Ухвала суду № 45364949, 17.06.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.06.2015 Справа № 908/601/15-г

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г. розглянувши матеріали справи за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком»», м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ

про визнання права власності

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" звернулося до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання права власності на майно.

Розглянувши зустрічну позовну заяву суд дійшов висновку, що слід відмовити у її прийнятті, виходячи з наступного:

Статтею 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Так, позивач за зустрічним позовом, з посиланням на приписи ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить суд відстрочити сплати судового збору.

За наслідками розгляду зазначеного клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв'язку із наступним, зокрема:

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.13 р. встановлено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Застосування приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає врахування судом майнового стану сторонни.

При цьому, слід зазначити, що доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати). Втім, на підтвердження зазначених у клопотанні обставин заявником не надано будь-яких доказів які б, свідчили що майновий стан позивача перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також не доведено належними та допустимими доказами існування тяжкого фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнис».

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відтак, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя встановив:

- позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є порушенням пункту 4 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Нормою Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі 1218,00 грн.

Згідно п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Проте, позивачем до позовної заяви не додані докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Суд звертає увагу заявника, що визначальним в данному випадку є факт надходження належної досплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, що кореспонудється з приписмаи ст. 57 ГПК України.

При цьому норми процессуального закону, у т.ч. розділи IV, VIII, IX ГПК України та всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви є обов'язковими, оскільки їх обов'язковість встановлена законодавцем у процесуальному законі і не може залежати від бажання особи, що звертається із позовом до суду, і положення вказаних норм ГПК України не передбачають обов'язку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати належні докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом (в т.ч. процесуальним) і судом. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Згідно з пунктом 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 60, п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання права власності на майно, без розгляду.

Надіслати позовні матеріали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком": 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2.

Додаток: позовна заява з матеріалами всього на 5 аркушах (в тому числі оригінали опису вкладення від 15.06.15 р. на 1 арк. та фіскального чеку № 5973 від 15.06.15р. на 1 арк.).

Суддя О.Г. Смірнов