Постанова № 45363572, 19.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2015 року № 826/6159/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецька будівельна компанія"простягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецька будівельна компанія" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 1 263 667,20 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2015 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження була надіслана за місцем реєстрації відповідача та вручена уповноваженому представнику 29 травня 2015 року. Відповідач у визначений судом строк заперечень на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецька будівельна компанія" рахується заборгованість з земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 1 263 667,20 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1 263 667,20 грн, який є узгодженим, проте самостійно платником податків не сплачений.

За посиланням позивача, товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецька будівельна компанія" має податковий борг, який виник за самостійно визначеними платником податків грошовими зобов'язаннями відповідно до податкових декларацій від 13.02.2013 року №1300006684, від 20.02.2014 року №1400024445, від 13.03.2014 року № 1400026996, від 16.04.2014 року №1400030916, від 16.05.2014 року №1400037543, від 16.06.2014 року №1400039730, від 15.07.2014 року №1400043068, від 07.08.2014 року №1400048378, від 15.08.2014 року №1400050812, від 14.10.2014 року №1400052688, від 14.11.2014 року №1400057677, а також відповідно до податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013 року №0002611502, від 30.10.2013 року №0000122205, від 02.12.2013 року №0000232205, від 25.12.2013 року №0000372205, від 03.02.2014 року №0000112205, від 07.03.2014 року № 0000302205. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідачем вищезазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку оскаржені не були.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ст.46 ПКУ податкова декларація, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пункт 49.1 статті 49 ПКУ передбачає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст.287 ПКУ).

Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження, згідно з п.56.17 ст.56 ПКУ, закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Пунктом 113.1 статті 113 ПКУ передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

В той же час, згідно з п.57.3 ст.57 ПКУ, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог стосовно стягнення заявленої суми заборгованості.

В порядку пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землі державної або комунальної власності в розмірі 1 263 667,20 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 1 263 667,20 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 1832, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецька будівельна компанія" (04050, м.Київ, вул.Білоруська, 2, літ.А, код ЄДРПОУ 32961757) на користь Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області заборгованість з орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 1 263 667,20 (один мільйон двісті шістдесят три тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур