Рішення № 45364564, 16.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.15р. Справа № 904/3093/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпропетровськ

до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 13221грн.53коп.

Представники:

Від позивача: Духневич Т.С., дов. №57 від 25.05.2015р.

Від відповідача: Кузьміна І.С., дов. №11-58/1877 від 05.03.2015р.

В судовому засіданні від 19.05.2015р. було оголошено перерву до 03.06.2015р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з позовом про стягнення суми основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 11601грн.52коп., пені в розмірі 896грн.39коп., 3% річних в розмірі 86грн.31коп. та суми інфляційної складової в розмірі 637грн.31коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2014/ТП-Б-173101 від 27.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2015р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначався в судових засіданнях на 19.05.2015р., 03.06.2015р. та 16.06.2015р.

19.05.2015р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 11601грн.52коп., пеню в розмірі 1507грн.50коп., 3% річних в розмірі 113грн.64коп. та суму інфляційної складової в розмірі 2584грн.53коп. Дослідивши вказану заяву в судовому засіданні від 19.05.2015р., суд прийняв її до розгляду.

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області 19.05.2015р. надало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що він повністю погасив заборгованість за договором за період березень - листопад 2014р. та частково сплатив заборгованість за грудень 2014р. Також відповідач зазначає, що на теперішній час залишається несплаченою заборгованість за поставлений природний газ в грудні 2014р. в розмірі 2995грн.41коп., яка за твердженням відповідача перевищує суму договірних зобов'язань.

03.06.2015р. відповідач надав відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому просить відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" посилаючись на те, що відповідач повністю погасив заборгованість за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2014/ТП-Б-173101 від 27.03.2014р.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 12.06.2015р. надало заяву про зменшення розміру позовних вимог №11/3-0325 від 12.06.2015р. Відповідно до тексту зазначеної заяви, позивач просить стягнути з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області суму основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 2995грн.41коп., пеню в розмірі 527грн.32коп., 3% річних в розмірі 44грн.15коп. та суму інфляційної складової в розмірі 838грн.42коп. Зменшення розміру позовних вимог відбулось внаслідок часткової оплати заборгованості відповідачем та перерахунку розміру штрафних санкцій.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про зменшення розміру позовних вимог та встановивши чи стосується ця заява прав і обов`язків сторін щодо предмету позову, суд прийняв заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, предметом розгляду у справі є стягнення з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" суми основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 2995грн.41коп., пені в розмірі 527грн.32коп., 3% річних в розмірі 44грн.15коп. та суми інфляційної складової в розмірі 838грн.42коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

27.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - постачальник) та Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (далі - споживач) підписаний договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2014/ТП-Б-173101 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку №2 до договору.

Згідно з пунктом 3.3 договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку №1 до договору.

За приписами пункту 3.5 договору на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку сторонами складаються щомісяця акти приймання - передачі газу.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка №2 до договору.

Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 5 календарних днів до початку місяця поставки газу (пункт 4.6.1 договору).

Відповідно до пункту 4.6.3 договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Додатковою угодою №4 від 21.10.2014р. до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2014/ТП-Б-173101 від 27.03.2014р. сторони узгодили ціну за 1000куб.м. природного газу в розмірі 6494грн.016коп. та встановили договірні обсяги постачання газу на грудень 2014р. в розмірі 1,184тис.куб.м. Зазначена додаткова угода до договору підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.

Додатковою угодою №6 від 23.12.2014р. до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2014/ТП-Б-173101 від 27.03.2014р. сторони узгодили ціну за 1000куб.м. природного газу в розмірі 7749грн.84коп. та встановили договірні обсяги постачання газу на грудень 2014р. в розмірі 1,755тис.куб.м. Зазначена додаткова угода до договору підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень.

Враховуючи положення пункту 4.6.1 договору та положення додаткових угод до договору Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області було зобов'язано сплатити вартість обсягу поставки газу запланованого на грудень 2014р. в розмірі 7688грн.91коп. в строк до 25.11.2014р. (включно).

Відповідач свої грошові зобов'язання з оплати обсягу поставки газу запланованого на грудень 2014р. виконав, але з порушення строків передбачених пунктом 4.6.1 договору, що підтверджується платіжним дорученням №45941 від 24.12.2014р., яке проведено банком 30.12.2014р.

31.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області підписаний акт прийому - передачі природного газу №00006055 від 31.12.2014р. Відповідно до зазначеного акту в грудні 2014р. позивач поставив відповідачу природний газ на суму 11601грн.52коп.

З урахуванням грошових коштів, сплачених Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області згідно з платіжним дорученням №45941 від 24.12.2014р., вартість поставленого в грудні 2014р. природного газу, яка підлягає оплаті становить 2995грн.41коп. Враховуючи положення пункту 4.6.3 договору, відповідач був зобов'язаний оплатити зазначену суму в строк до 05.01.2015р. (включно).

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області своїх зобов'язань з оплати природного газу поставленого згідно з актом прийому - передачі природного газу №00006055 від 31.12.2014р. належним чином не виконало, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2995грн.41коп.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Недостатність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 також викладена позиція про те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2995грн.41коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Позивач на підставі пункту 6.2.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за порушення пункту 4.6.1 договору за період з 26.11.2014р. по 29.12.2014р. в розмірі 200грн.54коп. та пеню за порушення пункту 4.6.2 договору за період з 06.01.2015р. по 07.04.2015р. в розмірі 326грн.78коп.

Дослідивши розрахунки пені надані позивачем, суд дійшов висновку, що вони зроблені вірно та відповідають вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 527грн.32коп.

Вказана сума є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

За власною ініціативою суд зменшує розмір штрафних санкцій, а саме - пені з 527грн.32коп. до 263грн.66коп.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат за періоди з 26.11.2014р. по 29.12.2014р. та з 06.01.2015р. по 07.04.2015р. в загальному розмірі 838грн.42коп.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат судом встановлено, що в ньому допущено помилку.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних витрат в розмірі 730грн.08коп. за періоди з 26.11.2014р. по 29.12.2014р. та з 06.01.2015р. по 07.04.2015р.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми інфляційної складової в розмірі 108грн.34коп. слід відмовити.

Також, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних в розмірі 44грн.14коп. за періоди з 26.11.2014р. по 29.12.2014р. та з 06.01.2015р. по 07.04.2015р.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 44грн.14коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення суми основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 2995грн.41коп., пені в розмірі 527грн.32коп., 3% річних в розмірі 44грн.15коп. та суми інфляційної складової в розмірі 838грн.42коп. - задовольнити частково.

Зменшити розмір заявленої до стягнення пені з 527грн.32коп. до 263грн.66коп.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 34984907; місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, буд. 21а) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (ідентифікаційний код: 03340920; місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2) суму основного боргу за поставлений природний газ в розмірі 2995грн.41коп., пеню в розмірі 263грн.66коп., 3% річних в розмірі 44грн.15коп., суми інфляційної складової в розмірі 730грн.08коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1782грн.92коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми інфляційної складової в розмірі 108грн.34коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 16.06.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 22.06.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова