Постанова № 45362157, 15.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 червня 2015 р. № 820/2782/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати протиправними дії Відповідача, що полягали у зобов'язанні ОСОБА_1 сплатити кошти за послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 коштів у розмірі 87,15 грн., як зайво сплачених та внаслідок неправомірних дій зі сторони Відповідача шляхом безготівкового перерахунку цих коштів на картковий рахунок: НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Приватбанк" (Код отримувача): 14360570; Код банка отримувача (МФО): 305299; рахунок отримувача: 29244825509100; ІПН: 3229619873); витребувати у Відповідача матеріали розгляду його звернення від 05.01.2015 року щодо вчинення дій відносно повернення зайво сплачених коштів; визнати протиправними дії Відповідача щодо залишення без задоволення заяви відносно вчинення дій щодо повернення зайво сплачених коштів у сумі 205,15 грн. під час оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2014 року позивач з метою оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернувся до Московського РВ УДМС України у Харківський області. Для оформлення документів відповідачу було подано наступні документи: заяву - анкету встановленого зразка, паспорт громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та оригінал квитанції про сплату державного мита в розмірі 170 грн.

Однак, відповідач відмовився прийняти вказані документи без наявності документів про оплату добровільної платної адміністративної послуги вартістю 87 грн. 15 коп. за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оплату 120 грн. за бланк паспорта. Тому позивач був змушений оплатити зазначені послуги та бланк паспорта. Лише за наявності квитанцій про сплату платежів в розмірі 87 грн. 15 коп. та 120 грн. відповідачем було прийнято документи для оформлення та видачі паспорта громадянина для виїзду за кордон.

Після отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивач звертався до відповідача із письмовою заявою про повернення зайво сплачених коштів в розмірі 207 грн. 15 коп., однак відповідач листом №03/3-2015 повідомив про неможливість повернення коштів, оскільки зазначені послуги були наданні позивачу в повному обсязі, в порядку та у спосіб, передбачений законодавством України.

Позивач вважає, що дії ГУДМС України у Харківський області щодо стягнення плати за оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87 грн. 15 коп. та плати за бланк паспорта в розмірі 120 грн. суперечать вимогам Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилам оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, якими не передбачено подання будь-яких додаткових документів та сплати додаткових платежів, а тому просить суд визнати такі дії неправомірними та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення зайво сплачених коштів в загальному розмірі 207 грн. 15 коп.

В поданих суду письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки позивачу для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон необхідно було оплатити вартість послуг, наданих Московським РВ УДМС України у Харківський області, та вартість бланка паспорта відповідно до Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 26.10.2011 р., Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. № 795.

Відповідач вказав, що процедура оформлення та видачі паспорта передбачає вчинення дій не тільки щодо прийняття від заявника документів, а й цілого комплексу дій, пов'язаних з оформленням анкети отримувача паспорта, перевіркою достовірності документів, обробкою та збереженням заявлених особою даних. Відтак, вимога щодо сплати вартості послуг з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартості бланка паспорта, як передумова для надання позивачу відповідної адміністративної послуги, є обґрунтованою. Крім того, позивач при поданні документів добровільно сплатив кошти в розмірі 207 грн. 15 коп. за надані послуги та бланк паспорта.

Таким чином, оскільки позивачем отримано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, адміністративна послуга надана відповідачем в повному обсязі, ДМС України понесено витрати на оформлення, видачу та закупівлю бланкової продукції для надання послуги, підприємством виробником здійснено виготовлення бланка паспорта та здійснено його персоналізацію, тому повернення коштів є неможливим.

Крім того, ГУДМС України у Харківський області не є юридичною особою, а є територіальним підрозділом управління ДМС України у Харківський області, не має будь-яких рахунків в банківських та казначейських установах, а кошти за надані адміністративні послуги перераховуються громадянами на спеціальні казначейські рахунки управління ДМС України у Харківський області, до відповідних місцевих бюджетів та Державного бюджету України.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не прибули, проте надали клопотання про розгляд справи без їх участі. Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність потреби заслуховувати пояснення свідка чи експерта, суд постановив усну ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.09.2014 р. ОСОБА_1 з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон звернувся до Московського РВ УДМС України у Харківський області, подавши при цьому заяву-анкету та інші документи, перелік яких визначено пунктом 10 Правил, а саме: паспорт громадянина України; копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 сантиметрів та оригінал квитанції про сплату державного мита у розмірі 170 грн., а також квитанції про оплату адміністративної послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмір 87 грн. 15 коп. та оплату 120 грн. за бланк паспорта.

