Рішення № 45364959, 11.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/55/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 Справа № 908/2539/15-г

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача: Донецького регіонального центру з гідрометеорології, м. Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 17066,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” з позовом про стягнення з Донецького регіонального центру з гідрометеорології 14568,48 грн. основного боргу за договором № 323-П-МАФ-14 від 31.12.2014 р. на відшкодування витрат, 512,52 грн. пені, 1958,64 грн. – інфляційних втрат, 26,76 грн. – 3% річних, всього 17066,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення умов договору №323-П-МАФ-14 від 31.12.2014 р. на відшкодування витрат МФ ДП «Адміністрація морських портів України», пов’язаних з утриманням орендованого приміщення, відповідач не оплатив витрати позивача, пов’язані з електро, водо, тепло забезпеченням та послугами водовідведення орендованого приміщення, а також витрати по сплаті земельного податку за січень-лютий 2015 року в загальній сумі 14568,48 грн. За прострочення строків оплати витрат позивачем нарахована пеня в сумі 512,52 грн., 3% річних в сумі 26,76 грн. та інфляційні втрати в сумі 1958,64 грн. за період з 26.02.2015р. по 06.04.2015 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 625, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2015 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/55/15 та призначено розгляд справи на 26.05.2015 р.

У зв’язку з перебуванням судді Мойсеєнко Т.В. на лікарняному, розгляд справи, призначений на 26.05.2015 р., було перенесено на 11.06.2015 р.

В судове засідання 11.06.2015 р. сторони своїх представників не направили, у зв’язку з цим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а також заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв’язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 14568,48 грн., просить стягнути з відповідача лише суму пені – 512,52 грн., інфляційних втрат – 1958,64 грн. та 3% річних – 26,76 грн.

Заява про зменшення позовних вимог не суперечить ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду. У зв’язку з цим має місце нова ціна позову про стягнення 2497,92 грн.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він визнав позовні вимоги у повному обсязі, просить розглянути справу без присутності його представника.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

26.11.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Донецьким регіональним центром з гідрометеорології (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди № 5896/2013 від 26.11.2013 р. нерухомого майна, що належить до державної власності.

Об’єктом оренди відповідно до п.1.1 цього договору є нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 204,7 кв.м. на першому та другому поверхах адміністративної будівлі житлового комунального господарства порту (реєстровий номер 01125755.1.МЯФМШК504) (далі – майно), які розташовані за адресою: м.Маріуполь, пр. Луніна, 5 та знаходиться на балансі Маріупольської філії ДП «Адміністрація морських портів України (балансоутримувач, позивач у справі).

Згідно з п. 5.11 договору оренди орендар зобов’язується здійснювати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та витрат зі сплати податку на землю.

26.11.2013 р. орендоване майно передано відповідачу за актом приймання-передачі.

Згідно з договором № 4 від 22.01.2015 р. про внесення змін до договору оренди продовжено дію договору оренди до 31.12.2015 р.

На підставі даного договору оренди між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі начальника Маріупольської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація, позивач) та Донецьким регіональним центром з гідрометеорології (відповідач) укладено договір № 323-П-МАФ-14 від 31.12.2014 р., за умовами якого відповідач зобов’язується своєчасно відшкодовувати позивачу витрати, пов’язані з утриманням орендованих приміщень (далі – приміщення), загальною площею 204,7 кв.м., на першому та другому поверхах адміністративної будівлі житлового комунального господарства порту, а саме: сплату земельного податку, постачання електроенергії, теплової енергії, водоспоживання та скидання стоків в міську каналізацію (надалі по договору – витрати), за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 1.2 договору вказані витрати здійснюються для приміщень, які знаходяться у будівлі за адресою: пр. Луніна, 5, м. Маріуполь, Донецька область.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що відшкодування витрат здійснюється на підставі підписаних сторонами актів на відшкодування витрат, протягом десяти банківських днів з моменту надання адміністрацією оригіналів рахунків.

У пунктах 2.3 – 2.6 договору також погоджено, що відповідно до витрат, які визначені в п.1.1 цього договору, сторони щомісячно складають акти на відшкодування витрат. Витрати адміністрації визначаються розрахунком адміністрації на підставі діючих тарифів на комунальні послуги, а також надбавок, що зумовлюються вартістю витрат адміністрації, пов’язаних з передачею цих послуг через мережі постачальника, які знаходяться у користуванні адміністрації (надалі – мережі). Розмір відшкодування витрат адміністрації з податку на землю розраховується пропорційно кількості одиниць площі оподаткування земельної ділянки, які використовуються Донецьким регіональним центром з гідрометеорології. Розрахунки сум витрат проведені у додатках № № 1, 2, 3, 4 до цього договору, які є його невід’ємними частинами, без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з діючим законодавством України. У випадках, коли витрати мають сезонний характер, між сторонами складається акт у місцях, в яких були здійснені витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про відшкодування витрат сторонами підписані двосторонні акти на відшкодування витрат, пов’язаних з електро, водо теплозабезпеченням та послугами водовідведення орендованого приміщення за січень 2015 року в сумі 5266,98 грн., за лютий 2015 року – в сумі 6524,84 грн., а також акти на відшкодування витрат зі сплати земельного податку за січень 2015 року в сумі 174,29 грн. та лютий 2015 року – в сумі 174,29 грн. (без урахування ПДВ).

На підставі цих актів позивачем виставлені рахунки № 157 від 31.01.2015 р. на суму 6529,52 грн. з ПДВ та № 357 від 28.02.2015 р. на суму 8038,96 грн. з ПДВ.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 2.2 договору відшкодування витрат здійснюється на підставі підписаних сторонами актів на відшкодування витрат, протягом десяти банківських днів з моменту надання адміністрацією оригіналів рахунків.

Згідно переліку рахунків, виставлених клієнтам, рахунок № 157 від 31.01.2015 р. на суму 6529,52 грн. отриманий відповідачем 11.02.2015 р., отже він мав бути оплачений до 25.02.2015р. Рахунок № 357 від 28.02.2015 р. на суму 8038,96 грн. отриманий відповідачем 13.03.2015 р., отже він мав бути оплачений до 27.03.2015 р. Рахунки оплачені відповідачем з простроченням 26.05.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Донецький регіональний центр з гідрометеорології несе відповідальність за несвоєчасне внесення плати за цим договором – у розмірі суми боргу, скоригованого на індекс інфляції за час прострочення (враховуючи день погашення зобов’язання), трьох відсотків річних від простроченої суми, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на момент виникнення зобов’язання) – за кожен день прострочення платежу.

За прострочення оплати рахунку № 157 від 31.01.2015 р. на суму 6529,52 грн. позивачем нарахована пеня за період з 26.02.2015 р. по 06.04.2015 р. (40 днів) в сумі 406,80 грн. За прострочення оплати рахунку № 357 від 28.02.2015 р. на суму 8038,96 грн. нарахована пеня за період з 30.03.2015 р. (8 днів) в сумі 105,72 грн. Всього нараховано пеню в сумі 512,52 грн.

Розрахунок пені судом перевірний, вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 512,52 грн. визнані обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати рахунку № 157 від 31.01.2015 р. на суму 6529,52 грн. позивачем нараховані 3% річних за період з 26.02.2015 р. по 06.04.2015 р. (40 днів) в сумі 21,47 грн. За прострочення оплати рахунку № 357 від 28.02.2015 р. на суму 8038,96 грн. нараховані 3% річних за період з 30.03.2015 р. (8 днів) в сумі 5,29 грн. Всього нараховано 3% річних в сумі 26,76 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 26,76 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховані інфляційні втрати по рахунку № 157 від 31.01.2015 р. на суму 6529,52 грн. за період з 26.02.2015 р. по 06.04.2015 р. в сумі 1090,43 грн. та по рахунку №357 від 28.02.2015 р. на суму 8038,96 грн. – за період з 30.03.2015 р. по 06.04.2015 р. в сумі 868,21 грн.

Інфляційні втрати розраховані невірно. По-перше, позивачем не зазначено, за які конкретно місяці прострочення використані індекси інфляції та в якому розмірі, а зазначений лише календарний період прострочення, за який розраховані інфляційні втрати.

По-друге, за період прострочення, який вказаний для рахунку №357 від 28.02.2015 р., заборгованість існувала менше місяця, тому інфляційні втрати за цей період не нараховуються.

Верховний Суд України у листі від 03.04.1997р. № 62-97Р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

В п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» звернуто увагу господарських судів на те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

Враховуючи зазначене, за період прострочення з 26.02.2015 р. по 06.04.2015 р. по рахунку № 157 від 31.01.2015 р. інфляційні втрати слід розраховувати за березень 2015 року (110,8%), оскільки станом на 06.04.2015 р. прострочення становить менше місяця. Звідси інфляційні втрати від суми боргу 6529,52 грн. становлять 705,19 грн.

По рахунку №357 від 28.02.2015 р. інфляційні втрати судом не нараховуються, оскільки прострочення оплати за період з 30.03.2015 р. по 06.04.2015 р. становить менше місяця.

Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково – в сумі 705,19 грн. У стягненні інфляційних втрат в сумі 1253,45 грн. суд відмовляє.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Донецького регіонального центру з гідрометеорології (пр. Адмірала Луніна, 5, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 19378681, п/р № 35220295016216, 31255295416216 в Управлінні державної казначейської служби України Донецької області, у м.Донецьк, код банку 834016) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (пр. Адмірала Луніна, 3, м.Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 38728439, п/р № 2600400028529 у філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Маріуполь, код банку 335957) пеню в сумі 512,52 грн. (п’ятсот дванадцять грн. 52 коп.), інфляційні втрати в сумі 705,19 грн. (сімсот п’ять грн. 19 коп.), 3% річних в сумі 26,76 грн. (двадцять шість грн. 76 коп.) та витрат зі сплати судового збору в сумі 910,22 грн. (дев’ятсот десять грн. 22 коп.).

Видати наказ.

В задоволенні іншої часини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 19.06.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.