Постанова № 45362463, 22.06.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року Чернігів Справа № 825/1659/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопот С.Л.

при секретарі - Єгуновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прикордонне" про стягнення адміністративно-господарських санкцій , -

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прикордонне", в якому просить суд стягнути в доход Державного бюджету України 8038 грн. 46 коп. адміністративно-господарських санкцій та 289 грн. 44 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за формою № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 13 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для інвалідів відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань (частина третя статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Таким чином, працевлаштування інвалідів може здійснюватися територіальними органами Державної служби зайнятості лише у разі наявності у них інформації про проведену в установленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на підприємстві, установі, організації, відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, яку їм надають роботодавці.

Згідно копії листа Городнянського районного центру зайнятості № 04-243/1114 від 29.04.2015 відповідачем протягом 2014 року звіти про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів не подавалися.

Тобто, відповідачем не виконаний покладений на нього законодавством обов'язок по створенню робочого місця для працевлаштування інваліда та інформування відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення робочого місця, що позбавило можливості відповідні органи прийняти міри по працевлаштуванню інваліда у відповідача.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

З копії звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік вбачається, що сума коштів адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів складає 8038 грн. 46 коп.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В зв’язку з не сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8038 грн. 46 коп. позивачем нарахована пеня в розмірі 289 грн. 44 коп.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8038 грн. 46 коп. та пені у розмірі 289 грн. 44 коп. відповідачем не сплачено, суд вважає, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прикордонне" ( код ЄДРПОУ 03798688) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Городянського р-ну, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31219230700101, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37715958) 8038 грн. 46 коп. адміністративно-господарських санкцій та 289 грн. 44 коп. пені.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот