Постанова № 45362529, 18.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2015 року № 826/9334/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна країна"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про

визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач) та просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі висновків, викладених в акті №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат»; зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію внесену на підставі висновків, викладених в акті №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат»; зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які відкориговані на підставі висновків, викладених в акті №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки зазначені в акті перевірки не відповідаю дійсним обставинам , вимогам чинного законодавства України, є необґрунтованими, помилковими та безпідставними, а наявність акту порушують права та інтереси позивача.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Головного управління ДФС у м. Києві – явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового вирішення справи. Поряд з цим, відповідачем не надано суду жодних заперечень проти позову. За таких обставин, справа вирішується на підставі наявних документів в матеріалах справи.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» було отримано акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат».

Вказаним актом встановлено відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх виду, обсягу, якістю та розрахунків щодо реалізації товарів ПАТ «Львівський жирокомбінат» за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року.

Позивач подав заперечення на акт перевірки, за наслідком розгляду якого листом від 16.01.2015 №761/10/26-59-22-12 відповідачем висновки акту щодо порушення залишено без змін.

Не погоджуюсь з викладеними в акті перевірки висновками податкового органу позивач звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у м. Києві, за наслідком розгляду якої листом від 26.02.2015 №3179/10/26-15-22-08-15 скаржнику надано відповідь. Так, згідно вказаного листа Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача, зокрема, про наступне: «…повідомляємо, що акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені в ньому факти не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки..»

Позивач не погоджуючись з висновками акту та вважаючи сам акт перевірки таким, що не відповідає дійсним обставинам звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Згідно п. 56. 1, 56.2, 56. 5 ст. 56 ПК України визначено, що рішення , прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

В той же час, п.14.1.7 ст. 14 ПК України вказано, що оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку. Поряд з цим, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п. 14.1.157 ПК України)

З аналізу вказаного судом вбачається, що підставою для зміни та в подальшому сплати платником податків грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом є податкове повідомлення-рішення. Тобто, саме останнє породжує правові наслідки щодо грошового зобов'язання платника податків.

Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписи статті 74 ПК України встановлюють наступне.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно п. 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.04.2013 за №607/23139 (далі – Порядок №395) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення (п. 4.7 Порядку №395).

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що акт перевірки є по своїй суті носієм доказової інформації та необхідним елементом (підставою у разі виявлення порушень податкового законодавства платником податків) для винесення податкового повідомлення – рішення контролюючим органом.

Слід зауважити, що позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що результати проведеної перевірки на підставі акту №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 були внесені зміни до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», однак на підтвердження вказаних тверджень жодних доказів суду не надано.

Суд звертає увагу позивача, що ним обрано не вірний спосіб захисту порушеного права, оскільки судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені. Тобто лише за наслідком винесення податкового повідомлення-рішення відповідачем у випадку не згоди з останнім, у позивача виникне право на його оскарження, де, зокрема, і має досліджуватися достовірність фактичним обставинами справи висновків, які викладені в акті перевірки.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками викладеними в Постанові Вищого адміністративного суджу України від 03 вересня 2014 р. у справі № К/9991/67708/12.

Суд додатково зазначає, що при вирішення спору по суті судом не досліджувалися висновки вказані в акті перевірки, оскільки предметом позову не є оскарження податкового повідомлення-рішення. Поряд з цим, судом не бралося до уваги з підстав вказаних вище документи подані позивачем які, на думку, останнього спростовують висновки акту перевірки.

За таких обставин, враховуючи те, що акт перевірки є виключно носієм доказової інформації, не породжує самостійно (без винесення податкового повідомлення-рішення) правових наслідків для платника податків та враховуючи відсутність доказів внесення змін автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акту, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в цілому.

Інші твердження позивача не спростовують встановленого вище судом

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки, позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя В. І. Келеберда