Постанова № 45362480, 19.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2015 року № 826/1952/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК»до третя особа,1. Державної реєстраційної служби України 2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областіпро визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 26 січня 2015 року № 18855487 та зобов'язання вчинити певні дії, -ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 лютого 2015 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «МОТОР-БАНК» (далі - ПАТ «МОТОР-БАНК», позивач) з адміністративним позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни (далі - держреєстратор, відповідач 2) про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18855487 від 26 січня 2015 року (далі - оскаржуване рішення) (далі - вимога 1);

- зобов'язання Державної реєстраційної служби України (далі - Укрдержреєстр, відповідач 1) зареєструвати за ПАТ «МОТОР-БАНК» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54-Б, ЄДРПОУ 35345213, МФО 313009) право власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а (далі - вимога 2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 11 лютого 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - третя особа).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є протиправним та повинно бути скасовано, з огляду на те, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 № 1117, визначають, що кожний об'єкт нерухомого майна реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно окремо, незалежно від того, розташований він на одній земельній ділянці з іншими об'єктами, або окремо.

Позивач вказує на те, що рішенням суду за Публічним акціонерним товариством «МОТОР-БАНК» визнано право власності на нерухоме майно - 13 окремих об'єктів, що знаходяться за однією адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а.

Таким чином, відмова відповідача 2 в оскаржуваному рішенні через те, що: «заявником подано заяву щодо реєстрації права власності на будівлю літ. Г як окремий об'єкт нерухомості, тоді як рішенням суду право власті визнано на декілька будівель, розташованих за однією адресою» є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що не відповідає дійсності твердження відповідача 2 в оскаржуваному рішенні про відмову у державній реєстрації права власності стосовно того, що: «технічний паспорт також складено на декілька будівель, відомості щодо виділення будівлі в окремий об'єкт нерухомого майна відсутні. Таким чином, подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують».

З цього приводу, позивач вказує на те, що кожний об'єкт нерухомого майна підтверджений окремою технічною документацією.

Зокрема, для реєстрації права власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було подано технічний паспорт на зазначений об'єкт, що включає: схематичний план земельної ділянки; характеристику будівлі; план поверхів будівлі; експлікацію приміщень до плану поверхів.

За вказаних обставин, на переконання позивача, рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про відмову у державної реєстрації прав та їх обтяжень № 18855487 від 26.01.2015 на адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а, є протиправним, а отже, підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

02 березня 2015 року представником відповідача 1 суду були надані заперечення, в яких він зазначає, що Державна реєстраційна служба України є в даному випадку неналежним відповідачем і не може відповідати за позовом, оскільки державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, а тому, відповідач 1, як центральний орган виконавчої влади, в силу положень законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не може впливати на прийняття державними реєстраторами рішень щодо реєстрації прав або відмови у ній.

Також, відповідач 1 вказує на те, що зобов'язавши провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд фактично вирішить питання про визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, що не відноситься до компетенції адміністративного суду.

Діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами, і суд не може підміняти цю процедуру. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень по межам перевірки за названими критеріями.

Як наслідок, відповідач 1 вважає, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України. Суд не може змінити установлену законодавством процедуру розгляду документів та прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, перебираючи на себе функції державного реєстратора.

Крім того, діючим законодавством України визначено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно органами державної реєстрації прав за заявницьким принципом, а тому вимога позивача про зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за ПАТ «МОТОР-БАНК» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54-Б, ЄДРПОУ 35345213, МФО 313009) право власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а, є незаконною та необґрунтованою, а тому задоволеною бути не може.

В наданих запереченнях, представник відповідача 1 просив в задоволенні позовних вимог, що стосується Укрдержреєстру, відмовити. В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився.

З наданих заперечень від 16.03.2015 відповідачем 2 повідомлено, що в ході розгляду заяви № 9791004 від 15.01.2015 про державну реєстрацію права власності та доданих до неї документів на адміністративну будівлю, літера Г, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83-а, державним реєстратором встановлено, що подані документи не відповідають вимогам законодавства або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як зазначає відповідач 2, поданим для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.10.2014 право власності визнано на декілька будівель, розташованих за однією адресою, технічний паспорт складено теж на декілька будівель, відомостей щодо виділення будь-яких будівель в окремі об'єкти нерухомого майна відсутні, натомість заявником подано заяву про державну реєстрацію права власності на окрему будівлю.

За вказаних обставин, на переконання відповідача 2, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 26.01.2015 № 18855487 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В наданих запереченнях, відповідач 2 просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В судове засідання відповідач 2 не з'явився.

Третя особа своїми правами на подання заперечень проти адміністративного позову, пояснень, передбаченими статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалася, в судове засідання представник третьої особи не з'явився.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача 1 та третьої особи, відповідача 2, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (справа № 331/4693/14-ц) від 01.10.2014, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про виправлення описки від 15.12.2014, за Публічним акціонерним товариством «МОТОР-БАНК» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 54 «б», код ЄДРПОУ 35345213) визнано право власності на наступне нерухоме майно:

- склад літ. И, загальною площею 66 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- склад літ. С, загальною площею 72,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- склад літ. У, загальною площею 130,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- склад літ. X, загальною площею 34,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- адміністративна будівля літ. Ю-2, загальною площею 275,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- адміністративна будівля літ. В, загальною площею 51,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- адміністративна будівля літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- адміністративна будівля літ. Н, загальною площею 27,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- адміністративна будівля літ. О, загальною площею 52,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- битовка літ. П - загальна площа 98,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- склад літ. Т - загальна площа 97,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- кімната № 1 літ. М - загальна площа 18,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а;

- кімната № 3 літ. М - загальна площа 16,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а.

