Рішення № 45365364, 11.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015Справа №910/13219/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд»

До Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

Про стягнення 179 948,39 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Борисенко Л.О. - по дов. № б/н від 10.09.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» 179 948,39 грн., з яких 117 245,27 грн. боргу за неналежне виконання умов мирової угоди від 16.01.2014, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2014 у справі № 50/254-43/124-46/304-2012, а також 62 703,12 грн. збитків віз зміни індексу інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 порушено провадження у справі № 910/13219/15 та призначено її до розгляду на 11.06.2015.

Позивач в судовому засіданні 11.06.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 11.06.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 28.05.2015 не виконав.

Однак, відповідачем 04.06.2015 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника, який перебуває у відпустці.

Суд розглянувши подане клопотання відзначає наступне

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити представника у судове засідання.

Доказів того, що керівництво відповідача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.06.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4», наразі має номер № 50/254-43/124-46/304-2012.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва № 50/254-43/124-46/304-2012 від 24.09.2012 Відкрите акціонерне товариство «Трест Київспецбуд», яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд» визнано кредитором Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» на суму 138 020,62 грн. за зобов'язаннями, що виникли за договором субпідряду № 3/4 від 01.08.2006 (п. 1.21 висновку ухвали, з яких 85,00 грн. - перша черга, 137 935,62 грн. - четверта черга).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2014 у справі № 50/254-43/124-46/304-2012 затверджено мирову угоду сторін від 16.01.2014 з додатками, укладену між кредиторами Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» в особі голови комітету кредиторів - представника Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Відкритим акціонерним товариством «Трест Міськбуд-4» в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Поди В.В. та припинено провадження у справі № 50/254-43/124-46/304-2012.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов мирової угоди не було у повному обсязі сплачено вартість заборгованості, в зв'язку з чим у відповідача досі існує борг перед позивачем в розмірі 117 245,27 грн. та нараховані інфляційні втрати в розмірі 62 703,12 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.3. мирової угоди сторони мирової угоди домовились про часткове прощення (списання) боргів Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» зокрема кредитори четвертої черги прощають (списують) 15 % затверджених ухвалою суду боргів на загальну суму - 2 214 310,01 грн.

Відповідно до п. 2.4 мирової угоди кредитор - Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» після прощення (списання) боргів Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» у розмірі передбаченим п. 2.3. мирової угоди, бере на себе виконання зобов'язань боржника - Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4» перед усіма кредиторами, зобов'язання перед якими не погашені на день підписання мирової угоди, відповідно до вимог кредиторів, затверджених згаданою вище ухвалою, крім вимог Державної податкової інспекції в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на суму 1 388 637,38 грн., Державної податкової інспекції в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на суму 3 096,38 грн., Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на суму 530 613,83 грн., які погашаються боржником самостійно.

Згідно з п. 2.6. мирової угоди Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» зобов'язується погасити вимоги конкурсних кредиторів, крім кредиторів зазначених в п. 2.4. мирової угоди, в розмірі та на умовах відстрочення погашення заборгованості.

Пунктом 3.3.5 мирової угоди визначено, що виплата вимог кредиторів четвертої черги зокрема Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» на суму 117 245,27 грн. здійснюється Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» протягом 6 (шести) місяців з моменту набрання законної сили ухвали Господарського суду міста Києва про затвердження умов мирової угоди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 50/254-43/124-46/304-2012 від 22.04.2014 ухвала Господарського суду міста Києва № 50/254-43/124-46/304-2012 від 24.01.2014 залишена без змін.

Отже, ухвала Господарського суду міста Києва № 50/254-43/124-46/304-2012 від 24.01.2014 набрала законної сили 22.04.2014.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.4. мирової угоди зобов'язання по цій мировій угоді повинні виконуватись належним чином і в установлений нею строк, одностороння відмова від виконання умов цієї мирової угоди, а також одностороння зміна її положень не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов мирової угоди, не виконав свого обов'язку щодо сплати заборгованості по справі № 50/254-43/124-46/304-2012, в результаті чого борг становить 117 245,27 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 8 п. 7.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження»), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 117 245,27 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов мирової угоди, у визначений строк оплату боргу не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за мировою угодою, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 62 703,12 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 62 703,12 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» (м. Київ, вул. Спаська, 31-б, код ЄДРПОУ 04012744) 117 245 (сто сімнадцять тисяч двісті сорок п'ять) грн. 27 коп. основного боргу, 62 703 (шістдесят дві тисячі сімсот три) грн. 12 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 598 (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.06.2015.

СуддяВ.В. Сівакова