Рішення № 45364058, 16.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Головачова Я.В., Поліщук Н.В., при секретарі Прохоровій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2015 року,-

встановила:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом.

Зазначала, що між нею та відповідачем було укладено договір на користування автомобільною стоянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Правди, 19 А.

У ніч на 27 січня 2013 року внаслідок підпалу її автомобіль «Infiniti FX50», номерний знак НОМЕР_1, був пошкоджений, чим була заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Посилалась на те, що шкода була заподіяна з вини ТОВ «Подол Арт Проект», працівники якого не забезпечили належну охорону транспортного засобу.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 203 206 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 8 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 275 грн. 66 коп.

Зобов'язано, після відшкодування шкоди, ОСОБА_1 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» пошкоджені деталі згідно калькуляції № с13/823: лобове скло, герметик лобового скла, датчик дощу, кроншт датчика дощу, скло двері переднє праве, ущільнювач скла переднього правового, декоративну полосу дверної рами передню праву, ущільнювач передній лівий, ущільнювач передній правий, ущільнювач задній лівий, ущільнювач задній правий, кришка багажника, ущільнювач кришки багажника, герметик заднього скла, з-фон внутрішнього лівого в складі, з-фон внутрішній правий в складі, центральний консоль, антиалергічний фільтр, подушку безпеки для голови передню ліву, подушку безпеки для голови передню праву, ремні безпеки передні правий, лівий, задні праві, середній, лівий, настил пола, обл. в в-стойки лівий та правий, елемент повітряного фільтра лівий та правий, комплект проводки кузова, стеля, сидіння водія, сидіння пасажира переднє праве, сидіння заднє.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ПодолАрт Проект» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ТОВ «ПодолАрт Проект» підтримав апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено договір зберігання, за яким відповідач зобов'язувався зберігати автомобіль позивача на автостоянці, але своє зобов'язання виконав неналежно, допустив можливість підпалу автомобіля, чим заподіяв позивачу матеріальну і моральну шкоду.

З висновками суду в частині стягнення моральної шкоди погодитись не можна.

Інші висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що автомобіль «Infiniti FX50», номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_1 (т.1 а.с. 87).

01 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Подол Арт Проект» укладено договір № 40 про надання паркомісця (т.1, а.с.21).

Відповідно до умов договору ТОВ «Подол Арт Проект» передає, а Клієнт приймає в тимчасове платне користування паркомісце на автостоянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а клієнт використовує паркомісце для стоянки автомобіля «InfinitiFX50», номерний знак НОМЕР_1.

В пункті 2.2. договору сторони встановили, що ТОВ «Подол Арт Проект» зобов'язується забезпечити охорону автомобіля під час знаходження його на паркомісці цілодобово.

27 січня 2013 року о 03 год. 00 хв. на автостоянці виникла пожежа, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Infiniti FX50», номерний знак НОМЕР_1, про що складено відповідний акт про пожежу.

27 січня 2013 року по даному факту відкрито кримінальне провадження №12013110070000713, відповідно до якого 27 січня 2013 року близько 03.00 год. по АДРЕСА_1 невстановлена особа умисно намагалася знищити шляхом підпалу автомобіль «Infiniti FX50», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1

Особа, яка вчинили підпал, на час розгляду справи, не встановлена.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № С13-823 від 30.08.2013 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику «Infiniti FX50», номерний знак НОМЕР_1, становить 167 456 грн. 02 коп. Вартість визначена за витратним підходом. (т. 1, а.с.52-59).

Згідно із ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За змістом ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення договору між фізичною та юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Пунктом 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженихпостановою Кабінету міністрів України № 115 від 22 січня 1996 року, автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що строк дії договору № 40 від 01 листопада 2009 року закінчився 31 грудня 2009 року. Після цього сторони угод зберігання не укладали. Отже, між сторонами відсутні будь-які договірні правовідносини.

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції вірно вважав, що недодержання сторонами передбаченої законом письмової форми угоди не позбавляє їх права в разі виникнення спору доводити наявність зобов'язальних правовідносин іншими засобами доказування, до яких, зокрема слід віднести: квитанції, розписки, чеки, платіжні доручення тощо ( п. 21, п. 23 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції працівниками ТОВ «Подол Арт Проект» був прийнятий автомобіль позивача на зберігання 27 січня 2013 року (Т. 1 а.с. 22).

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами укладено договір зберігання. Відповідно до договору відповідач брав на себе зобов'язання забезпечити охорону автомобіля під час знаходження його на паркомісці. Суд обґрунтовано дійшов висновку, що пошкодження автомобіля сталося внаслідок неналежного виконання обов'язків з боку працівників ТОВ «Подол Арт Проект».

Визначаючи розмір завданої шкоди, суд першої інстанції взяв до уваги висновок автотоварознавчого дослідження № С13-823 від 30.08.2013 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику «InfinitiFX50», номерний знак НОМЕР_1 становить 167 456 грн. 02 коп.

Давши належну оцінку представленому позивачем висновку, суд обґрунтовано виходив з того, що представником відповідача не було надано до суду жодного доказу, який давав би підстави для висновку про те, що вартість збитків є меншою.

Вмотивованим також слід вважати висновок суду про стягнення на користь позивача грошових коштів в сумі 35 750 грн. 00 коп.

Автомобіль «Infiniti FX50», номерний знак НОМЕР_1, перебуває у заставі банку.

За договором застави, укладеного 28 жовтня 2008 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1, остання зобов'язувалась, зокрема запобігати пошкодженню автомобіля ( п. 5.3.1 Договору).

Згідно п. 7.1. Договору застави при порушенні даного зобов'язання ОСОБА_1 повинна сплатити штраф в розмірі 10 % від заставної вартості автомобіля.

Заставна вартість автомобіля - 357 000 грн. 00 коп.

За порушення зобов'язання, визначеного в п. 5.3.1. Договору застави, ОСОБА_1 сплатила штраф в розмірі 35 750 грн. 00 коп. (Т.1, а.с. 107).

Стягуючи цю суму на користь позивача, суд вірно вважав, що існує причинно-наслідковий зв'язок між неналежним виконанням обов'язків з боку працівників ТОВ «Подол Арт Проект» та сплаченими позивачем коштами в розмірі 35 750 грн. 00 коп.

Проте не можна погодитись з рішенням суду в частині стягнення з ТОВ «Подол Арт Проект» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Однак, статті 936-955 ЦК України, які регулюють права та обов'язки сторін за договором зберігання, не передбачають права на відшкодування моральної шкоди.

Умови укладеного сторонами договору зберігання також не передбачають відшкодування моральної шкоди.

Протилежний висновок суду першої інстанції з цього приводу є помилковим.

Таким чином, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в частині стягнення моральної шкоди.

Доводи апелянта про те, що розмір завданої шкоди не підтверджено, спростовується наявними в справі та дослідженими судом доказами.

Доводи апеляційної скарги про відсутність договірних правовідносин між сторонами, колегія суддів також оцінює критично, оскільки наявні в справі докази дають підстави для протилежних висновків.

З урахуванням наведеного, рішення суду від 04 березня 2015 року в частині стягнення матеріальної шкоди ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 березня 2015 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Арт Проект» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нимзаконної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: Я.В. Головачов

Н.В. Поліщук