Постанова № 45362365, 16.06.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року справа № 823/1296/15

14 год. 03 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шоколенко Т.М.,

представників позивача: Топора І.О. (згідно з довіреністю), Співакова В.О. (згідно з довіреністю), ОСОБА_3 (згідно з посадою),

представників відповідачів: Губанова С.С. (згідно з довіреністю), Зозулі Ю.Ю. (згідно з довіреністю), Нечитайло С.П. (згідно з довіреностями),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" до державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" (далі-позивач) до державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач 1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2014 №121/23-01-17-0508/30147343 (далі - ППР).

Ухвалою суду до участі у справі залучено державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач 2), яка прийняла оскаржуване рішення.

Позов мотивовано тим, що податковий орган під час перевірки не врахував первинні документи на підтвердження виплати засновникам позивача у сумі 5млн.грн. дивідендів за 2011 рік роботи підприємства та дійшов помилкового висновку про надання їм безповоротної фінансової допомоги, за що нарахував оспорювані податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО). В обґрунтування позову позивач надав висновок експерта про невідповідність проведених податковим органом розрахунків.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час перевірки підтверджено отримання дивідендів засновниками позивача лише на частину коштів - 2млн.грн., а решта (3млн.грн.) - не підтверджена документально фінансовим звітом про їх виплату за рахунок не розподіленого прибутку.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Суд встановив, що позивач зареєстрований юридичною особою та має двох засновників: ОСОБА_3 та ОСОБА_7

Посадові особи ДПІ у м.Черкасах на підставі направлень та відповідно до наказів від 07.10.201 №1642, 20.10.2014 №1708 провели планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 до 31.12.2013, про що склали акт від 14.11.2014 №446/23-01-22-01/30147343, в якому зафіксували порушення. На його підставі відповідач 2 прийняв оскаржуване рішення, яким позивачу збільшив розмір грошового зобов'язання з ПДФО на загальну суму 588655,75грн. (359555,00грн. - основний платіж та 229100,75грн. - штрафна (фінансова) санкція).

З акту перевірки вбачається, що таке донарахування пов'язане з виявленням надання засновникам позивача додаткового блага на загальну суму 3000000,00грн., на яку не нараховано та з якої не сплачено ПДФО.

Суд з'ясував, що протоколом загальних зборів учасників позивача від 13.08.2018 затверджено розмір дивідендів за 2011рік на загальну суму 5млн.грн. (2,5млн.грн. кожному учаснику). Платіжними дорученнями та видатковими касовими ордерами підтверджується така виплата у період з 01.08.2012 до 30.09.2012.

Відповідно до підп.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом III цього Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів

Станом на 01.01.2012 загальна сума нерозподіленого прибутку позивача склала 18779,0тис.грн. (рядок 350 форми 1-м «Балансу»), загальна кількість чистого прибутку за 2012рік 3501,0тис.грн. (рядок 150 форми №2м «Звіт про фінансові результати»), а станом на 31.12.2012 - загальна сума нерозподіленого податку склала 202800,0тис.грн. (рядок 350 форми №1-м «Балансу»). В акті перевірки зазначено, що у зв'язку з викладеним сума нерозподіленого прибутку у 2012 році склала 2млн.грн.:

18779,00тис.грн. + 3501,00тис.грн. = 22280,0тис.грн. (загальна сума нерозподіленого прибутку станом на 31.12.2012 у разі відсутності при розподілі у 2012році);

22280,0тис.грн. - 20280,0тис.грн. = 2000,00тис.грн. (загальна сума нерозподіленого прибутку станом на 31.12.2012 у разі проведення розподілу у 2012році).

Отже підтвердженою є виплата дивідендів на загальну суму 2000,00тис.грн., а 3000,00тис.грн. даними фінансових звітів позивача не підтверджено. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Математичним розрахунком даних бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджуються висновки, що сума коштів у розмірі 3млн.грн. не відповідає визначенню «дивіденд» у розумінні підп.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПК України.

Позивач вищевказані доводи не спростував.

Зважаючи, що інших документів в обґрунтування походження коштів у сумі 3000,00тис.грн. ні податковому органу, ні суду не надано, а облік їх за результатами фінансової діяльності не відповідає вимогам для «дивідендів», суд погоджується, що вони мають ознаки отримання фізичними особами додаткового блага в розумінні підп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України (кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Крім того, отримання цих коштів відповідає визначенню «безповоротна фінансова допомога» відповідно до підп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України (сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів).

Згідно з вимогами підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції на час спірних операцій) дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу)включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підп.164.1.2 п.164 вказаної статті). Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (підп.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПК України).

Базою оподаткування ПДФО згідно з вимогами ст.164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Ставка податку відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Згідно з підп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підп.168.1.4. п.168 вказаної статті ПК України).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів відповідно до п.171.2 ст.171 ПК України, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Вказаних вимог позивач не дотримався, у зв'язку з чим суд погоджується з доводами відповідача про вчинення позивачем порушення вимог податкового законодавства.

Висновок експертно-економічного дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку і звітності від лютого 2015 року №1, наданий в обґрунтування позовних вимог позивачем, згідно з яким не підтверджено нарахування та виплата позивачем 5000тис.грн. безповоротної фінансової допомоги у 2012році та не підтверджено суму донарахованого податкового органу відповідачем, суд не взяв до уваги у зв'язку з таким.

Допитаний у судових засіданнях судовий експерт ОСОБА_8 пояснив, що не попереджався про кримінальну відповідальність для складання цього висновку, оскільки дослідження проводилося за заявою позивача на комерційній основі.

Експерт, посилаючись у висновку на неправомірність висновків відповідача про виплату 5млн.грн. безповоротної фінансової допомоги, не дослідив, що податковий орган визнав такою допомогою суму коштів у розмірі 2млн.грн. і лише 3 млн. із-за не підтвердження їх виплати за рахунок нерозподіленого прибутку визнав отриманням додаткового блага, що, на його думку, мало оподатковуватися.

Крім того, питання експерту та його відповіді у висновку стосуються вирішення правових питань, а отже фактично є оцінкою правомірності прийняття оскаржуваного рішення з точки зору відповідності дій суб'єкта владних повноважень вимогам законодавства, що є повноваженням суду. Бухгалтерська експертиза - дослідження фахівцем-бухгалтером або групою спеціалістів правильності відображення господарської діяльності підприємства, організації чи установи в документах бухгалтерського обліку, звітах, балансах тощо.

Відповідно до п.1.1 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 №53/51.1, основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що вищезгаданий висновок експерта не відповідає вимогам достовірності та допустимості доказу.

Статтею 109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до розрахунку штрафної санкції до оскаржуваного ППР до позивача штраф застосовано диференційовано:

у зв'язку з виплатою коштів у сумі 2631,58грн. (нарахованого, але не сплачено 13.08.2012 ОСОБА_3 - 1315,79 грн., ОСОБА_7 - 1315,79 грн.) - 25% (штраф 657,90грн.);

166930,61грн. (ненарахованого та несплаченого 28.08.2012: 31362,77грн.+6315,52грн.+126094,56грн.+3157,76грн.) - 50% (штраф 83465,31грн.);

192623,39 грн. (нарахованого та несплаченого 29.08.2012 та 05.09.2012: 142099,22грн.+50524,17грн.) - 75% (штраф - 144467,54грн.)

Згідно з п.127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені частиною першою цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Врахувавши викладене, суд вважає правомірним нарахування штрафної санкції на позивача у відповідному розмірі.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог, на виконання ст.94 КАС України про вирішення питання стягнення судових витрат суд врахував, що цей позов є майновим, оскільки прямо впливає на склад майна позивача.

Згідно з абз.2 підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2014 №3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Отже, ставкою судового збору у цій справі є 4872,00грн. (4 розміри мінімальної заробітної плати).

Оскільки за судовий розгляд оскаржуваного у цій справі ППР позивач судового збору не сплатив, суд дійшов висновку стягнути з нього на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 4872,00грн.

Керуючись ст.ст.11, 94, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28.11.2014 №121/23-01-17-0508/30147343 відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30147343) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання цього позову в сумі 4872,00грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 00коп.).

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич