Постанова № 45362194, 22.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 червня 2015 р. справа № 820/4718/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 507,10 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач, всупереч вимог чинного законодавства, не виконує податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 507,10 грн.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження надсилалася відповідачу, проте 02.06.2015 до суду повернено конверт з поштовою відміткою "за даною адресою не проживає".

Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою реєстрації місцезнаходження, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Приписами статті 291 Податкового кодексу України, встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно частини 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Частиною 1 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України встановлено, що для другої групи платників єдиного податку фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Приписами статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.02.2003, взяти на облік до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області 14.01.2009.

Судом встановлено, що відповідач знаходився на спрощеній системі оподаткування, та ним обрана друга група платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Фахівцями Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено камеральну перевірку порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування відповідачем, результати якої оформлені актом від 10.10.2014 № 1493/20-04-17/НОМЕР_1.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 10.10.2014 № 0011931701, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 688,20 грн та № 0011951701, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 43,43 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням відповідачем всієї суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, позивачем винесено податкову вимогу № 1-11 від 15.01.2015.

На час розгляду справи в суді, відповідачем податковий борг не погашено, отже, податковий борг відповідача перед бюджетом зі сплати єдиного податку складає 507,10 грн.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Міліцейська, 22, р/р 35216001005334, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37478195) податковий борг у розмірі 507 (п'ятсот сім) грн 10 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Р.В. Мельников