15 січня 2015 року представником ПАТ «МОТОР-БАНК» Валковою Т.В. до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області була подана заява про реєстрацію за ПАТ «МОТОР-БАНК» права власності на нерухоме майно - адміністративна будівля літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а, яка була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.01.2015 за реєстраційним номером 9791004.

Разом із вказаною заявою, представником ПАТ «МОТОР-БАНК» до Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області також були подані й інші документи, зокрема:

- довіреність на представника ПАТ «МОТОР-БАНК»;

- копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера представника ПАТ «МОТОР-БАНК»;

- копії статуту, свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «МОТОР-БАНК» в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказу ПАТ «МОТОР-БАНК» № 163/К-01 від 05.11.2013, довідки з ЄДРПОУ, банківської ліцензії, протоколу Спостережної ради ПАТ «МОТОР-БАНК» про обрання голови правління банку, наказ ПАТ «МОТОР-БАНК» про призначення голови правління банку;

- дві нотаріально засвідчені копії рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.10.2014 по цивільній справі № 331/4693/14-ц разом з ухвалою цього ж суду від 15.12.2014 про виправлення описки в зазначеному рішенні суду;

- оригінал та копія технічного паспорту, виданого приватним підприємством «Запорізьке міжрегіональне бюро технічної інвентаризації».

26 січня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною прийнято Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18855487 (далі - Рішення № 18855487).

Вказаним рішенням, позивачу відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а.

Відмову у державній реєстрації права власності, відповідач 2 мотивував тим, що відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Заявником подано заяву щодо державної реєстрації права власності на будівлю літ. «Г» як окремий об'єкт нерухомості, тоді як поданим рішенням суду право власті визнано на декілька будівель, розташованих за однією адресою, технічний паспорт також складено на декілька будівель, відомості щодо виділення будівлі в окремий об'єкт нерухомого майна відсутні. Таким чином, подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Незгода з зазначеним вище Рішенням № 18855487 відповідача 2 та необхідністю вчинення відповідачем 1 певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів погоджується з доводами Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Приписами частини другої статті 15 Закону № 1952-IV визначено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до ч. 7 ст. 15 Закону № 1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Частиною третьою ст. 17 Закону № 1952-IV визначено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV).

В ст. 24 Закону № 1952-IV визначені підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок № 868.

В п. 20 Порядку № 868 (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з п. 28 Порядку № 868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності п. 36 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пп. 10 п. 37 Порядку № 868).

В ході дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідач 2, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації права приватної власності на спірне нерухоме майно виходив з того, що заявником подано заяву щодо державної реєстрації права власності на будівлю літ. «Г» як окремий об'єкт нерухомості, тоді як поданим рішенням суду право власті визнано на декілька будівель, розташованих за однією адресою, технічний паспорт також складено на декілька будівель, відомості щодо виділення будівлі в окремий об'єкт нерухомого майна відсутні.

Втім, з таким висновком суб'єкта владних повноважень, колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV визначено, що нерухомим майном за вказаним Законом вважаються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з п. п. 2, 4 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 № 1117 реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна (далі - реєстраційний номер) є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. Реєстраційний номер присвоюється таким об'єктам нерухомого майна, як земельна ділянка, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівля, споруда або їх окремі частини, квартира, житлове та нежитлове приміщення.

Аналіз вказаних вище норм чинного законодавства дає колегії суддів підстави стверджувати, що кожний об'єкт нерухомого майна може бути зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно окремо, незалежно від того, розташований він на одній земельній ділянці з іншими об'єктами, або окремо.

Як вбачається з вказаного вище рішення суду, за позивачем визнано право власності на нерухоме майно - 13 окремих об'єктів, що знаходяться за однією адресою.

Також, для реєстрації права власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а до третьої особи уповноваженою особою позивача було подано технічний паспорт на зазначений об'єкт, що включає: схематичний план земельної ділянки; характеристику будівлі; план поверхів будівлі; експлікацію приміщень до плану поверхів, що свідчить про те, що кожний об'єкт нерухомого майна підтверджений окремою технічною документацією.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18855487 від 26.01.2015 на адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а, є протиправним, а отже, підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача 1 зареєструвати за ПАТ «МОТОР-БАНК» право власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а є похідною вимогою від попередньої та те, що для відновлення порушених прав та інтересів позивача, правомірним буде зобов'язати суб'єкта владних повноважень зареєструвати за позивачем право власності на спірне нерухоме майно, колегія суддів вважає за необхідне вимогу 2 також задовольнити.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність з боку відповідача 2 обґрунтованості та правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення та з метою відновлення порушених прав та інтересів вважає за необхідне адміністративний позов ПАТ «МОТОР-БАНК» задовольнити повністю.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач 2 як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» повністю задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 26 січня 2015 року № 18855487.

3. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «МОТОР-БАНК» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54-Б, ЄДРПОУ 35345213, МФО 313009) право власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Г, загальною площею 51,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 83а.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко