Рішення № 45365718, 15.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2015 р.Справа № 916/1591/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Баранчук Л.М. (довіреність №721 від 08.12.2014р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест" до відповідача Колективного підприємства „Одеська пересувна механізована колона №8" про стягнення 6 391,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 15.04.2015р. Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Колективного підприємства „Одеська пересувна механізована колона №8", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за надання телекомунікаційних послуг у розмірі 5 745,81грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання Колективним підприємством „Одеська пересувна механізована колона №8" умов укладеного між сторонами договору на установку та підключення телекомунікаційних послуг №00052410004 від 24.05.2000 року в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за надані телекомунікаційні послуги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2015року було порушено провадження у справі №916/1591/15-г із призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.05.2015р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надання телекомунікаційних послуг у розмірі 6 391,60 грн.

Представник відповідача приймав участь в судових засіданнях, однак правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

15.16.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Колективним підприємством «Одеська пересувна механізована колона №8» (надалі - абонент) та Телефонною компанією Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарлеп», правонаступником якого виступає ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (надалі - телефонна компанія), був укладений договір № 00052410004 від 24.05.2000 року на установку та підключення (телекомунікаційні послуги) (надалі - Договір) відповідно до умов якого Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги, а Абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов договору.

З приписами п. 6.1 Договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

Згідно п. 7.3. Договору, невід'ємними частинами даного договору є всі доповнення і додатки до нього.

У додатку №1 до Договору, визначені види та вартість додаткових видів послуг зв'язку.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу телекомунікаційні послуги зв'язку, зокрема в період з 01.01.2014 року по 30.04.2015 року міський телефонний зв'язок (абонентська плата) та в період з 01.01.2014 року по 30.04.2015 року міжміський та мобільний зв'язок, на загальну суму 6 391,60 грн., про що виставлено відповідні рахунки

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем надані послуги не були сплачені, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 6 391,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 16.10.2014 року за вих. №1063/01-08/06 було направлено на адресу відповідача претензію, згідно якої позивач звернувся до останнього з вимогою сплатити наявну заборгованість та попередив, що у випадку її несплати у встановлений строк він буде змушений звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Зазначений документ був отриманий відповідачем 27.10.2014 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без жодного реагування, що в подальшому і призвело до звернення позивача до суду з відповідним позовом з метою стягнення заборгованості за отримані телекомунікаційні послуги в примусовому порядку.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір № 00052410004 від 24.05.2000 року на установку та підключення (телекомунікаційні послуги) як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним відповідно до приписів ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України мають виконуватися належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до п.5. ч.1 ст.33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, тощо, в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги, за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем було надано відповідачу телекомунікаційні послуги зв'язку, зокрема в період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року міський телефонний зв'язок (абонентська плата) та в період з 01.01.2014 року по 01.04.2015 року міжміський та мобільний зв'язок загальну суму 6 391,60 грн., у зв'язку із чим у останнього наявний борг у розмірі 6 391,60 грн.

Доказів оплати заборгованості у розмірі, що заявлена до стягнення, відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

З урахуванням зазначеного, оскільки заборгованість Колективного підприємства „Одеська пересувна механізована колона №8" у розмірі 6 391,60 грн. підтверджується наявними матеріалами справи та доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" про стягнення з відповідача вказаної суми цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест" в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест" до відповідача Колективного підприємства „Одеська пересувна механізована колона №8" про стягнення 6 391,60 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства „Одеська пересувна механізована колона №8" (65025, м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 84; код ЄДРПОУ 05529142) на користь Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (01011, м. Київ, Печерський район, провулок Кутузова, 3, код ЄДРПОУ 19199961) в особі Південної філії Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 2 а, код ЄДРПОУ 34729072) заборгованість у сумі 6 391,60 /шість тисяч триста дев'яносто одна/ грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 22 червня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев