Ухвала суду № 45366283, 28.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"28" квітня 2011 р. Справа № Б-23/75-02(н.р.

вх. № 18402/2-23(н.р.Б-7346/2-19)

Суддя Усатий В.О.

Без участі представників сторін.

розглянувши : ВАТ "АТП-16331" м. Харків

до ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Боржник – Публічне акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5” – звернувся до суду з заявою про роз’яснення ухвали, в якій просить роз’яснити чи поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р. на вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Харківська ТЕЦ-5”, тобто після 16.12.2002 р., а також чи поширюються заходи, встановлені ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на вищенаведені вимоги.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р. було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства „Харківська ТЕЦ-5” (код ЄДРПОУ 05471230) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2004 р. було замінено сторону у справі про банкрутство №Б-23/75-02, а саме боржника – Державне підприємство „Харківська ТЕЦ-5” на Відкрите акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5”. Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2011 р. було змінено найменування боржника з Відкритого акціонерного товариства „Харківська ТЕЦ-5” на Публічне акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5”.

Відповідно абз. 2 п. 7 ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р. було встановлено, що дія мораторію не поширюється на вимоги кредиторів, які виникли з дати прийняття даної ухвали суду.

На момент прийняття ухвали від 16.12.2002 р. була чинною редакція ч. 6 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якої було встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі.

03.04.2003 р. на підставі Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 672-IV до ч. 6 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” були внесені зміни та виключені слова „а також на вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі”.

08.07.2010 р. на підставі Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI ч. 6 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було доповнено словами „на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”.

За таких обставин ч. 6 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з врахуванням змін, внесених Законами України № 672-IV від 03.04.2003 р. та № 2464-VI від 08.07.2010 р. встановлено вичерпний перелік вимог кредиторів, на задоволення яких не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто не застосовуються заходи, передбачені ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

За таких обставин, за змістом ст. 1 та ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов’язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, зобов’язань зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний із його суттю.

Крім того, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство Пленумом Верховного Суду України була видана постанова від 18 грудня 2009 року № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство”, в п. 17 та п. 41 якої містяться роз’яснення положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, які є тотожними вищенаведеним.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити заяву боржника про роз"яснення ухвали суду від 16.12.2002 р.

Керуючись ст. 89 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву боржника про роз"яснення ухвали суду від 16.12.2002 р.

Роз’яснити, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р., заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню), заборонено застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), як за тими вимогами, які виникли до моменту введення мораторію так і за тими вимогами, які виникли після введення мораторію, за винятком вимог передбачених в ч. 6 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалу направити боржнику.

Суддя Усатий В.О.