Рішення № 45365027, 02.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/96/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 Справа № 908/2215/15-г

м. Запоріжжя

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (69068, м. Запоріжжя, пр-т. Моторобудівників, буд. 15, ідентифікаційний код 14307794)

про стягнення 38 040, 85 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: Польнікова Н.В., довіреність № 184 від 31.07.2014р.

від відповідача: Сидоренко А.С., довіреність № 14-100 від 18.04.2014р.

ВСТАНОВЛЕНО:

02.04.2015р. на адресу Господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшла позовна заява № 14/2-302 з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про стягнення суми пені - 29 496, 07 грн., 3% річних - 6 046, 08 грн., суми інфляційних витрат - 2 498, 70 грн.

Ухвалою від 02.04.2015р. за поданими позовними матеріалами порушено провадження № 24/96/15, розгляд господарської справи № 908/2215/15-г був призначений на 25.05.2015р. о 12-00 год.

В судовому засіданні 25.05.2015р. згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 02.06.2015р.

Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники сторін не заявили клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 02.06.2015р. у справі згідно із положеннями статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. 21.12.2012р. НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ПАТ «Мотор Січ» (покупець) уклали договір № 13/2313-ТЕ-13 купівлі - продажу природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013р. природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору, відповідно до пункту 3.3 договору, приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. На виконання договору продавець з січня по грудень 2013р. передав, а покупець отримав природний газ разом на суму 13 292 396, 61 грн. Відповідно до пункту 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. За поясненнями позивача, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 13 292 396, 61 грн. Позивач вказує, що відповідач, всупереч пунктів 1.1 та 6.1 договору неодноразово порушував строки оплати поставленого природного газу, виконував зобов'язання неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечує проти заявленого позову з огляду на такі обставини. АТ «Мотор Січ» і ПАТ «НАК «Нафтогаз України» як сторони у відносинах з перерахування по ланцюгу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання пільг, субсидій та компенсацій населенню, зобов'язані виконувати положення постанови Кабінету Міністрів України № 20 і Порядку, затвердженого Наказом № 55/57/43, оскільки, згідно змісту статті 4 всіх спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог таких законодавчих актів. За висновком позивача, відносини між сторонами, що виникли з приводу погашення суми заборгованості, що майже щомісяця формувалися в межах договору № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р., підпадали під врегулювання спеціальних законодавчих приписів постанови КМ України № 20 і Порядку, затвердженого наказом № 55/57/43, а не договору № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р. Позивач вважає, що спільні протокольні рішення, як письмові угоди, є змінами до договору № 13/2313 -ТЕ -13 від 21.12.2012р., оскільки їх положеннями визначається процедура здійснення остаточних щомісячних платежів за поставлений природний газ за договором № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р. Такі спільні протокольні рішення оформлені письмово та підписані уповноваженими представниками сторін. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи № 908/2215/15-г, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

21.12.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (покупець) укладений договір купівлі - продажу природного газу № 13/2313-ТЕ-13, відповідно до предмету якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору купівлі - продажу природного газу № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р. передбачено, що газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо - комерційної діяльності).

Розділом 2 договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 11 920,0 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (таблиця наведена на першій сторінці договору № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р.).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання - передачі газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання - передачі газу, який є підставою для остаточного розрахунку між сторонами.

У відповідності до розділу 5 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 13 004 720, 00 грн., крім того ПДВ - 2 600 944, 00 грн., разом з ПДВ - 15 605 664, 00 грн.

Сторонами досягнуто згоди, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовим коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Розділом 6 договору визначено, що кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та /або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання: 2) у другу чергу погашається неустойка: 3) у третю чергу погашається основна сума боргу. Звірка взаєморозрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання - передачі газу протягом 10 - ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Сторонами досягнуто домовленості, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за цим договором. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розділом 10 договору визначено, що усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до положень розділу 11 договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації до 31 грудня 2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У підтвердження поставки природного газу позивачем до матеріалів справи надані належним чином засвідчені копії актів приймання - передачі природного газу, а саме: від 31.01.2013р. на суму 6 547, 32 грн.; від 31.01.2013р. на суму 2 367 567, 75 грн.; від 28.02.2013р. на суму 1 929 011, 94 грн.; від 28.02.2013р. на суму 5 276, 07 грн.; від 31.03.2013р. на суму 5 515, 66 грн.; від 31.03.2013р. на суму 1 978 211, 67 грн.; від 30.04.2013р. на суму 527, 61 грн.; від 30.04.2013р. на суму 576 549, 42 грн.; від 31.05.2013р. на суму 345, 64 грн.; від 31.05.2013р. на суму 357 448, 26 грн.; від 30.06.2013р. на суму 300 733, 70 грн.; від 30.06.2013р. на суму 286, 72 грн.; від 31.07.2013р. на суму 282 245, 18 грн.; від 31.07.2013р. на суму 295, 88 грн.; від 31.08.2013р. на суму 248, 75 грн.; від 31.08.2013р. на суму 233 333, 48 грн.; від 30.09.2013р. на суму 370 719, 61 грн.; від 30.09.2013р. на суму 325, 98 грн.; від 31.10.2013р. на суму 2 753, 26 грн.; від 31.10.2013р. на суму 1 035 202, 77 грн.; від 30.11.2013р. на суму 1 524 741, 44 грн.; від 30.11.2013р. на суму 3 752, 17 грн.; від 31.12.2013р. на суму 2 304 343, 87 грн.; від 31.12.2013р. на суму 6 412, 46 грн.

Загальна сума вартості поставленого природного газу та послуг з транспортування за період з січня по грудень 2013р., становить 13 292 396, 61 грн.

За даними позивача відповідачем сплачено вартість поставленого природного газу та наданих послуг з транспортування у розмірі 13 292 396, 61 грн. з порушенням термінів, встановлених умовами договору купівлі - продажу.

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 29 496, 07 грн., суми 3 % річних у розмірі 6 046,08 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 2 498, 70 грн.

Оцінивши надані сторонами документальні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень статті 11 Цивільного кодекс у України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші право чини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту договору слідує, що предметом договору є купівлі - продажу природного газу з метою виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Отже, відповідальність ПАТ «Мотор Січ» з забезпечення населення тепловою енергією вимагає одночасно виконувати не тільки вимоги договору купівлі - продажу № 13/2313-Те-13 від 21.12.2012р., а й вимоги спеціальних законодавчих актів, якими передбачається процедура розрахунку і надання населенню не тільки теплової енергії, а і пільг, субсидій та компенсацій на оплату тепло -, водопостачання.

З метою об'єктивного та повного вирішення спору, судом враховуються положення постанови КМ України від 11.01.2005р. № 20, якою передбачений наступний порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій: Державна казначейська служба перераховує суми субвенцій на рахунки обласних бюджетів, відкриті в органах Державної казначейської служби, за видатками, зазначеними в пункті 1 цього порядку, які підтверджуються заявками обласних міських державних адміністрацій; обласні державні адміністрації розподіляють перераховану субвенцію між бюджетами районів і міст обласного значення; районні державні адміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів; органи Державної казначейської служби на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг); для проведення розрахунків відповідно до вказаного порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Державної казначейської служби. Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння і договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Наказом Міністерства палива та енергетики України затверджено наступний Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію: порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, головними фінансовими управліннями обласних державних адміністрацій, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок» та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМ України від 11.01.2005р. № 20; розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання; усі учасники розрахунків зобов'язані забезпечувати підписання спільних протокольних рішень на проведення розрахунків протягом 2 - х робочих днів з дня отримання таких спільних протокольних рішень; постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до порядку, затвердженого постановою КМ України від 11.01.2005р. № 20, складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а у разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), про що визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів; зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються відповідним головним фінансовим управлінням; відповідні фінансові управління узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами; спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків; відповідні головні фінансові управління надають головним управлінням державної казначейської служби довідку - заявку на перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло - водопостачання і водовідведення, квартирної плати, до 20-го числа поточного місяця у частині розрахунків за природний газ; не пізніше ніж за 2 дні до проведення розрахунків усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, надають до Державної казначейської служби України та його територіальних органів, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення. Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Державної казначейської служби України та його територіальних органів. Органи Державної казначейської служби України перевіряють правильність оформлення платіжних доручень щодо відповідності підписаним спільним протокольним рішенням; розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та транспортувальників ресурсів; проведення розрахунків за теплопостачання, природний газ та його транспортування здійснюється таким чином: на підставі платіжних доручень органи Державної казначейської служби України перераховують кошти на рахунки теплопостачальних та газопостачальних організацій, які відкриті в органах Державної казначейської служби України. Останнім отримувачем коштів від постачальників ресурсів при розрахунках за теплопостачання, джерелом якого є природний газ, є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»; розрахунки учасників розрахунків здійснюються як у рахунок погашення заборгованості за природний газ, так і в рахунок оплати вартості планових обсягів постачання природного газу у поточному місяці; усі учасники розрахунків, що проводяться за порядком, залежно від виду платежу в графі «призначення платежу» платіжних доручень вказують такі параметри: розрахунковий період, вид бюджетного фінансування (пільги -«п», субсидії - «с»), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, номер та дату спільного протокольного рішення за наявності договору - дату та номер його укладення тощо; до 10-го числа місяця, наступного за звітним, відповідні головні фінансові управління складають з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) акти звіряння або договори і передають зведені реєстри актів звіряння спожитого природного газу та теплової енергії до ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз»; у частині пільг, субсидій та компенсацій населенню.

Отже, враховуючи положення порядку, взаєморозрахунки між постачальниками та транспортувальниками ресурсів і розпорядниками коштів, виділених з державного бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій населенню, відбуваються або у спосіб складання актів звірки у разі проведення розрахунків, які здійснюються у рахунок погашення заборгованості за природний газ, або шляхом укладення договору у разі проведення розрахунків з попередньої оплати ресурсів (оплата вартості планових обсягів постачання природного газу у поточному місяці).

До матеріалів справи відповідачем надані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету у 2013р.

Проаналізувавши зміст наданих відповідачем спільних протокольних рішень, суд дійшов висновку, що кожне спільне протокольне рішення і платіжні доручення про перерахування АТ «Мотор Січ» позивачу отриманих по ланцюгу коштів, як вартість пільг та субсидій населенню вказують, що такі розрахунки між сторонами, по - перше, здійснюються в межах договору № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р., укладеного між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та АТ «Мотор Січ» і, по - друге, є одночасно процедурою погашення зобов'язань АТ «Мотор Січ» з остаточної оплати вартості поставленого природного газу у визначеному місяці в розмірі отриманих по спільному протокольному рішенню сум пільг і субсидій населенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що день проведення взаєморозрахунків між сторонами, які здійснювались на підставі укладених між ними спільних протокольних рішень для можливості отримання населенням пільг, був одночасно днем погашення заборгованості за поставлений позивачем природний газ у відповідному місяці поставки по договору № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підписання сторонами у 2013р. спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови КМ України № 20 і порядку, затвердженого наказом № 55/57/43, враховуючи зміст спільних протокольних рішень і первинних документів, складених на їх виконання, а також на виконання умов договору № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р., засвідчує, що сторони фактично погодились, що залишок оплати поставленого природного газу по договору, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

Отже, дії сторін з питань остаточних розрахунків за договором № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р. за їх взаємною згодою і домовленістю з метою надання населенню права на отримання пільг з оплати теплової енергії, були підпорядковані вимогам спільних протокольних рішень і спеціальних нормативно - правових актів.

Згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання визначенні в розділі 11 договору, в якому зазначено, що договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін і діє у частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Порядок здійснення розрахунків за поставлений газ передбачений пунктом 6.4 договору і стосується саме розрахунків, здійснених за чергою, в зв'язку з чим виконання останньої черги - оплати фактично поставленого газу, засвідчує виконання покупцем зобов'язань зі здійснення розрахунків за всіма чергами повністю.

З матеріалів справи, зокрема, роздруківки операцій за договором № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р. слідує, що відповідач повністю розрахувався за поставлений в 2013р. природний газ, тобто здійснив розрахунки за третьою чергою.

Фактично, акт звірки і роздруківка позивача по операціям за договором № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р., як документи, що засвідчують кожною стороною договору виконані розрахунки між ними і підтверджують відсутність боргу, зафіксували виконання відповідачем і прийняття позивачем 27.01.2014р. повної оплати по договору № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Фактично, застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України можливо у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, відповідачем чітко виконувались положення договору купівлі - продажу природного газу № 13/2313-ТЕ-13 від 21.12.2012р. та спільних протокольних рішень, а тому відсутні будь - які правові підстави вважати, що відповідачем порушені терміни оплати вартості поставленого позивачем природного газу та послуг з транспортування природного газу.

З урахуванням викладених обставини, позовні вимоги в частині стягнення суми 3 % річних - 6 046, 08 грн. та суми інфляційних витрат у розмірі 2 498, 70 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені в сумі 29 496, 07 грн.

Відповідно до положень статей 230, 232 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки позивачем документально не доведений факт порушення відповідачем господарського зобов'язання в частині своєчасної оплати поставленого у 2013р. позивачем природного газу, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 29 496, 07 грн., залишаються судом без задоволення.

У позові слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст.49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 18.06.2015р.