пленуму Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат.

Відповідно до п.6.5. постанови Пленуму Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були понесені витрати за надання правової допомоги, а саме послуги адвоката, в сумі 5000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги №1602/15 від 16.02.2015р., специфікацією від 16.02.2015р. та платіжним дорученням №482 від 24.03.2015р. Враховуючи, що позовні вимоги про зобов'язання Відповідача здійснити перерахування грошових коштів в сумі 782000,00 грн. місцевим судом задоволено повністю, тому місцевий суд обгрунтовано стягнув судові витрати в сумі 5000,00 грн. з Відповідача, розмір яких є спів розмірним з ціною позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2015р. у справі № 910/3754/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2015р. у справі № 910/3754/15-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.06.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.Р. Станік

Г.В. Корсакова