Після отримання виготовленого паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.12.2014 р. про повернення зайво сплачених коштів в розмірі 207 грн. 15 коп. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та за бланк паспорта.

Відповідач листом від №03/3-2015 повідомив, що оскільки позивачем отримано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, адміністративна послуга надана відповідачем в повному обсязі, ДМС України понесено витрати на оформлення, видачу та закупівлю бланкової продукції для надання послуги, підприємством виробником здійснено виготовлення бланка паспорта та здійснено його персоналізацію, тому повернення коштів є неможливим.

Суд вважає дії ГУДМС України у Харківській області щодо стягнення з позивача 87 грн. 15 коп. як плати за послуги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та стягнення 120 грн. як плати за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон протиправними враховуючи наступне.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 р. № 3857-XII (далі - Закон № 3857-XII).

Стаття 1 даного Закону передбачає право громадян України виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон (стаття 2 Закону № 3857-ХІІ).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 4 Закону № 3857-ХІІ оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

Крім того, статтею 7 даного Закону закріплено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

З метою реалізації наведеної норми Кабінетом Міністрів України 31.03.1995 р. було прийнято постанову № 231, якою затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі - Правила № 231).

Пунктом 10 Правил № 231 встановлено, що для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що вищевказаними нормативними актами визначено вичерпний перелік документів необхідних для оформлення паспорту у разі тимчасового виїзду за кордон.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет №7-93) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Декрету № 7-93 державне мито справляється за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії. Підпунктом "б" пункту 6 статті 3 Декрету № 7-93 встановлено, що ставка державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн.

Разом з тим, у пункті 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. № 795 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1098), визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп.

Тобто, сплата встановленого Декретом № 7-93 державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі й вартість бланка такого паспорта, вартість персоналізації.

Отже, вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною.

Норми Закону № 3857-XII, Правил, Декрету № 7-93 у вказаних правовідносинах є спеціальними та підлягають обов'язковому застосуванню.

При цьому, неправомірною є й вимога Московським РВ УДМС України у Харківській області стосовно сплати вартості бланка у розмірі 120 грн. у зв'язку з тим, що Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1098 (далі - Порядок № 1098), не встановлює розмір такого відшкодування. Не передбачено такого відшкодування Законом № 3857-XII та Правилами.

З аналізу наведеного вбачається, що умови, які є обов'язковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються виключно положеннями Закону № 3857-XII та Правилами.

Така ж позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 р. №21-416а13, яка в силу частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Що стосується заперечень ГУДМС України у Харківській області з посиланням на положення Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. №5203-VІ (далі - Закон №5203-VІ) та норми Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. №1098, то суд зазначає наступне.

Статтею 9 Закону № 5203-VІ визначено, що адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг; фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом, заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.

Відповідно до статті 11 Закону № 5203-VІ при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.

Частина друга статті 20 цього ж Закону визначає, що до набрання чинності законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Отже, положення Закону № 5203-VІ передбачають сплату адміністративної послуги одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків). Проте на даний час відповідний закон, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори) не прийнятий, а тому відповідна плата сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством, а саме Декретом № 7-93, оскільки інші платежі спеціальними правовими актами, що регулюють правовідносини з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, - Законом №3857-ХІІ та Правилами не передбачені.

Таким чином, дії Московського РВ УДМС України у Харківській області щодо стягнення з позивача 87 грн. 15 коп. як плати за послуги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та стягнення 120 грн. як плати за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон є протиправними, а позовні вимоги позивача в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ГУДМС України у Харківській області вчинити дії щодо повернення зайво сплачених коштів в розмірі 207 грн. 15 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач повинен вирішувати питання про повернення сум надміру сплачених платежів в порядку встановленому законодавством України, зокрема, Порядком повернення коштів помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2013 р. № 787.

Отже, в цій частині позову щодо майнової вимоги позивача слід відмовити.

Частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України сума несплаченого судового збору в розмірі 1 753 грн. 92 коп., тобто із врахуванням сплаченого при подачі адміністративного позову збору та належного до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 73 грн. 08 коп. судового збору за задоволену немайнову вимогу (1 827грн. - 73грн. 08коп.).

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», «Про судовий збір», Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ГУДМС України у Харківський області щодо стягнення з ОСОБА_1 87 грн. 15 коп. як плати за послуги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та стягнення 120 грн. як плати за вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 1 753 (одну тисячу сімсот п'ятдесят три) грн. 92 коп. належного до сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тітов О.М.